Бойові завдання взводу в обороні

Бойове завдання взводу, що обороняється в першому ешелоні роти полягає в тому, щоб зупинити противника перед переднім краєм оборони та не допустити його вклинення в опорний пункт.

Взвод другого ешелону роти призначається для міцного утримання ділянок місцевості (об’єктів) в глибині оборони і для знищення противника, що вклинився в глибину опорного пункту роти. Своє завдання він виконує з застосуванням всіх своїх вогневих засобів і шляхом нанесення контратак разом з другим ешелоном старшого командира.

Взвод, виділений в резерв батальйону, займає район зосередження, в якому підготовляє для оборони опорний пункт і знаходиться в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

Взвод, призначений в бойову охорону, оборонється на віддаленні 1-2,5 км від переднього краю оборони з метою ввести противника в оману відносно накреслення переднього краю і побудови оборони, не допустити раптового нападу противника на підрозділи першого ешелону, відбити його розвідку боєм і змусити передчасно розгорнути свої головні сили та наступати в невигідному напрямку.

Ведення оборонного бою

Командир взводу здійснює управління взводом в бою з командно-спостережного пункту по радіо, сигналами або через посильних.

В період вогневої підготовки атаки противника особовий склад взводу укривається на дні окопів, у підбрустверних нішах або бліндажах. По закінченні вогневої підготовки противника або з перенесенням вогню артилерії в глибину особовий склад швидко займає свої місця та приготовляється для відбиття атаки. Танки висуваються на основні вогневі позиції та відкривають вогонь.

Бій починається з підходом противника на дальність дійсного вогню вогневих засобів. По мірі наближення противника взвод відкриває вогонь із усіх засобів, інтенсивність вогню посилюється з метою нанести противнику максимальних втрат. У першу чергу знищуються танки та інші броньовані цілі, а вогнем із стрілецької зброї ведеться вогонь по піхоті з метою відсікти її від танків. При наближенні танків солдати укриваються, а після їх проходження через траншею негайно займають свої позиції і ведуть вогонь по наступаючій піхоті. При прориві оборони на сусідніх ділянках відділення займають запасні позиції для відбиття атак з флангу (тилу).

Після відбиття атаки командир взводу вживає заходи для швидкого відновлення системи вогню, зруйнованих фортифікаційних споруд і інженерних загороджень, поповнення запасу ракет і боєприпасів, підготовку до евакуації поранених і хворих. Про результати бою він доповідає командиру роти та готує взвод до відбиття повторних атак противника.

Якщо противнику удалося вклинитися в опорний пункт взводу, особовий склад намагається знищити його вогнем, багнетами і гранатами. При виникненні загрози оточення взвод займає кругову оборону, використовуючи для цього запасні і додаткові позиції. Взвод відходить тільки за наказом старшого командира.

Висновок: Розвинуті у військовому відношенні держави найсерйознішу увагу приділяють не тільки розробці сучасних видів озброєння і удосконаленню організаційної структури військ, але також і удосконаленню прийомів і способів ведення сучасного бою. Тому потрібно брати на озброєння все найкраще, нове, передове з тим, щоб не відставати від найбільш розвинутих у військовому відношенні держав світу.