4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Механо-радіаційні ураження.	Це механічна травма та променеве ураження, або забруднення радіоактивними речовинами рани.
2. Механо-хімічні ураження.	Це механічна травма та ураження бойовими отруюючими речовинами.
3. Променева хвороба.	Патологічний процес, що розвивається в організмі під дією радіоактивного опромінення.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Механізми пошкоджуючої дії проникаючої радіації.

2. Патогенез симптому взаємного обтяження при механо-радіаційних пораненнях щелепно-лицевої ділянки.

3. Особливості надання медичної допомоги щелепно-лицевим пораненим з механо-радіаційними пошкодженнями.

4. Механізми дії бойових отруйних речовин.

5. Патогенез симптому взаємного обтяження при механо-хімічних пораненнях щелепно-лицевої ділянки.

6. Особливості надання медичної допомоги щелепно-лицевим пораненим з механо-хімічними пошкодженнями

7. Особливості хірургічного лікування щелепно-лицевих поранених з комбінованими пошкодженнями.

4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Професійний тренінг з надання першої допомоги потерпілим з комбінованими ураженнями щелепно-лицевої ділянки.

2. Професійний тренінг з лікування потерпілих з комбінованими ураженнями щелепно-лицевої ділянки.

5.Зміст теми:

Комбінованими називають ураження, що викликаються де-кількома (двома або більше) різними за своїм походженням пошкоджуючими факторами. Комбіновані ураження можуть виникати в результаті прямої дії одного або де-кількох видів бойової зброї на організм, вторинних пошкоджуючих факторів (наприклад, вогнищ пожеж) та розвитку надзвичайних ситуацій, що пов’язані з екстремальним впливом факторів зовнішнього середовища.

Патологічний процес, що виникає при комбінованому уражені, представляє собою не просту суму двох або кількох уражень, а складну реакцію організму, яка характеризується низкою якісних особливостей, серед яких найбільш відчутно виступає взаємний вплив компонентів комбінованого ураження.

Важлива умова правильної організації надання медичної допомоги масовому контингенту уражених – використання єдиної термінології. Термін “комбіноване ураження” можна застосовувати тільки до таких, при яких кожен з пошкоджуючих факторів призводить до виходу зі строю, порушує працездатність. При різній в часу дії декількох факторів комбінованими пошкодженнями вважають ті, в яких час між їх дією не перебільшує тривалості перебігу першого ураження, в іншому випадку це будуть незалежні одне від одного послідовні пошкодження. Розглядаючи етіопатогенез комбінованих ушкоджень, слід виділяти ведучі та супутні фактори. Ведучим фактором комбінованого пошкодження є той, ступінь впливу якого на розвиток порушень функцій органів та систем організму найбільша. супутні фактори вносять додаткові розлади до функції органів і систем, змінюючи прогноз травми. Супутніх факторів може бути де-кілька.

Зараз немає єдиної загальноприйнятої класифікації комбінованих уражень. Умовно їх можна розподілити на дві групи: з перевагою хірургічної або терапевтичної патології – в залежності від ведучого пошкоджуючого фактору. Передбачити всі можливі комбінації пошкоджуючих факторів вельми складно, і сумнівно, щоб подібна класифікація мала би серйозне практичне значення. Звичайно розглядають двофакторні моделі комбінованих уражень хірургічного профілю: механо-термічні, механо-радіаційні, механо-хімічні, механо-фізичні, механо-надзвичайнофакторні, механо-інфекційні.

Загальні риси комбінованих пошкоджень:

• синдром взаємного обтяження;

• ускладнення надання медичної допомоги;

• незадовільні функціональні наслідки лікування.