3. Ведення оборонного бою.

До початку наступу противника в ротах призначаються чергові танки, БМП (БТР) і інші вогневі засоби які займають запасні або тимчасові вогневі позиції і знаходяться в постійній готовності до знищення окремих груп противника, які роблять спробу проробити проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, а також до відкриття вогню по низьколетячих літаках і вертольотах.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником чергові вогневі засоби повинні чинити перепони пересуванню противника в його районі, заважати йому здійснювати інженерне обладнання.

Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслуги вогневих засобів і інші цілі противника.

Решта підрозділів підтримуючи постійну готовність до відбиття атак противника, удосконалюють інженерне обладнання позицій, проводить заняття по бойовій підготовці і обслуговують озброєння й техніку.

Відпочинок особовому складу надається командиром роти в залежності від обстановки та вказівок командира батальйону. Особовий склад, що відпочиває, розміщується в укриттях (бліндажах) поблизу траншей і вогневих засобів в готовності зайняти свої місця по тривозі. Біля укрить виставляються спостерігачі, які по встановленому сигналу сповіщають особовий склад що відпочиває, викликаючи їх на позиції.

Командир роти на основі особистого спостереження і даних розвідки повинен своєчасно встановити (виявити) підготовку противника до наступу, початок його висування і розгортання, доповісти про це старшому командиру, уточнити завдання підрозділам і приданій артилерії, привести їх в повну готовність до відбиття противника.

Малочисленні групи і розвідувальні підрозділи противника, знищуються раптовим вогнем бойової охорони. Командир роти управляє боєм бойової охорони, підтримує її вогнем артилерії з тимчасових вогневих позицій, при цьому свій КСП розміщує в опорному пункті одного з взводів першого ешелону.

Крупні (великі) сили противника при підході до позицій бойової охорони уражаються не тільки вогнем бойової охорони, а і вогневими засобами підрозділів, що діють на передньому краї.

Бойова охорона взаємодіючи з призначеними вогневими засобами знищує головним чином танки та інші броньовані машини противника перед її фронтом.

Призначені танки, протитанкові засоби, і підтримуюча артилерія, а також чергові вогневі засоби старшого командира знищують танки і піхоту противника які роблять спробу обійти бойову охорону і вийти їй у фланг і в тил. Коли пр-к розгорне перед фронтом оборони роти свої основні сили і засоби, командир роти з дозволу командира батальону віддає наказ командиру на вихід із бою і відхід після чого переміщає свій КПС. Відхід бойової охорони прикривається вогнем артилерії, призначених підрозділів першого ешелону і здійснюється перекатами використовуючи складки місцевості, загородження, аерозолі (дими).

Взвод бойової охорони який відійшов займає позиції в ротному опорному пункті або виводиться в резерв батальйону.

Розвідка боєм і атака передових підрозділів противника відбивається вогнем призначених засобів і підрозділів що обороняються на цих напрямках. Спостереження за противником посилюється.

Після відходу бойової охорони і відбиття атаки чергові вогневі засоби і вогневі засоби, які виявили себе з дозволу командира батальйону змінюють позиції.

Проходи, які пророблені противником в наших загородженнях, негайно закриваються, по них підготовляється вогонь артилерії і інших засобів.

З початком вогневої підготовки атаки противника, командир роти веде безперервне спостереження, уточнює завдання підрозділам, артилерії і іншим вогневим засобом по знищенню виявлених засобів високоточної зброї, артилерії, танків, БМП (БТР) і піхоти противника які висуваються або приготувалися до атаки.

Одночасно він оцінює обстановку, вживає заходів до закриття проходів в бойовому порядку, відновленню управління, системи вогню і взаємодії, а також ліквідації наслідків використання противником ЗМУ.

Особовий склад укривається в щілинах, бліндажах, БМП, танках на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки.

З переходом противника в атаку командир роти зосереджує вогонь всіх засобів по основним силам противника. Придана артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, рухомих і не рухомих, загороджувальним вогнем наносить ураження противнику, створює вигідні умови для знищення танків, і БМП пр-ка вогнем ПТКР, танків, БМП і гранатометів з граничних дальностей стрільби.

По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь усіх засобів батальйону доводиться до найбільшої напруги. Підрозділи що обороняються, усіма вогневими засобами знищують танки, БМП, БТР, відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту яка увірвалась на передній край опорних пунктів підрозділів – вогнем в притул, гранатами і в рукопашному бою. Бій за кожну траншею ведеться за принципом “ні кроку назад”. Для недопущення розповсюдження противника по траншеях і ходах сполучення в них швидко улаштовуються їжаки, рогатки та інші переносні загородження.

Зенітний підрозділ, а також механізовані і танкові підрозділи, які не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти низьколетячих літаків і вертольотів противника.

При вклиненні противника в оборону, командир роти повинен вогнем всіх засобів і бронегрупи зупинити його розповсюдження по фронту і в глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем.

Вогневі засідки з підходом до них противника, що прорвався, за командою командира роти або самостійно відкривають вогонь, знищуючи в першу чергу танки і інші броньовані машини, вимушують вцілівші танки і піхоту противника наступати в невигідному для нього напрямку, або на завчасно підготовлені мінно-вибухові загородження.

Після відбиття атаки командир роти приймає рішення для швидкого відновлення системи вогню, поповнення запасу ракет і боєприпасів, відновлення зруйнованих фортифікаційних споруд і інженерних загороджень, організує ремонт озброєння і техніки, які вийшли з ладу, підготовку до евакуації поранених і хворих. Про результати бою він доповідає командиру батальону.

Противник, що вклинився в проміжок (стик) з сусіднім батальйоном (ротою), знищується вогнем всіх засобів при взаємодії з сусідом, а при сприятливих умовах і рішучою контратакою. Якщо противник обійшов опорний пункт, рота організує кругову оборону і продовжує утримувати позиції, які займає. Частина вогневих засобів переміщується на загрозливий напрямок.

Висновок: Уміле керівництво оборонним боєм є запорукою успішного виконання бойових завдань роти в обороні. Особовий склад повинен вести оборону з повною віддачею всіх моральних і фізичних сил, проявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стійкість, мужність, сміливість, розумну ініціативу і військову хитрість.

Висновок до заняття: Сучасні загальновійськові підрозділи мають великі можливості для створення у короткі терміни стійкої оборони та успішного відбиття наступу переважаючих сил противника. Тому перед командирами постають завдання щодо подальшого розвитку способів ведення оборони для досягнення розгрому противника, що наступає.

Т Е М А № 28: Механізована рота в обороні.

Заняття 2:

Бойові можливості роти в обороні.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– розділ 1, с. 18-48. 2. “Тактика”, ДСК, книга 2 (батальйон, рота), Учебное пособие. Воениздат 1986, раздел 2, стр. 43-75. 3. А.Я. Вайнер “Тактичні розрахунки”.