3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.

Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління); підготовку роти до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи; практичну роботу командира роти, його заступників в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир роти більшу частину роботи щодо організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) проводить на місцевості. Із зайняттям вихідної позиції або з виходом танків на очікувальні позиції командир роти організовує спостереження і охорону, ставить завдання взводам і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки щодо інженерного дообладнання вихідної позиції, звертаючи особливу увагу на ретельне маскування інженерних споруджень і виконання заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї.

Під час наступу з ходу командир роти приймає рішення і доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості, надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир роти не має можливості виїхати на місцевість з підпорядкованими командирами взводів, всю роботу щодо організації бою він проводить по карті або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання підрозділам і порядок взаємодії він уточнює під час їхнього висування на рубіж переходу в атаку та з початком атаки.

Отримавши бойове завдання, командир роти, як правило:

• з’ясовує завдання;

• визначає заходи, які потрібно проводити негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання бойового завдання;

• проводить розрахунок часу;

• віддає вказівки щодо підготовки до виконання бойового завдання, про час і порядок роботи на місцевості;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення і доповідає його старшому командиру;

• проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення і віддає бойовий наказ;

• організує взаємодію;

• віддає вказівки по захисту від ЗМУ, ВТЗ;

• організує всебічне забезпечення бою і управління;

• віддає вказівки на проведення виховної роботи;

• доповідає старшому командиру про готовність до наступу.

З’ясування завдання є найважливішою складовою частиною роботи командира під час прийняття рішення. Від того, наскільки правильно з’ясоване отримане завдання, залежатиме вся подальша робота щодо організації бою.

Під час з’ясування отриманого завдання командир роти повинен зрозуміти: мету майбутніх дій, задум старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль роти у бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

У результаті з’ясування завдання він повинен зробити висновки і визначити які розпорядження, кому і коли віддати, як організувати подальшу роботу щодо прийняття рішення та підготовки до наступу.

На основі з’ясування отриманого завдання, командир визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки роти до виконання отриманого завдання. Кількість і зміст цих заходів можуть бути різними, через те, що вони пов'язані з підготовкою підрозділів роти до виконання бойового завдання та роботою командира щодо організації бою.

Заходи можна розділити на дві групи.

До першої групи належать заходи, пов'язані з підготовкою особового складу, техніки, поповненням запасів матеріальних засобів, бойовою технікою, озброєнням і особовим складом, евакуацією хворих і поранених, захистом особового складу від зброї масового ураження тощо.

До другої групи належать заходи щодо організації розвідки, підготовки даних для прийняття рішення, час і порядок роботи на місцевості тощо.

Розрахунок часу здійснюється для більш конкретного планування роботи командира роти. Вихідними даними для розрахунку часу на організацію бою є:

- час отримання завдання та готовність роти до її виконання;

- час доповіді рішення старшому командиру;

- терміни участі командира у заходах, які проводяться старшим командиром щодо організації бою на місцевості, час сходу і заходу сонця.

Розраховуючи час, слід більшу його частину надавати підлеглим, а меншу використовувати для своєї роботи.

Після розрахунку часу командир роти віддає вказівки заступникам, командирам підлеглих і приданих підрозділів щодо орієнтування підрозділів про майбутні дії, організації розвідки, про час рекогносцировки й порядок роботи на місцевості та про підготовку даних, необхідних для прийняття рішення.

Оцінка обстановки полягає у вивченні та аналізі факторів і умов, які впливають на виконання поставленого завдання та включає: оцінку противника, своїх підрозділів, сусідів, місцевості, стану погоди, пори року, та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. По кожному елементу обстановки робляться висновки в інтересах прийняття рішення і визначення завдань підрозділам.

Під час оцінки противника командир вивчає: дані про склад, положення, стан, ступінь захищеності, систему вогню та загороджень, сильні та вразливі сторони противника та можливий характер його дій.

Під час оцінки своїх підрозділів - дані про склад, положення, стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів.

Під час оцінки сусідів - дані про склад, положення і характер дій сусідів та умови взаємодії з ними.

Під час оцінки місцевості - дані про характер рельєфу, захисних і маскуючих властивостей місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій літаків і вертольотів противника.

Також командир вивчає радіаційну, хімічну та біологічну обстановку. Крім того, враховуються стан погоди, час доби та їх вплив на підготовку та ведення наступу.

Крім того, проводяться розрахунки розподілу сил та засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів та інші.

У результаті оцінки обстановки командир роти робить висновки та намічає окремі елементи рішення.

