Бойові завдання роти в наступі

Бойове завдання роти визначається старшим командиром (начальником). Зміст його полягає в знищенні противника, що протистоїть на напрямку наступу, та оволодінні до визначеного терміну районом (рубежем) місцевості в глибині його оборони. Воно залежить від складу та стану противника, який обороняється, побудови та інженерного обладнання його оборони, задуму бою, складу і бойових можливостей роти (батальйону), характеру місцевості та інших умов обстановки.

Роті вказується найближче завдання та напрямок продовження наступу.

Показниками бойового завдання є ширина фронту наступу та глибина.

Досвід Великої Вітчизняної війни показав, що в наступальному бою для успішного виконання бойових завдань загальновійськовим підрозділам необхідно було мати дво- трикратну перевагу над противником у піхоті і танках.

В сучасних умовах на ширину фронту наступу чинять також вплив масштаби застосування противником більш могутніх засобів ураження та зростаюча маневреність військ. У зв'язку з цим виникли і нові вимоги до фронту наступу. Зараз він має забезпечити не тільки досягнення необхідної переваги над противником, але і розосередження військ в інтересах захисту від усіх видів зброї противника та вигідні умови для маневру підрозділами у ході наступу.

Розрахунок бойових можливостей показує, що механізована (танкова) рота здатнана наступати на фронті до 1 км, а на ділянці прориву — на фронті до 500 м.

Вказаний фронт наступу роти забезпечує сприятливі умови для підтримки постійної взаємодії та управління, здійснення маневру підрозділами та їх розосередження з метою захисту військ від усіх видів зброї противника.

Глибина бойового завдання роти тісно залежить від його змісту.

Найближче завдання роти першого ешелону полягає в знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодінні ним (по глибині це може бути 300-500 м).

Напрямок продовження наступу визначається так, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання батальйону (по глибині - 1,5-2 км).

Найближче завдання роти другого ешелону при її введенні в бій може полягати у завершенні знищення противника разом з ротами першого ешелону в опорних пунктах у глибині оборони і оволодінні першою позицією (на глибину оборони батальйонів першого ешелону противника).

Напрямок продовження наступу роти другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання батальйону (на глибину розташування бригадних резервів противника в обороні).

Висновок: Вибір варіанту побудови бойового порядку залежить від багатьох факторів: бойового завдання, місця в бойовому порядку, наявності сил і засобів, рівня підготовки особового складу та наявності досвіду бойових дій, укомплектованості та характеру оборони противника, мівцевості тощо. Успіх у наступальному бою залежить у тому числі і від уміння командира вибирати найбільш доцільний варіант побудови бойового порядку у конкретній обстановці та своєчасно і гнучко перебудовувати його при змінах обстановки.