Тема 25. Класифікація заходів

профілактики злочинності

за обсягом (масовістю охоплення)

1. Підстави класифікації заходів профілактики злочинності

2. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)

1. Характеристика загальних заходів

3. Характеристика особливих заходів

4. Характеристика індивідуальних заходів ^; '

5. Етапи впливу на об'єкт

1. Класифікацію заходів профілактики злочинності здійснюють за такими підставами: соціальним рівнем запобіжної діяльності; обсягом (масовістю охоплення); •територією поширення; етапами впливу на об'єкт про-фиактики; спрямованістю, видом (змістом) впливу; уоєктом розробки і застосування.

; За обсягом (масовістю охоплення) запобіжні заходи Діляють на загальні (знеособлені), особливі (групові) індивідуальні (конкретні).

55

3. Загальні профілактичні заходи спрямовані на вияв­ лення, усунення, послаблення, нейтралізацію причин і умов злочинності в цілому або її окремих видів. Вони адресовані індивідуально невизначеному колу об'єктів впливу (ситуацій і осіб). Таким, наприклад, є комплекс заходів для боротьби з незаконним обігом наркотиків, зброї тощо.

4. Особливі заходи вживають у межах груп ситуацій чи осіб, виділених за певними родовими ознаками, на­ приклад:

• щодо осіб, схильних до вчинення злочинів у зв'яз­ ку зі вживанням наркотиків, заняттям проституцією, бродяжництвом тощо;

• щодо ситуацій, які сприяють вчиненню корисливих злочинів, що пов'язані, наприклад, з тим, що немає стандартів безпеки для жилих і офісних приміщень; з порушеннями правил обліку і збереження документів, грошей, товарно-матеріальних цінностей і т. ін.

5. Індивідуальна, профілактика — це є конкретизація загальносоціальних і спеціальних запобіжних заходів щодо окремих осіб. Вона спрямована на:

— усунення несприятливих впливів на конкретну особу, що можуть зумовити формування антигромад­ ської спрямованості та суспільне небезпечної поведінки;

• зміну соціальне неприйнятної поведінки, яка може привести на злочинний шлях, і корекцію асоціальної орієнтації та рис особи (якщо її викривлене формуван­ ня вже мало місце);

• застосування негайних заходів щодо запобігання злочинам, що готуються, та припинення спроб їх вчи­ нення.

Індивідуальна профілактика передбачає такі основні етапи:

а) підготовчий — виявляє та вивчає осіб з антигро­ мадськими установками й орієнтаціями, а також еле­ менти мікросередовища, що негативно впливають на них;

б) безпосередній — комплекс заходів з організації, планування і безпосереднього впливу на особу і навко­ лишнє середовище;

в) завершальний — аналізують і перевіряють резуль-

56

тати проведених заходів, визначають нову мету і зав­дання із закріплення досягнутого результату.

6. Російський кримінолог Г. М. Миньковский¹ зазна­чає, що загальну, особливу та індивідуальну профілак­тику залежно від стадій прояву криміногенних детермі­нант, розвитку на їх основі викривленої орієнтації та рис особи і моменту початку запобіжної роботи можна поділити на сім етапів впливу на об'єкт:

• рання профілактика у формі соціального захисту (допомоги), яка полягає у виявленні та усуненні кримі­ ногенних ситуацій, несприятливих життєвих умов серед осіб підвищеного ризику, груп, конкретних осіб до того, як ці ситуації й умови сформували істотні викривлення ціннісних орієнтацій і мотивацій;

• рання профілактика у формі поєднання соціальної допомоги і коригувального впливу, якщо негативний вплив несприятливих життєвих умов уже призвів до викривленої позиції груп і конкретних осіб і соціальне неприйнятної поведінки;

• безпосередня профілактика, коли соціальне неприй­ нятна поведінка осіб (групи) перетворилася на систе­ матичне вчинення правопорушень, характер яких вказує на значну небезпеку переходу на злочинний шлях;

• профілактика безпосередньої небезпеки вчинення злочинів;

• припинення на стадії готування чи замаху на зло­ чин, що передбачає заходи, спрямовані на те, щоб не допустити продовження вже розпочатого злочину та до­ ведення його до кінця, а також на створення обстанов­ ки, що виключає подальшу злочинну діяльність;

• кримінально-процесуальні заходи профілактики за фактами вчинених злочинів, а також заходи реалізації мети кримінально-правової превенції;

• профілактика рецидиву на стадії відбування пока­ рання і ресоціалізації осіб після звільнення із місць по­ збавлення волі, яка передбачає усунення та нейтраліза-

Миньковский Г. М. Предмет криминологической профилактики пре-ступлений й некоторьіе проблеми ее зффективности // ВопросьІ преступностью. - М.: Юр. лит., 1972. - Вьш. 17. - С. 17.

57

цію негативних умов пенітенціарного і постпенітенціар-ного характеру.

Сучасне суспільство має багатий арсенал засобів впливу на людину, на формування її моралі, правової свідомості.

Провідне місце посідають засоби масової інформації (ЗМІ) — преса, радіо, телебачення, кінематограф. На су­часному етапі суспільного розвитку основним завдан­ням є повне та ефективне використання цих засобів для розв'язання проблем суспільства.

Досвід свідчить про те, що засоби масової інформації в загальному запобіганні (профілактиці) злочинів може бути використано в таких напрямах:

— усунення, блокування або нейтралізація обставин, .що сприяють вчиненню злочинів;

• виявлення та роз'яснення причин, що породжують вчинення злочинів, та умов, що сприяють їх вчиненню, з тим, щоб довести до свідомості людей правильне ро­ зуміння витоків цих явищ і викликати протидію;

• виховання громадських поглядів, настроїв і переко­ нань;

• виховання активності населення в боротьбі зі зло­ чинністю;

• висвітлення невідворотності покарання за вчинен­ ня злочину;

• запобігання злочинним діям шляхом інформуван­ ня громадян про шляхи їх вчинення та осіб, що їх вчи­ нили;

• виховно-профілактичний вплив на осіб, схильних до злочинної поведінки або тих, хто вчиняє інші право­ порушення;

• створення обстановки нетерпимості та засудження осіб, що порушують правопорядок, і тих, хто їм допома­ гає;

• правове виховання громадян;

• забезпечення належного морально-психологічного клімату в суспільстві з метою створення оптимальних умов для діяльності правоохоронних органів та гро­ мадськості;

— встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування злочинів та розшуку зло­ чинців.

58