Тема 14. Міжнародна проблематика.

Висвітлення у ЗМІ взаємовідносин: Україна – ЄС та Україна – Росія. Вплив мас-медіа на зовнішню політику. Легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним шляхом як міжнародна проблема. Екологія України як міжнародна проблема. Міжнародне розв’язання глобальних проблем. Міжнародна співпраця розвідок. Міжнародна проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Проблема міжнародного тероризму.

Тема 15. Військова проблематика.

Висвітлення ЗМІ воєнної політики держави в умовах трансформаційних процесів. Обороноздатність регулярної армії. Оновлення матеріально-технічної бази. Утилізація застарілих видів озброєнь. Проблеми створення професійної армії. Роль воєнної науки в реформуванні збройних сил. Вплив економічного чинника на збройні сили України. Національний та релігійний фактори в збройних силах України. Роль ЗМІ в сприйнятті суспільством збройних сил.

У 8-му семестрі (змістовий модуль 3 “Проблеми спортивного життя та дозвілля”) передбачається вивчити такі теми.

Тема 16. Спортивна проблематика.

Роль ЗМІ в розвитку Олімпійського спорту. Особливості висвітлення спорту в суспільно-політичних і спортивних виданнях. Компетентність спортивних журналістів: професійна і предметна. Актуальні проблеми сучасного спорту: фізкультура і спорт; спорт масовий і професійний; пошук і підготовка молодих кадрів для різних видів спорту, тренерів і суддів, менеджерів спортивних організацій. Випадки неправильного суддівства. Допінг. Травматизм. Матеріально-технічне й кадрове забезпечення підготовки спортсменів. Морально-етичні проблеми. Система й стратегія у висвітленні спорту, тематична спрямованість, жанрова палітра. Відмінні риси спортивного огляду та коментарю.

Тема 17. Розважальна проблематика.

Релаксаційні можливості якісних і популярних друкованих ЗМІ: кросворди, карикатури, гумористичні оповідання, вікторини, тести, світські хроніки, сенсаційно-викривальні репортажі, інтерв’ю-сповіді “зірок” естради, кіно, спорту і політики (іноді – на межі кітчу). Реалізація розважальної функції в телепросторі: гедоністичний напрям (еротичні телепередачі, комічні, травестійні, маріонетково-травестійні); епікурогедоністичний напрям (музичні передачі, кулінарні, про світ моди, інтелектуальні ігри, реаліті-шоу, комерційні ігри, комунікативні, жахи та фантастика).

7. Проблема з точки зору рівня соціальної реальності, протяжності у часі, націленості публікацій

Протягом навчального курсу вивчатимуться журналістські матеріали різного спрямування, різної тематики й проблематики. Оскільки навчальний курс є наскрізним для трьох семестрів (6, 7 і 8−го), слід врахувати такі три специфічні виміри матеріалу, а саме:

1. рівень соціальної реальності,

2. протяжність у часі,

3. націленість публікацій.

За кожним специфічним виміром матеріалу слід вбачати особливі риси його викладання і сприйняття. За виміром “рівень соціальної реальності” розрізнюються:

1. відповідність/невідповідність нинішній соціальній реальності журналістського матеріалу про проблему, яку висвітлює ЗМІ;

2. соціальна узгодженість проблеми, яку висвітлюють ЗМІ, з тією, яку потребує аудиторія;

3. глибина й фаховість висвітлення проблеми щодо рівня соціальної реальності.

Висвітлення проблеми в ЗМІ за виміром “протяжність у часі” пропонується розрізнювати такі особливості:

1. невідповідність сучасного стану висвітлюваної проблеми тому, якій був на час її появи;

2. запізніле висвітлення проблеми;

3. змінення з часом складників висвітлюваної проблеми;

4. змінення з часом характеру висвітлюваної проблеми;

5. упередження проблеми (висвітлення ситуації, яка ще не є проблемою, але може стати нею);

6. неактуальність висвітлюваної проблеми;

7. штампований, стандартний, модний на певний час підхід до висвітлення проблеми.

Висвітлення проблеми в ЗМІ з позицій виміру “націленість публікації” також має особливості, серед яких слід назвати такі:

1. актуальне/неакутальне (своєчасне/несвоєчасне) спрямування уваги суспільства на проблему;

2. “точечна” (вдало спрямована на локальному рівні) націленість публікації на проблему;

3. “розмита” (неточна, неконкретна й на глобальному рівні) спрямованість публікації на проблему;

4. позитивна націленість на висвітлення проблеми (тягне за собою позитивні зміни в суспільстві й вирішення проблеми);

5. негативна націленість на висвітлення проблеми (тягне за собою негативні зміни в суспільстві, негативне збудження, стимулювання до негативних наслідків у суспільстві);

6. суб’єктивна націленість на висвітлення проблеми (журналіст у такому випадку має зиск) і, як наслідок, проблема висвітлюється на користь замовника;

7. об’єктивна націленість на висвітлення проблеми (журналіст звертається до всебічної розповіді проблеми та її багатогранного коментування фахівцями й експертами).