2.Конкретні цілі:

1.1. Аналізувати статистику ушкоджень носа вогнепальних та в умовах надзвичайних ситуацій.

1.2. Пояснювати етіологію та патогенез вогнепальних ушкоджень кісток носа та ушкоджень кісток носу в надзвичайних ситуаціях.

1.3. Запропонувати методи діагностики ушкоджень кісток носу.

1.4. Класифікувати вогнепальні ушкодження кісток носу та ушкодження кісток носу в екстремальних умовах.

1.5. Трактувати дані додаткових методів дослідження пацієнтів з ушкодженнями кісток носу.

1.6. Проаналізувати клінічні ознаки вогнепальних та невогнепальних ушкоджень кісток носу та їх ускладнень.

1.7. Скласти план лікування пацієнта з вогнепальними ушкодженнями кісток носа або з ушкодженнями кісток носа в екстремальних умовах..

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Топографічна анатомія та оперативна хірургія	Описувати анатомо-фізіологічні особливості ділянки носу.
Медицина катастроф	Володіти методами надання медичної допомоги пораненим з ушкодженнями кісток носу вогнепальними та в екстремальних ситуаціях на етапах медичної евакуації.
Загальна хірургія та військово-польова хірургія	Визначити характер вогнепального поранення, оглянути та обстежити пораненого, встановити діагноз, надати невідкладну допомогу.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Перелом	порушення анатомічної цілісності кістки унаслідок травми.
2. Редресація	Репозиція, співставлення

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1. Вивчити такі питання:

1.1. Загальна характеристика вогнепальних ран.

1.2. Класифікація вогнепальних ушкоджень кісток носу.

1.3. Клінічні ознаки вогнепальних пошкоджень кісток носу.

1.4. Основні методи діагностики вогнепальних ушкоджень кісток носу.

1.5. Клінічні ознаки безпосередніх, ранніх та пізніх ускладнень вогнепальних ушкоджень кісток носу.

4.3. Практичні завдання

1.Зупинити носову кровотечу методом прямої тампонади носу.

2.Зупинити носову кровотечу методом задньої тампонади носу.

3.Провести редресацію,фіксацію та иммобілізацію кісток носу.

5.Зміст теми:

Вогнепальні переломи носових кісток

В період військових дій переломи цієї локалізації рідко бувають ізольованими. Важкість клінічної картини подібних пора­нень визначається

ступенем пошкодження кісток і оточуючих тканин.

Частота пошкоджень складає 4,1% від вогнепальних поранень обличчя,

та 7,0 % від кількості поранених з пошкодженням кісток обличчя.

Вогнепальні пошкодження кісток носу супроводжуються зміщенням

відламків та характеризуються наявністю осколків або дефекту кістки.

Найбільш важкими слід вважати дотичні поранення кулями і великими осколками, при яких виникає значне роздроблення носових кісток або повний їх відрив. При таких ушкодженнях відламки не тільки зміщуються, але інколи зовсім зносяться ранячим снарядом, унаслідок чого залишається частковий чи повний дефект носа або значна його деформація. Природно, що такі поранення майже завжди сполучаються з ушкодженнями верхньої щелепи та інших кісток обличчя, а також травмою ряду органів і тканин.

Діагностика вогнепальних перело­мів носових кісток нескладна. Вона базується на вивченні характеру пошкодження м'яких тканин, ходу ранового каналу, наявності деформації, рухомості відламків, даних рентгенографії.

При пораненнях носа у потерпілих відмічається носова кро­вотеча, кров витікає назовні або в носоглотку. При цьому мож­лива лікворея. Носове дихання стає утрудненим унаслідок обтурації порожнини носа кров’яними згустками, осколками, обривками м’яких тканин. Поранення супроводжується аносмією, яка може стати незворотною при ушкодженнях верхнього відділу порожнини носа.

При огляді ран в області носа слід користуватися носовим дзеркалом і лобним рефлектором.

Значна сльозотеча свідчить про переломи бокової стінки носа з ушкодженням носо-сльозового каналу або сльозового міхура, а підшкірна емфізема – про порушення придаткових пазух носа.

Із загальних явищ при важких пораненнях носо­вих кісток можуть спостерігатися ознаки закритої травми голов­ного мозку.

Лікування вогнепальних ушкоджень кісток носа

При наданні медичної допомоги пораненим з ушкодженнями кісток носа насамперед необхідно зупинити носову кровотечу методами тимчасової або постійної зупинки. При огляді рани видаляють осколки, що вільно лежать, сторонні тіла.

Відламки кісток носа слід репонувати елеваторами Волкова або кровоспинними затискачами з браншами, що ізольовані гумовими дренувальними трубками. Цими ж дренувальними трубками, введеними в носові ходи, відламки кісток фіксують. Ці дренувальні трубки до введення в носові ходи необхідно обгор­нути шаром йодоформної марлі, просоченої вазеліновим маслом.

При поєднаному пошкодженні сльозових кісток відновлюють прохідність сльозових каналів. Для фіксації відламків сльозових кісток після їх репонування застосовують остеосинтез мініпластинами, або утримують відламки зовнішніми захисними пов’язками зі стенсу або пластмаси.

Після обробки рани, репонування та фіксації відламків кісток носа застосовують захисні контурні пов’язки, шину Шефтеля, призначують місцеву та загальну протизапальну й антимікробну терапію.

Поранених з пошкодженнями кісток носа лікують на ОмедБ (команда легко поранених), в щелепно-лицевих або ЛОР-відділеннях шпиталю для легкопоранених.