Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
Нічні умови суттєво впливають на використання вогневих засобів і можливість здійснення маневру. В результаті зменшення дальності спостереження цілей, погіршення умов для точного прицілювання і коректування вогню (особливо дальності) понижується ефективність вогню із стрілецької зброї. Крім того, на ведення прицільного вогню впливають різкі коливання освітлення і світлові перешкоди від спалахів пострілів, горіння трасуючих куль, розривів снарядів, застосування освітлювальних, світлосигнальних засобів, пожеж тощо.
Д
ля
збільшення можливостей спостереження,
виявлення об’єктів і цілей, а також
для вирішення інших завдань використовуються
освітлювальні засоби, прилади нічного
бачення і інша спеціальна апаратура і
прилади.
В наступі для виконання завдань по світловому забезпеченню може призначатись мінометний (артилерійський) взвод, а в ротах створюється по 2-3 освітлювальних поста (звичайно по одному в кожному взводі). Освітлювальний пост складається з двох солдат; керує ними командир роти (взводу).
В обороні для виконання завдань світлового забезпечення в батальйоні, в залежності від ширини фронту оборони і інших умов, можуть виділятись 1-2 взводи мінометів (гармат). В ротах у кожному взводі призначається один освітлювальний пост у складі двох чоловік. В тр освітлювальні пости створюються за рахунок приданого їм механізованого підрозділу.
Батальйону для світлового забезпечення виділяються освітлювальні міни (снаряди), а роті – реактивні освітлювальні патрони. 20% цих засобів командири залишають в своєму резерві, щоб мати можливість в ході бою забезпечити вирішення раптово виникаючих завдань.
Забезпечення бойових дій військ вночі здійснюється з використанням:
освітлювальих засобів;
приладів нічного бачення;
радіолокаційних станцій;
тепловізійної апаратури;
нічного телебачення і фотографування;
приладів розвідницької сигналізації;
різноманітних світлосигнальних засобів.
Освітлювальні засоби – забезпечують орієнтування підрозділів на полі бою, ведення розвідки і спостереження, цілевказівки, застосування різних видів зброї для ураження противника, його осліплення, пізнавання належності військ, водіння машин, тощо. Під час дощу, снігу, туману освітлювана ними площа, особливо дальності освітлення, різко скорочується.
Прилади нічного бачення – призначені для спостереження за полем бою, наведення зброї на ціль і коректування вогню, водіння машин, орієнтування на місцевості, виявлення інфрачервоних освітлювачів і виконання різноманітних робіт.
РЛС призначені для:
1.Спостереження за полем бою в заданому секторі.
2.Управління вогнем різноманітних засобів.
3.Охорони важливих об’єктів по периметру з сигналізацією.
4.Забезпечення управління рухом колон на марші чи дозорними підрозділами, оснащеними РЛС.
5.Пізнавання своїх військ при наявності у них радіолокаційного відповідача „свій-чужий”.
РЛС бувають: наземної розвідки; польової артилерії; переносні і радіолокаційні станції бокового обзору, що встановлюються на літаках і вертольотах.
РЛС наземної розвідки поділяються на:
ближньої дальності 1-3 км;
малої дальності до 5 км;
середньої дальності до 20 км;
великої дальності 100 більше км.
Тепловізійна апаратура (прилади).
Принцип їх роботи заключається в отримані зображення на спеціальному екрані шляхом фіксації приладом теплового контрасту між об’єктами, їх окремими елементами і оточуючим фоном місцевості.
Прилади розвідувальної сигналізації призначені для отримання інформації про пересування військ противника і для попередження про його несподівані дії, особливо при веденні оборонного бою.
До них відносяться:
різні сейсмічні і магнітні датчики;
інфрачервоні прилади з фотоелементами;
звукові детектори чи мікрофони;
скриті телевізійні камери.
Встановлюються скрито поблизу позицій противника, чи в інших місцях.
Світлосигнальні засоби призначені для:
попередження військ про небезпеку;
управління підрозділами;
підтримки взаємодії між підрозділами.
Для цього застосовуються різні світлосигнальні засоби і деякі види боєприпасів:
сигнальні міни;
сигнальні патрони;
трасуючи кулі і снаряди;
світлосигнальні покажчики і знаки
газоосвітлювальні покажчики і світлові знаки.
Сигнальні міни – попереджують про несподіваний напад противника, його спроби проникнути в роз положення військ, проробити проходи в загородженнях і перешкодах, тощо.
Сигнальні міни можуть бути світлові і комбіновані (які подають одночасно світлові і звукові сигнали.
Світлові сигнали подаються пострілами вертикально вверх серії кольорових зірок чи підйомом основної частини мін на висоту декількох десятків метрів, на якій випромінюється інтенсивне світло.
Дальність спостереження світлового сигналу залежить від умов погоди і місцевості і практично обмежується прямою видимістю.
Звуковий сигнал представляє собою різкий свистячий звук, який чується вночі на відстані декількох кілометрів. Тривалість сигнальних мін може досягти 10-20 сек. Вони спрацьовують звичайно від механічної дії на шнур чи штир, який прикріплений до запалювального пристрою.
Сигнальні патрони призначені для подачі різних сигналів з метою управління підрозділами вночі, підтримання зв’язку та взаємодії, цілевказівок, взаємного пізнавання, орієнтування і оповіщення.
З їх допомогою призначається передній край своїх військ, досягнути рубежі, напрямки дій підрозділів, тощо.
При застосуванні сигнальних патронів слід враховувати, що вони демаскують місце пострілу (пуску) з землі на 10 км і з повітря на 100 км.
Трасуючі кулі і снаряди використовуються основним чином для цілевказівок. Однак з їх допомогою можна подавати і інші сигнали – показувати своє місцеположення, напрямок дії, тощо. Трасер 7,62 кулі спостерігається вночі приблизно на відстані до 1000 м, а снаряду – до 2-3 км.
Світлосигнальні покажчики і знаки призначаються для позначення вночі маршрутів, шляхів, різного типу перепон і проходів. Вони можуть бути табельними і виготовлятись силами військ. До основних табельних засобів відносяться: малий батарейний фонар (ліхтарик); кліренсні і орієнтирні знаки, газосвітні покажчики і світлові.
Світлосигнальний знак малого батарейного ліхтарика (МБЛ) має саме різноманітне застосування. Він може бути використовуватись для позначення доріг, колонних шляхів, рубежів розгортання, проходів в загородженнях і перепонах, а також пристаней і причалів. Дальність бачення його в ночі в залежності від прозорості атмосфери може бути від декількох сотень метрів до кілометра.
Кліренсні знаки призначені в основному для позначення ротних колонних шляхів маневру в умовах максимального наближення до противника. Вони можуть бути великими і малими, різних кольорів і спостерігаються на відстані декількох сот метрів.
Газоосвітлювальні покажчики і світлові знаки з набором зйомних трафаретів використовуються для позначення крутих поворотів, підйомів і спусків. Дальність їх спостереження досягає 300м і більше.
В приладах нічного бачення світлосигнальні знаки і указки видні на відстанях в декілька разів більших, ніж при спостереженні неозброєним оком.
Висновок: Командири підрозділів повинні твердо знати можливості засобів світлового забезпечення, вміти правильно їх застосовувати для забезпечення управління боєм свого підрозділу вночі.