Коректування вогню.

Спостереження за результатами вогню та його коректування – обов’язкова умова управління вогнем.

Ті, хто стріляють, командири БМП (танків) та підрозділів повинні вести спостереження за результатами стрільби для визначення ступеню ураження цілі.

В тих випадках, коли з першого пострілу (черги) не досягнуто ураження цілі, проводиться корегування вогню. Воно полягає у виявленні помилок, допущених в підготовці стрільби та внесенні необхідних поправок у вихідні установки для найшвидшого ураження цілі у відповідності з правилами стрільби з танків.

При коректуванні за спостереженням розривів командир батальйону на око оцінює відхилення розривів від цілі по напрямку в поділках шкали прицілу (кутоміру), а по дальності – в метрах та передає їх через командира приданого артилерійського підрозділу на вогневу позицію артилерії або броньованої групи взводу.

При коректуванні вогню по сторонам світу командир батальйону визначає і доповідає на вогневу позицію відхилення розривів від цілі по дальності та напрямку в метрах.

Приклад: «Волга», по цілі окремий дім, північ 200, схід 250. Я «Булат».

По отриманих відхиленнях на вогневій позиції визначають коректури для наступних пострілів по цілі.

Висновок: Знання та уміння командира батальйону (роти) щодо організації застосування артилерійських підрозділів, взаємодії з ними, управління в бою є необхідною умовою виконання поставленого бойового завдання.

Висновок до заняття: Для успішного ведення бою загальновійськовий командир повинен мати чітке уявлення про можливості артилерійських підрозділів, їх склад, бойовий порядок і основи бойових дій. Сучасні сили та засоби артилерії дозволяють наносити противнику вогневе ураження з необхідною ступінню, що є запорукою перемоги в бою.

Т Е М А № 27: Бойове застосування підрозділів ППО в основних видах бою.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 121-139, 166-178. 2. Бойовий статут ППО Сухопутних Військ ч. ІІ ст. 3-17, 73-89, 116-135. 3. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– 490 с. 4. Навчальна організаційно-штатна структура і тактика дій підрозділів ЗС України: Навчальний посібник. Л.: ЛІСВ, 2008.– 117с.

1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.

Сучасний бій є загальновійськовим боєм. Він ведеться об’єднаними зусиллями різних родів військ і видів Збройних Сил. Розгром противника і перемога в бою досягається могутніми ударами усіх видів зброї, активними і рішучими діями загальновійськових підрозділів і з’єднань.

Зенітно-ракетний дивізіон омбр призначений для організації та ведення повітряної розвідки противника, видачі інформації, відбиття ударів літаків, вертольотів, а також знищення повітряних десантів противника під час польоту.

Зенітні підрозділи бригадної ланки поділяються на зенітно-артилерійські, зенітно-ракетні, зенітні ракетно-артилерійські.

•зенітно-артилерійські - призначені для відбиття ударів вертольотів та прикриття в обороні та у наступі підрозділів першого ешелону та командного пункту бригади. До них відносяться підрозділи, що мають на озброєнні ЗСУ-23-4 "Шилка", ЗСУ-23-2.

•зенітно-ракетні - призначені для відбиття ударів літаків та прикриття підрозділів другого ешелону, угруповання артилерії. До них відносяться підрозділи, що мають на озброєнні зенітно-ракетні комплекси "Стріла-10" усіх модифікацій, та переносні ЗРК «Ігла» або "Стріла-2".

•зенітні ракетні-артилерійські - основне призначення - боротьба з вертольотами, БЛА, тактичним десантом в повітрі та прикриття батальйонів першого ешелону, пунктів управління, угруповання артилерії.