Тема 63. Запобігання злочинам проти основ національної безпеки держави

1. Роль органів Служби безпеки України

2. Загальна профілактика

3. Індивідуальна профілактика

4. Форми профілактики

і. Боротьбу з державними злочинами ведуть органи Служби безпеки України. Запобігання державним злочи­нам є головним напрямом їх боротьби з цими небезпеч­ними діяннями.

Крім виявлення, запобігання і припинення держав­них злочинів у ході оперативної діяльності, органи дер­жавної безпеки ведуть профілактичну роботу, що є ло­гічним продовженням оперативної діяльності і полягає в системі заходів психологічного, виховного впливу на осіб, які перебували в криміногенній ситуації. Ця робо­та регламентується законодавством про оперативно-роз-шукову діяльність, основаними на ньому відомчими ак­тами Служби безпеки і є систематичною, цілеспрямова­ною і масштабною.

2. Органи служби безпеки ведуть як індивідуальну, так і загальну профілактику державних злочинів.

Загальна профілактика спрямована на виявлення, усунення або локалізацію причин і умов, які сприяють вчиненню державних злочинів. Підставою такої профі" лактики є наявність повних і достовірних даних про

146

вчинювані злочини чи можливі негативні процеси у ре­гіоні або на об'єктах, які можуть завдати шкоди інтере­сам безпеки держави.

3. Індивідуальна профілактика реалізується у системі заходів, які проводяться щодо конкретної особи з метою запобігання вчинення державного злочину. Підставою такої профілактики є наявність повних і достовірних даних, які свідчать про те, що поведінка особи супе­ речить інтересам державної безпеки і може спричинити вчинення злочину проти держави.

Методи індивідуальної профілактики передбачають:

• індивідуальні бесіди;

• превентивний вплив за участю родичів і близьких, керівників установ, підприємств і організацій;

• використання засобів масової інформації;

— винесення офіційного застереження. Профілактичне значення щодо усунення шкідливих

наслідків державної зради, шпигунства, спроб насиль­ницького захоплення влади мають норми Кримінально­го кодексу України, в яких закріплено норми заохочен­ня позитивного посткримінальної поведінки учасників цих злочинів.

4. Використовують як гласні, так і негласні форми профілактики.

Щодо заходів впливу на злочинність у сфері націо­нальної безпеки, то до них можна віднести такі:

• забезпечення своєчасності структурних і політич­ них реформ відповідно до змін соціальних умов;

• системний моніторинг рівня забезпечення зростан­ ня задоволеності громадян політичними та економічни­ ми реформами;

• профілактика екстремізму, тероризму, рішуче запо­ бігання цим негативним соціальним процесам на ранніх стадіях;

• формування соціальних механізмів розв'язання по­ літичних суперечностей у суспільстві правовими засо­ бами, розвиток політичної культури;

• створення спеціальних незалежних органів контро­ лю щодо вищих державних посадових осіб (аналогічних інституту незалежного прокурора в США, який прово­ дить розслідування щодо президента країни і не може бути усунутий ним із посади);

¹⁰* 147

• удосконалення міжнаціональних відносин, профі­ лактика сепаратизму і націоналізму;

• укріплення системи національної безпеки, запобі­ гання підривній діяльності (як політичній, так і еконо­ мічній) держав та організацій.