У результаті зясування завдання та оцінки обстановки командир роти приймає рішення, у якому визначає:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, у рішенні можуть визначатися завдання з видів забезпечення і підвищення морального духу підрозділу.

Основу рішення становить задум бою, у якому командир роти визначає:

- напрямок зосередження основних зусиль;

- способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з указанням порядку його ураження вогнем танків, бойових машин піхоти, інших штатних і приданих засобів, заходів щодо обману, а також порядок дій підрозділів);

- бойовий порядок роти.

Крім того, залежно від умов переходу в наступ командир роти визначає (якщо вони не вказані старшим командиром) вихідні і очікувальні позиції, вихідний рубіж, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку і маршрути висування.

В основних питаннях взаємодії командир роти визначає порядок взаємодії штатних, приданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу.

Під час організації управління командир роти уточнює місце і час розгортання спостережного пункту, напрям і порядок його переміщення; визначає порядок управління підрозділами під час підготовки та в ході бою, завдання і порядок роботи органів управління, заходи щодо забезпечення стійкості і безперервності управління.

У ході прийняття рішення все те, що можна відобразити графічно, командир роти самостійно наносить на карту.

Як правило, на карту наносяться: угруповання противника, напрямок зосередження основних зусиль, завдання роти, завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними, завдання вогневих засобів, які виконуються силами і засобами старших начальників, завдання підлеглих підрозділів, способи і строки їх виконання, місця КСП батальйону та роти і напрямки їх переміщення.

Крім того, на карті відображаються основні питання взаємодії, управління та забезпечення бою.

Крім графічної частини, на робочій карті оформляється пояснювальна записка, у якій можуть зазначатися: засоби посилення, розподіл сил і засобів, співвідношення сил і засобів, їх щільності та інші питання.

Таким чином, на момент завершення роботи щодо прийняття рішення командир має план дій роти, який остаточно склався у нього в уявленні й графічно відображений на карті.

Тепер він може доповісти своє рішення старшому командиру, оголосити його підлеглим командирам, провести рекогносцировку, уточнити рішення на місцевості, поставити завдання підрозділам (віддати бойовий наказ) та організувати взаємодію.

Рекогносцировка проводиться з метою вивчення місцевості і уточнення прийнятого по карті рішення. До неї залучаються командири взводів, окремих підрозділів, а також командири приданих і підтримуючих підрозділів.

У ході рекогносцировки командир роти вивчає місцевість, призначає (вказує) орієнтири і уточнює:

- передній край оборони противника, підступи до нього, наявність і характер загороджень і перешкод, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, резервів, рубежі можливих ударів його бойових вертольотів і встановлення мінних полів засобами дистанційного мінування, відкриті фланги і проміжки, сильні і слабкі місця в обороні противника та можливі його дії;

- фронт наступу і напрямок зосередження основних зусиль, бойові завдання ротам (взводам) і приданим підрозділам;

- цілі (об’єкти) противника, які підлягають вогневому ураженню;

- вогневі позиції вогневих засобів і терміни їхнього інженерного обладнання;

- місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, чає їх пророблення (влаштування), місця оснащення танків катковими мінними тралами;

- маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку;

- напрямок переміщення командно-спостережного пункту роти і місця розгортання пунктів технічного спостереження, бойового постачання, медичного посту роти.

- під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир роти уточнює вихідні позиції взводів для наступу, місця для пропускання танків та їхнє позначення, а під час наступу з ходу — рубіж спішування взводів.

Після проведення рекогносцировки командир роти віддає бойовий наказ, в якому вказує:

у першому пункті - стислі висновки з оцінки противника;

у другому пункті - об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними;

у третьому пункті - бойове завдання роти та задум бою, а при наступі з ходу, крім того, маршрут висування роти, рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, рубіж спішування і рубіж переходу в атаку;

у четвертому пункті - після слова "наказую" ставляться бойові завдання: механізованим взводам; мінометній (артилерійській) батареї та іншим вогневим засобам, у тому числі приданим; вогневим засобам, які виділені для стрільби прямою наводкою; іншим підрозділам посилення;

у п'ятому пункті - витрата ракет і боєприпасів на виконання завдання;

у шостому пункті - час готовності до виконання завдання;

у сьомому пункті - місце командно-спостережного пункту, а також на кого з командирів взводів покладається управління ротою у випадку виходу з ладу командно-спостережного пункту роти;

у восьмому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

Під час постановки завдань командир роти у четвертому пункті бойового наказу вказує:

- механізованим (танковим) взводам — засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію і час їх зайняття (при наступі з ходу - час проходження рубежів (пунктів);

- приданій мінометній (артилерійській) батареї — вогневі завдання, час і порядок їхнього виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

- приданим вогневим засобам — цілі для ураження під час атаки переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Бойові завдання підрозділам, як правило, перед боєм ставляться бойовим наказом, а у ході бою – бойовим розпорядженням.

