2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.

За сучасними поглядами командування армії умовного противника оборона - це вимушений вид бойових дій з метою зірвати або відбити наступ противника, утримати зайняті позиції, зберегти сили і засоби і створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Вважається, що оборона дозволяє виграти час, послабити противника ще до наступу, здійснити контроль над важливими районами (рубежами), заставити його зосередити основні сили там, де вони найбільш уразливі. При цьому підрозділи повинні вести активну оборону, суть якої полягає в застосуванні оборонно-наступальних дій. Успіх в обороні може бути досягнутий в тому випадку, коли перевага противника буде виражатися співвідношенням не більше ніж 3:1.

Основними принципами оборони є:

ешелонування;

розосередження військ;

нанесення ударів, особливо вогневих, на всю глибину бойового порядку противника який наступає;

широкий маневр силами, засобами і вогнем;

активність дій і гнучкість в управлінні військами.

Війська умовного противника в залежності від завдань, бойових можливостей можуть вести позиційну і мобільну (рухому) оборону.

Позиційна оборона ведеться частинами і підрозділами з метою утримання важливих районів (рубежів) із завчасно обладнаних в інженерному відношенні позицій та розташуванні більшої частини сил і засобів в першому ешелоні.

5-8 км

РТГр

РТГр

тр (резерв)

рв

мпв

мпв

мпв

Група БМП

Група БМП

Мобільна (рухома) оборона ведеться з’єднаннями і полягає в нанесенні контратак з метою завершення розгрому противника, який наступає, в запланованому районі. Тому більша частина сил і засобів військ, які обороняються, знаходяться в глибині оборони.

Важливе місце при організації оборони відводиться підготовці ефективної системи вогню і надійній взаємодії між підрозділами.

Система вогню в обороні організується з таким розрахунком, щоб забезпечити ураження вогнем противника на дальніх підступах і наростити інтенсивність вогню по мірі наближення противника до переднього краю оборони. Вогневим засобам призначаються сектори обстрілу і основні напрямки для ведення вогню. Основою системи вогню є протитанкова оборона.

Для ведення активної і стійкої оборони велику увагу треба звертати на інженерне обладнання бойових позицій (опорні пункти, основні і запасні позиції вогневих засобів, КП, сховища для транспортних засобів, ходи сполучення, система загороджень, хибні позиції та опорні пункти).

Після відбиття атаки противника вживаються заходи для відновлення системи вогню, поповнення усіх видів боєприпасів і МТЗ, бойової та іншої техніки з метою підготовки і відбиття наступних атак противника.

Місце та завдання батальйону в обороні бригади

Батальйон (БТГр) може оборонятися в першому ешелоні бригади, в другому ешелоні бригади чи складати її резерв. Рішенням командира дивізії мпб (тб) може висилатися в смугу забезпечення в якості загальної охорони на відстані 8-16 км від переднього краю.

Головне завдання батальйону першого ешелону в обороні полягає в тому, щоб у взаємодії з приданими і підтримуючими підрозділами зупинити противника перед переднім краєм оборони, відбити його атаку, а у випадку вклинення в оборону, вогнем і контратакою вибити його і поновити першочергове положення.

Головне завдання батальйону другого ешелону – рішучою контратакою знищити противника, який вклинився в оборону, або замінити батальйон першого ешелону, який поніс великі втрати.

Головне завдання батальйону, висланого для загальної охорони, полягає в тому, щоб нанести противнику максимальне ураження, затримати його підхід і не дати змоги вести розвідку переднього краю, а також по можливості розладити його бойовий порядок, розвідати важливі об'єкти (цілі), які необхідно негайно знищити. Після виконання свого завдання, цей батальйон відходить за передній край оборони своїх військ і займає місце в обороні бригади згідно плану.