2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку

Природні умови зимою суттєво впливають на організацію оборони і бойове застосування військ. Місцевість з великою кількістю боліт, озер, рік, висот та інших важкопрохідних ділянок, а в зимовий період глибоке снігове покриття сприяють створенню оборони меншими, ніж у звичайних умовах, силами.

Оборона взимку організовується на широкому фронті на доступних для наступу противника напрямках і будується, як правило, окремими ротними і взводними опорними пунктами, які підготовляються до кругової оборони. Основні зусилля зосереджуються на утриманні доріг і висот, які до них прилягають, населених пунктів, озерних дефіле, переправ через водні перешкоди та інших важливих об'єктів. Оборонні позиції потрібно вибирати на піднесених місцях.

Проміжки між ротними і взводними опорними пунктами можуть бути більшими, ніж у звичайних умовах. У них улаштовуються різноманітні загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.

Під час організації оборони взимку командир роти додатково визначає: напрямки, найбільш доступні для дій противника, особливо його диверсійно-розвідувальних груп і способи їх знищення; заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот й інших важливих об’єктів та забезпечення флангів і проміжків, підготовки озброєння і військової техніки, а також засобів захисту від зброї масового ураження до роботи в умовах низьких температур, щодо обладнання укриттів для зігрівання особового складу і захисту його від переохолодження й обмороження; порядок розчищення фортифікаційних споруджень і відновлення загороджень після сильних снігопадів, улаштування в умовах бездоріжжя водостоків у траншеях, укриттях і на вогневих позиціях.

З метою підтримання високої бойової готовності командир роти повинен частіше перевіряти несення служби особовим складом у заметіль і снігопад.

Під час інженерного обладнання опорного пункту враховуються глибина снігового покриття, глибина промерзання ґрунту, товщина та стан льоду на водних перешкодах. На скельному ґрунті і на болотистій місцевості фортифікаційні спорудження будуються, як правило, насипного типу. Для цього використовуються сніг, лід та камінь. Якщо снігове покриття глибоке, траншеї і ходи сполучення обладнуються зі снігу.

Схили, які направлені у бік противника, при наявності часу заливаються водою для обмерзання.

На підступах до оборони ділянки доріг у дефіле і важкопрохідних місцях, укриття перед переднім краєм оборони, які можуть бути використані противником, руйнуються або мінуються. Перед переднім краєм і в глибині оборони влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на ріках, озерах і в затоках на окремих ділянках підготовлюється до підриву.

Фальшиві спорудження через легкість їх улаштування і важкість маскування дійсних окопів і укриттів набувають великого значення.

Під час організації технічного і тилового забезпечення в роті передбачається створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, палива та підтримання в постійній готовності до застосування в умовах низьких температур озброєння і техніки, вживаються заходи щодо попередження обмороження.

Медичний пункт батальйону розміщується, як правило, в опалювальних приміщеннях або укриттях і забезпечується запасом палива, а також теплим одягом для поранених і хворих.