Автор аналіза – Гончаренко Анна Отже, стаття «24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом» має такий формальний аспект:

1. лексико-семантичні особливості:

• текст перенасичений штампами та кліше, що наближують текст до звіту:

“ Згідно зі статистичними даними Київського міського центру здоров’я”, “Законом України від 8 лютого 2007 року затверджено”, “зареєстровано різке зниження показника захворюваності”, “Реакції Манту знизилися в три рази”, “проводить заходи до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом”;

Текст переобтяжений складними конструкціями і маловживаними словами: «Діти, внаслідок своїх анатомо-фізіологічних особливостей», «туберкулінодіагностика залишається основним методом», «лікарів загальної поліклінічної мережі», «мікроскопії мазка мокротиння», «аналіз харкотиння на мікобактерію туберкульозу».

• наступні вирази свідчать про намагання автора привернути увагу читачів до описуваної ним проблеми:

“Батьки мають усвідомлювати”, “захворюваність на туберкульоз в Україні неухильно зростала”, “фтизіатри наголошують на необхідності проведення ревакцинації”, «Небезпека зустрітись в повсякденному житті з туберкульозною інфекцією є у всіх людей».

 2) синтактико-стилістичні особливості:

• текст має 8 абзаців, які переважно складається із складних речень, що ускладнює його сприйняття, а наявність великої кількості однорідних членів речення свідчить про уточнювальний та пояснювальний характер журналістського твору;

• перший абзац має чотири речення. Перше, третє і четверте є складними, що дозволяє сказати про складний характер висловлення думки; друге речення просте.

• другий абзац має чотири речення, перше речення ускладнюється однорідними членами речення, друге – має пояснювальний характер, що допомагає легше сприйняти текст та свідчить про намагання автора пояснити деталі проблеми; третє – просте, ускладнене однорідними членами. Останнє – складне, складносурядне. Це говорить про намагання автора глибше пояснити суть обговорюваної проблеми.

• третій абзац складається з одного простого речення, що має пояснювальний характер;

• четвертий абзац має чотири речення, перше з яких – складне, складносурядне – обтяжене медичними термінами, друге – просте. Третє – складне, так само переобтяжене термінами, що не входять до щоденного вжитку. Четверте – просте, виконує роль підсумку. Все це ускладнює сприйняття абзацу, але разом з тим уточнює деталі проблеми, що не можуть бути відомі заздалегідь для пересічного читача;

• п’ятий абзац має три речення, перші два є простими і сильно переобтяженими абревіатурами. Третє – складне. Всі три речення містять велику кількість цифр, що утруднює сприйняття;

• шостий абзац містить три речення, перші два – прості, ускладнені, переобтяжені специфічними термінами, які ніяк не пояснюються в тексті. Третє – складне, складнопідрядне, не завантажене незрозумілими термінами, воно пояснює нинішню ситуацію щодо обговорюваної проблеми;

• сьомий абзац містить п’ять речень. Перші два прості, друге – ускладнене, містить однорідні члени речення. Третє і четверте – складні, складнопідрядні, не переобтяжені термінами і абревіатурами, містять чіткий комплекс порад, що говорить про спробу автора глибше роз’яснити суть проблеми і допомогти тим читачам, що зіткнулися з нею. Останнє речення просте, виконує роль підсумку.

• Останній восьмий абзац складається з одного простого речення і є спробою автора логічно закінчити матеріал.

2. психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

• текст складний для сприймання, це впливає на його розуміння;

• текст переобтяжений «формальними» виразами, що надає йому рис звіту, в ньому багато незрозумілих медичних термінів і абревіатур («БЦЖ», «хіміорезистентного туберкульозу», «туберкульозного менінгіту»);

• у тексті відстежується прагнення автора до пояснення та структуризації різноманітних елементів (уточнювальні речення, однорідні члени речення);

• в тексті превалюють сухі вислови, що позбавляють текст онаочнення, емоційності, відчуття присутності чи причетності читача;

• вдало використана статистика в перших трьох абзацах показує реальну картину проблеми, надає всьому текст відчуття реальності проблеми. Поради автора читачам в передостанньому абзаці вказують на намагання автора наблизити читачів до вирішення проблеми, бути корисним для суспільства.

    Змістовий (структурно-смисловий) аналіз: текст містить чітку структуру, а саме: зачин, офіційну статистику, розповідь про конкретні заходи щодо подолання проблеми туберкульозу, офіційний коментар лікаря, роз’яснення щодо небезпеки проблеми і поради щодо уникнення. Кінцівка нелогічна, обірвана – текст не має чіткого завершення.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття спрямована виконати інформативно-спонукаючу роль.

Соціально-оціночний аналіз (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): журналіст-автор тексту дотримався етичних норм, матеріал є актуальним для досить широкого кола читачів. 

Інструменти:

• офіційні документи (в даному випадку, офіційна статистика щодо захворюваності на туберкульоз, вакцинації, ситуації в Європі; витяги із законів);

• коментар експерта (Отто Стойко).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ПРОБЛЕМАТИКА