Система вогню

Під системою вогню слід розуміти вміле розташування вогневих засобів роти для ураження противника при:

• підході його до переднього краю оборони (на далеких підступах);

• розгортанні і переході в атаку;

• відбитті атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і при вклиненні в опорний пункт роти.

Вона будується з урахуванням вогневих можливостей всіх видів зброї, приданих засобів, у тісній взаємодії з інженерними загородженнями і природними перешкодами.

Система вогню роти в обороні включає:

- ділянки зосередженого і рубежі загороджувального рухомого і нерухомого вогню артилерії і мінометів, підготовленні на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, в проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони;

- зони вогню ПТЗ і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків і інших броньованих об’єктів противника;

- підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі строки на будь-якому загрозливому напрямку або ділянці.

Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей всіх видів зброї роти і приданих вогневих засобів, їх тісної взаємодії в поєднанні з інженерними загородженнями і природними перепонами.

Основу системи вогню роти складає вогонь танків і БМП (БТР), а також протитанкових засобів, який повинен забезпечити знищення танків і інших броньованих цілей перед переднім краєм оборони і в глибині опорного пункту роти, прикриття загороджень і перешкод.

Вогневі засоби в опорному пункті роти розташовуються потай, розосереджено і так, щоб можна було вести вогонь на граничну дальність і уражати противника фланговим, перехресним і кинджальним вогнем високої щільності, мати вогневий зв'язок між собою і створювати вогневі мішки. Лінійне розташування вогневих засобів недопустиме.

Бойові машини піхоти і танки розташовуються в опорному пункті роти (взводу) по фронту і в глибину на відстані до 200 м один від одного. Крім того, під час розміщення танків необхідно враховувати можливість ефективного використання ними протитанкових керованих ракет, ведення дійсного вогню з гарматно-кулеметної зброї з урахуванням прикриття ділянки місцевості в призначених секторах обстрілу і виключення ураження механізованих підрозділів, які обороняються попереду. Бронетранспортери розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти (взводу) у місцях, які забезпечують ведення вогню з кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

Для вогневих засобів, крім основних, підготовляються запасні вогневі позиції, а для чергових вогневих засобів, танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) - тимчасові вогневі позиції.

З метою введення противника в оману відносно системи вогню і розташування вогневих засобів можуть призначатися кочуючі гармати, танки і бойові машини піхоти, засоби протиповітряної оборони. В обороні підрозділи протиповітряної оборони займають стартові (вогневі) позиції в бойових порядках батальйону (роти), ведуть розвідку та знищення повітряного противника черговими силами, а з початком активних бойових дій противника – всіма засобами.

Готовність системи вогню визначається :

• зайняттям вогневими засобами позицій;

• підготовкою даних для стрільби;

• наявністю ракет і боєприпасів.