Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать
  1. Чотири аспекти аналізу проблематики: формальний, змістовий, функціональний і соціально-оціночний

Протягом навчального курсу, під час лекцій, практичних і семінарських занять передбачається здійснювати аналіз висвітлення проблем у ЗМІ через конкретні тексти, написані конкретними авторами, як журналістами, так і політиками, відомими особистостями різних галузей життя. Аналіз будемо здійснювати за чотирма критеріями.

Чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики ЗМІ:

  • формальний (лексико-семантичний, синтактико-стилістичний; психолінгвістичний, соціолінгвістичний);

  • змістовий (структурно-смисловий),

  • функціональний (рольовий);

  • соціально-оціночний (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки).

Кожний з аспектів аналізу висвітлення проблеми тягне за собою достатньо детальний опис одиниць, інструментів, якими користувалися журналісти для висвітлення тієї або тієї проблеми.

  1. Література до курсу. Пошук літератури в бібліотеках та читальних залах.

Перелік джерел, рекомендованих для вивчення навчального курсу, на жаль, обмежений, хоча окрему потрібну інформацію можна почерпнути з таких джерел:

  1. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підруч / В. Здоровега ; [2–ге вид., переробл. і доп.]. – Львів : ПАІС, 2004. – 267 c.

  2. Калмыков А. А., Коханова Л. А. Интернет-журналистика : учеб. пособ. / А. А. Калмыков, Л. А. Коханова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.

  3. Кузнєцова О. Аналітичні методи в журналістиці: навч. посіб. / О. Кузнєцова. – Л. : Вища школа, 1997. – 110 с.

  4. Ла Рош Вальтер фон. Вступ до практичної журналістики: навч. посіб. / За заг. ред. В. Ф. Іванова та А. Коль / Ла Рош Вальтер фон. – К. : Академія Української Преси, 2005. – 229 с.

  5. Моисеев В. А. Журналистика и журналисты / В. А. Моисеев. – К. : Дакор, 2002. – 400 с.

  6. Москаленко А. Сучасна українська преса: навч. посіб. / А. Москаленко. – К. : Центр вільної преси, 1999. – 170 с.

  7. Основи масово-інформаційної діяльності / А. З. Москаленко та ін. – К. : ВЦ “Київ. ун-т”, 1999. – 634 с.

  8. Популяризація науки в Україні: Історія і сучасність [під ред. А. З. Москаленка, О. Ф. Коновця]. – К. : Хрещатик, 1992. – 238 с.

  9. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння / Б. Потятиник [сер. : Медіакритика]. – Львів : ПАІС, 2004. – 298 с.

  10. Проблематика СМИ: Информационная повестка дня : учеб. пособ. [под ред. М. В. Шкондина, Г. С. Вычуба, Т. И. Фроловой]. – М. : Аспект Пресс, 2008. – 316 с.

  1. Конспектування лекцій та першоджерел

Конспектування варто здійснювати регулярно, записуючи тільки ту інформацію, яка, на погляд студента, варта того.

Конспектування першоджерел здійснюється за завданням викладача і вимагає певних навичок.

Далі подаються основні вимоги до оформлення конспектів навчального курсу “Проблематика ЗМІ”.

    1. Конспектування слід здійснювати акуратно, занотовуючи на правому боці зошиту те, що є доцільним для студента (доцільність конспектування того або іншого матеріалу визначає сам студент).

    2. Лівий бік зошиту варто залишати чистим з метою додавання інформації, здобутої власними зусиллями, конспектуючи додатковий матеріал у бібліотеках та занотовуючи зауваження викладача на семінарських заняттях.

    3. Конспект лекцій не передбачає запису кожного слова та речення викладача, а вимагає аналітичної роботи студента і фіксації тільки необхідної для нього інформації.

    4. Під час конспектування слід витримувати порядок записів: починати записи варто з назви пункту або питання, яке розглядає викладач.

    5. Визначення ключових термінів варто записувати дослівно, підкреслюючи його або виокремлюючи іншим чином.

    6. Варто занотовувати один характерний приклад після визначення, щоб за зразком знайти схожі під час підготовки до семінарського заняття.

    7. Список рекомендованих джерел варто записувати точно, із вказуванням сторінок, щоб пізніше легко знайти потрібний фрагмент тексту першоджерела.

    8. Бажано оформлювати висновки наприкінці записів щодо кожного питання, розглянутого під час лекції. Такі висновки частіше робить викладач-лектор.

    9. Якщо у студента виникають питання щодо матеріалу, який викладає лектор, слід занотувати питання з метою вирішення їх під час усної бесіди з викладачем або його асистентом.

Конспектувати першоджерела варто тільки за списком, який подає викладач. Конспект першоджерел відрізняється від конспекту лекцій і має такі особливості:

    1. на початку записів слід точно зафіксувати прізвище та ініціали автора джерела, назву його, вид документу, місто видання, назву видавництва, діапазон сторінок, на яких подано конспектований матеріал;

    2. назву кожного підрозділу першоджерела варто записувати, щоб знати звідки занотовано думку автора;

    3. конспектувати варто праворуч у зошиті, не записуючи на лівій частині нічого, крім власних думок та питань, які виникають і які можна поставити асистентові лектора на семінарському занятті;

    4. записи слід робити стислими й акуратними;

    5. не варто конспектувати весь текст першоджерела: визначте для себе, що є важливим, що є для вас відомим і що потрібно обов’язково законспектувати;

    6. пам’ятайте, що конспект – це стислі записи основних думок автора першоджерела;

    7. з метою швидкого пошуку фрагментів, які вам подобаються або які варто цитувати під час відповіді на семінарському занятті, слід підкреслити їх або виокремити іншим кольором.

Будь-яка самостійна праця щодо укладання конспекту першоджерел пізніше, в житті, відіб’ється для студента виграшним боком, оскільки покаже освіченість у проблемі й знання її деталей.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.