Роботу на місцевості командир роти завершує організацією взаємодії. Взаємодію командир роти організує, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) - на всю глибину бойового завдання, за участю своїх командирів взводів, командирів окремих, приданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів.

Взаємодію при підготовці наступу командир роти організовує за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань. Організовуючи взаємодію, він повинен переконатися у правильному розумінні командирами взводів поставлених завдань і способів їх виконання.

Під час організації взаємодії командир роти зобов’язаний:

- узгодити дії підрозділів під час перегрупування (зміни) або в період висування і розгортання їх у бойовий порядок, під час нанесення противником ударів авіацією і розвідувально-ударними комплексами, проведення ним контрпідготовки і дистанційного мінування на маршрутах висування і рубежах розгортання; встановити порядок зайняття взводами вихідних позицій для наступу, порядок пропускання танків через бойові порядки своїх підрозділів;

- під час наступу з ходу встановити порядок висування і розгортання в бойовий порядок танкових, механізованих і протитанкових підрозділів, посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, а також порядок висування і зайняття вогневих позицій штатними і приданими вогневими засобами;

- визначити час і порядок оснащення танків катковими мінними тралами, пророблення ними проходів в загородженнях перед переднім краєм оборони противника і в глибині; порядок пророблення проходів в загородженнях, в тому числі раптово встановлених засобами дистанційного мінування, влаштування переходів через перешкоди і способи їх позначення;

- узгодити порядок і способи атаки переднього краю оборони противника танковими і механізованими підрозділами, ведення ними вогню і подолання загороджень та перешкод; під час атаки в пішому порядку — уточнити порядок спішування особового складу;

- узгодити дії механізованих і танкових взводів з вогнем артилерії і ударами авіації, з діями гранатометних, протитанкових підрозділів і сусідів щодо знищення противника на першій позиції, під час бою в глибині оборони, особливо щодо знищення протитанкових засобів противника, і під час відбиття його контратак;

- указати цілі, які уражаються в період вогневої підготовки атаки гарматами і танками, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також гранатометним і протитанковим підрозділами, порядок відкриття і ведення ними вогню і підтримки наступаючих підрозділів під час подолання загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, під час атаки і розвитку наступу в глибині;

- уточнити місце бойового розвідувального дозору (дозорного відділення, танка) в бойовому порядку роти під час атаки противника, рубіж і час початку ведення розвідки, напрямок або об’єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтримування зв’язку і подання доповідей;

- уточнити порядок переміщення приданої артилерії, гранатометного і протитанкового підрозділів, а також інших штатних і приданих підрозділів;

- визначити порядок дій зенітного підрозділу щодо прикриття від ударів повітряного противника, а також порядок відкриття і ведення вогню по його низьколітних цілях танковими і механізованими підрозділами;

- повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії, розпізнавання своїх літаків і вертольотів, а також способи позначення свого положення.

Під час наступу в напрямку дій ТакПД командир роти вказує порядок з’єднання з ним, сигнали взаємного розпізнавання і радіодані для зв’язку.

Під час організації взаємодії можуть узгоджуватися й інші питання, а також указуватися її можливі зміни в ході бою.

Питання, які стосуються організації всебічного забезпечення бою, вирішуються командиром роти в процесі всієї роботи щодо підготовки наступу.

Підготовка роти до виконання бойового завдання полягає у підготовці особового складу, озброєння і техніки до бойових дій, в поповненні запасів ракет, боєприпасів, палива, інших матеріальних засобів, а також у проведенні інших заходів. Розрахунки дій підрозділів за термінами здійснюються відносно часу («Ч»), в який механізовані і танкові підрозділи, які атакують, повинні одночасно увірватися на передній край оборони противника.

До початку наступу командир роти надає практичну допомогу підлеглим командирам у підготовці підрозділів, перевіряє їхню готовність до виконання бойового завдання, забезпеченість усім необхідним для ведення бою і доповідає командиру батальйону. Виявлені недоліки усуваються на місці. У призначений час він оголошує командирам штатних і приданих підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час «Ч».

Висновок: Кожний командир зобовязаний швидко приймати найбільш доцільні рішення, визначати та чітко і повно ставити бойові завдання штатним і приданим підрозділам та вогневим засобам, уміло організовувати взаємодію, всебічне забезпечення та управління.