1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.

За поглядами воєнного командування армії умовного противника мотопіхотні і танкові підрозділи мають високу вогневу потужність і маневреність і можуть застосовуватися в усіх видах бойових дій.

Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.

Наступальний бій в армії умовного противника вважається основним видом бойових дій, в результаті яких досягається мета по розгрому військ противника і захопленні його території, оборонних рубежів або інших важливих об’єктів.

Основою успіху наступу, за поглядами командування армій армії умовного противника є:

попередня його підготовка;

всебічне вивчення і оцінка характеру дій противника;

зосередження усіх засобів ураження і зусиль військ на головному напрямку;

підтримка безперервної взаємодії військ;

вміле використання місцевості;

дотримання маскування бойових порядків, бойової техніки, ПУ та інших об’єктів;

тверде управління військами;

бойове і матеріально-технічне забезпечення.

Суть наступу полягає в ураженні противника вогнем артилерії і танків, ударами тактичної і армійської авіації, а також в стрімкому просуванні підрозділів в глибину розташування противника з метою його знищення або захоплення.

За поглядами командування армії умовного противника наступ слід вести рішуче, у високому темпі, від об’єкту до об’єкту. В ході наступу підрозділи повинні не тільки займати місцевість, але блискавично і несподівано знищувати противника, використовуючи при цьому вогонь і маневрування. Для досягнення успіху в наступі необхідно створити 3-4-кратну перевагу над противником в звичайних силах і засобах з тим, щоб підрозділи, які наступають, могли прорвати його оборону на всю глибину. На ділянці прориву перевага на користь підрозділів які наступають повинна бути 5-6-кратна. Бойові можливості підрозділів можуть бути підсилені за рахунок раптовості (несподіваності) дій, прихованості, швидкості просування і тактичної хитрості.

Наступ може здійснюватись двома способами:

- з ходу із висуванням з глибини;

- із положення безпосереднього зіткнення з противником (завчасно підготовлений наступ).

Наступ з ходу здійснюється прямо з маршу без зупинки або після невеликої попередньої підготовки в районах зосередження. Він ведеться на непідготовлену оборону або на слабого противника, який поспішно перейшов до оборони. Район зосередження військ призначається на відстані 30-80 км від противника. Для висування і підрозділів призначаються рубежі (пункти) розгортання:

- вихідний рубіж на віддалі 5-10 км від району зосередження;

- рубіж розгортання в батальйоні колони на віддалі 10-12 км, в ротні - 5-8 км, у взводні колони - 2-3 км від від переднього краю оборони противника;

- вихідний рубіж на віддалі 1-3 км від переднього краю оборони противника;

- рубіж атаки на віддалі 100-150 м від переднього краю оборони противника.

Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником проводиться у випадках, коли противник займає підготовлену оборону і буде чинити сильний опір.

Вихідний рубіж повинен знаходитись у районі розташування своїх військ і забезпечувати укриття від вогню прямою наводкою та спостереження противника. При наступі із положення безпосереднього зіткнення з противником вихідним рубежем звичайно є рубіж зіткнення з ним.

Рубіж атаки призначається для погодження дій наступаючих військ з артилерією та знаходиться на відстані 100-150 м від переднього краю оборони противника.