Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
студ.doc
Скачиваний:
509
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
18.42 Mб
Скачать

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Нормальна анатомія.

Знати будову кісток обличчя, анатомію жувальних м'язів, м'язів шиї, будову зубо-щелепної системи. Продемонструвати місця прикріплення м'язів до нижньої щелепи. Орієнтуватися в основних питаннях будови кісток обличчя.

2. Топографічна анатомія та оперативна хірургія.

Топографічну анатомію щелепно-лицевої ділянки в цілому і кісток обличчя зокрема. Принципи оперативних доступів до різних відділів щелепно-лицевої ділянки. Поставити топічний діагноз перелому кісток обличчя.

3. Загальна хірургія.

Скласти план обстеження хворого з травматичним пошкодженням. Вміти правильно обстежити хворого та заповнити медичну документацію.

4. Травматологія.

Володіти основними принципами лікування переломів. Скласти план хірургічного лікування потерпілих з переломами кісток обличчя.

5. Ортопедична стоматологія.

Знати види матеріалів та конструкцій, що застосовуються для хірургічного лікування потерпілих з переломами щелеп.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Репозиція.

Це співставлення відламків кісток.

2. Фіксація.

Це закріплення відламків в правильних умовах.

3. Іммобілізація.

Виведення органу з функції (знерухомлення).

4. Остесинтез.

Хірургічна фіксація відламків кісток.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Принципи лікування переломів кісток.

2. Поняття постійної або лікувальної іммобілізації кісток.

3. Види фіксуючих та давлючих пов’язок, що застосовуються при переломах щелеп.

4. Хірургічні методи лікувальної іммобілізації відламків щелеп.

5. Комбіновані методи лікувальної іммобілізації відламків щелеп.

6. Медикаментозне лікування потерпілих з переломами щелеп.

4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Відпрацювання алгоритму роботи з апаратами Рудька та Збаржа.

2. Професійний тренінг зі складання плану хірургічного лікування потерпіли з переломами щелеп.

5.ЗМІСТ ТЕМИ:

Лікувальне закріплення відламків щелеп хірургічними методами

В основі сучасного лікування переломів кісток лежить необхідність створення оптимальних умов для прискорення проце­сів репаративної регенерації, забезпечуючи первинне заживлення кісткової рани. Принципи, якими слід керуватися при цьому, зформульовані Л.І. Крупко в 1967 році:

  • точне співставлення відламків;

  • приведення відламків по всій поверхні зламу в положення щільного стискання;

  • міцна фіксація репонованих і прилягаючих поверхнями зламу відламків, що виключає всяку видиму оком рухомість між ними на весь період, необхідний для повного зрощення перелому.

Дотримання вказаних положень забезпечує первинне кісткове зрощення в найкоротші строки.

Найбільш повно відповідає сучасним вимогам, що пред’являються до лікування переломів кісток взагалі і щелеп зокрема, оперативний метод закріплення відламків – остеосинтез, позбавлений ряду недоліків, властивих ортопедичним методам.

Під остеосинтезом розуміють хірургічний оперативний ме­тод лікування переломів, направлений на міцне з’єднання від­ламків кістки за допомогою різних матеріалів. В теперішній час остеосинтез знайшов значне поширення в щелепно-лицевій травматології, особливо при лікуванні переломів нижньої щелепи.

Метод оперативного закріплення відламків, тобто остеосин­тез, не повинен протиставлятися ортопедичним методам. Якщо ж в момент проведення оперативного втручання в силу тих, чи інших причин не вдається добитися міцного закріплення відламків, то хірург повинен доповнити іммобілізацію ортопедичними методами. В ряді випадків ортопедичне лікування може бути доповнене остео­синтезом.

Методи прямого остеосинтезу (фіксуючі засоби безпосередньо з'єднують кінці відламків: проходять через площину перелому усередині кістки, накладаються на поверхню кістки або частково впроваджуються в кістку):

  1. Внутришньокісткові:

а) штифти і стрижні;

б) внутришньокісткові спиці;

в) внутришньокісткові гвинти;

  1. Накісткові:

а) кістковий клей;

б) кругові лігатури без наясевих шин (безпосередньо навколо кістки);

в) полумуфти і жолобки, що охоплюють край щелепи.

  1. Внутришньокістково-накісткові:

а) кістковий шов;

б) накісткові мініплативки;

в) кістковий шов у сполученні з накістковими спицями або платівками;

г) внутришньокістково-накісткові спиці типу таврової балки;

д) «механічний остеосинтез» П-образными скобами за допомогою апаратів, що зшивають кістку

е) хімічний остеосинтез за допомогою бистротвердуючих пластмас.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]