Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТАКТИКА Збирн лекций испр.doc
Скачиваний:
749
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
15.97 Mб
Скачать

3. Маневрені можливості роти

Маневрені можливості роти другого ешелону

Маневреність підрозділів – це їх здатність:

  • приймати ту чи іншу побудову;

  • нарощувати силу початкового удару;

  • готуватися до тих чи інших дій у визначений час;

  • переносити зусилля з одного напрямку на інший;

  • долати зони радіоактивного та хімічного зараження, райони руйнувань, завалів та пожеж.

В обороні, крім того, маневреність характеризується здатністю підрозділів організовано та швидко займати оборону, переміщувати в короткі строки елементи бойового порядку на будь-який загрозливий напрямок для зайняття оборони, проведення контратак, знищення десанту противника, тощо.

Результатом реалізації маневреності є випередження противника у відкритті вогню та нанесенні удару, що сприяє більш повному використанню вогневої потужності, ударної сили та вигідного положення.

Вихідними даними для розрахунку маневрених можливостей роти силами і засобами є:

  • зміст маневру, його глибина;

  • швидкість руху підрозділів на дорогах та колонних шляхах з врахуванням доступності місцевості;

  • тип колони;

  • нормативи часу, необхідного силам та засобам на покидання районів (позицій, рубежів), згортання у колони та їх витягування;

  • час на пересування колони у новий район, розгортання у передбойовий (бойовий) порядок та підготовку до виконання завдання.

Основним показником маневру силами і засобами є час на проведення маневру.

Маневрені можливості роти в обороні трохи обмежені, так як основне завдання роти полягає в міцному утриманні займаємого опорного пункту.

Тривалість зміни позицій

Вихідними даними для розрахунку служать:

  • дані про взаємну віддаленість позицій (районів, місць розташування);

  • швидкість руху при зміні позицій;

  • витрати часу на згортання та розгортання засобів на нових позиціях (у новому районі).

t =

60∙Д

+ t1+ t2

V

t – тривалість зміни позицій (хв);

60 – коефіцієнт переводу годин на хвилини;

Д – віддаленість нових позицій;

V – швидкість руху при зміні позицій (км/г);

t1 – час згортання засобів (хв.);

t2 – час розгортання засобів на нових позиціях (хв.).

Довжина маршруту, середня швидкість та час руху похідної колони

Вихідними даними для розрахунку служать:

  • кількість та довжина ділянок доріг на маршруті, що допускають різну швидкість руху;

  • швидкість руху на ділянках;

  • глибина похідних колон та районів зосередження;

  • тривалість зупинок (затримок) колони в процесі руху (висування).

Формули для розрахунку:

tд =

n

i=1

i

Vi

n

Д = ∑ℓi

i=1

Vср =

Д

tд

t2 = tд +

Гк∙Гр

+ t1

0,6∙V


Д – довжина маршруту (км);

i довжина ділянки маршруту різної прохідності, що допускає швидкість руху (Vi) колони (км);

tд загальний час руху по маршруту (год);

Viшвидкість руху на і-й ділянці маршруту (км/г);

V – середня швидкість руху (км/г);

Гк – глибина похідної колони (км);

Гр – глибина району зосередження (км);

t1 – загальний час зупинок в ході пересування (год);

t2 – загальний час на рух та зосередження в новому районі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]