Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

0

.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
38.4 Кб
Скачать

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ПСВУ (Психології соціального впливу та успіху).

  1. Успіх – визначення.

  2. Види впливу: зараження.

  3. Щастя – визначення.

  4. Види впливу: навіювання.

  5. Ініціатор та адресат впливу.

  6. Позитивне мислення – визначення.

  7. Види впливу: пробудження імпульсу до наслідування.

  8. Навмисний і ненавмисний вплив.

  9. Психологічний вплив – визначення.

  10. Види впливу: прохання, його види.

  11. Класифікація видів впливу.

  12. Популярність. Зірки та аутсайдери.

  13. Види впливу: варварський вплив, його види.

  14. Авторитет (як "влада") – визначення.

  15. Види впливу: маніпуляція, її види.

  16. Життєвий успіх – соціокультурний підхід.

  17. Авторитет ( як "зразок") – визначення.

  18. Харизма як феномен.

  19. Роль соціальна.

  20. Загальна концепція харизматичного лідерства.

  21. Специфічна теорія харизматичного лідерства.

  22. Класифікація лідерства за Б. Паригіним.

  23. Контраргументація – визначення, методи.

  24. Типологія стилів лідерства за К.Левіним.

  25. Життєвий успіх – соціологічний підхід.

  26. Аргументація – визначення, методи.

  27. Вербальний та невербальний вплив.

  28. Стаус – визначення.

  29. Лідерство, визначення, особливості встановлення.

  30. Самопрезентація, само просування, парадокс самопросування.

  31. Життєвий успіх – філософський підхід.

  32. Ігнорування – визначення.

  33. Життєвий успіх – психологічний підхід.

  34. Престиж – визначення.

  35. Види впливу: формування прихильності, закономірності.

  36. Мета соціально-психологічного впливу.

  37. Соціально-психологічний вплив: суб*єкт, об*єкт, зміст, засоби.

  38. Результат соціально-психологічного впливу.

  39. Принцип впливу стереотипів(за Р.Чалдіні).

  40. Принцип впливу автоматизмів(за Р.Чалдіні).

  41. Принцип впливу дефіциту(за Р.Чалдіні).

  42. Принцип взаємного обміну(за Р.Чалдіні).

  43. Принцип впливу доброзичливості(за Р.Чалдіні).

  44. Принцип схожості (за Р.Чалдіні).

Харизма

Харизма – психологічна привабливість людини, здатність викликати у людей зацікавлення своїми цілями та ентузіазм в їх досягненні. За М.Вебером: харизма має соціальне походження, її джерелами є – успіх та визнання підлеглих. Г.Лебон виділяв два види привабливості: набуту (та, що досягається іменем, багатством, репутацією, статусом, титулом) та особисту ( залежить тільки від самої людини, очевидно - відповідає харизматичності), вважаючи першу більш розповсюдженою, при цьому набута та особиста привабливість можуть не співпадати. Харизматичний лідер мотивує і направляє послідовників перш за все шляхом розвитку у них сильної емоційної відданості своєму баченню майбутнього і певному набору цінностей. Харизматичні лідери набувають сили завдяки тому, що їх послідовники ідентифікують себе з ними. Ті ж роблять це в надії, що лідер досягне успіху. Ця надія підкріплюється обіцянками і поведінкою самого лідера. Харизматичні лідери мають здатність "вловлювати" ідеї, що визріли в суспільстві, володіють громадською думкою та формують суспільні настрої, перетворюючи їх в прості та привабливі месиджі, що передають сенс через символи та метафори і є близькими і зрозумілими людям.

Загальна концепція харизматичного лідерства

Харизматичний лідер весь час проявляє такі риси:

  1. Постійно підкреслює важливість загальних цінностей і загального майбутнього;

  2. Постійно підкреслює свою ідентичність та зосереджений на розвитку зв’язків між своїми послідовниками і формуванні у них "ми"-почуття;

  3. Моделює бажану поведінку, демонструючи її;

  4. Проявляє силу, впевненість в собі, фізичну та соціальну сміливість, рішучість, оптимізм, новаторство.

Специфічна концепція харизматичного лідерства

Про харизматичність можна говорити лише коли є:

  1. Людина незвичайних якостей та дарувань;

  2. Соціальна чи організаційна криза або ситуація безнадії;

  3. Людина висуває радикально нове бачення та ідеї, здатні подолати кризу;

  4. Існує група послідовників, що повірили в лідера, його виключні можливості і пішли за ним;

  5. Успіх, що супутній лідеру, підтверджує його дарування та правомірність дій.

Роль соціальна – здійснення сукупності дій, очікуваних соціальним оточенням. Спектр соціальних ролей є широким та різноманітним, при цьому кожна людина має, як правило, їх набір. Часто моменти входження в роль, освоєння її та виходу з неї є кризовими: "гарячими точками". Людина нерідко зростається з роллю, роль стає часткою її особистості і коли вона втрачається – повністю, частково чи тимчасово, людина може переживати це як втрату частини особистості. Роль не цілком асимілює особистість, співпадіння їх структур можливе лише як епізод в розвитку особистості або як виняток. Зазвичай особистість переростає роль. Але якщо особистість є дуже слабка, або роль досить жорстка і сильна можливі певні відхилення: роль наповнює собою життя особистості, визначаючи почуття і відносини; роль може стати важкоподоланою із-за її широти і жорсткості.

Статус – місце особистості в системі міжособистісних відносин, що визначає права, обов’язки, пільги та привілеї цієї особистості, має дві важливі характеристики: престиж та авторитет.

Престиж – міра визнання заслуг індивіда, результат співвідношення соціально значущих характеристик суб’єкта з шкалою цінностей, що склалася в даній спільноті.

Авторитет:

  1. Вплив та впливовість індивіда, що базується на його соціальному положенні, посаді, статусі тощо. В цьому розумінні – нерідко співставляється з владою.

  2. Визнання за індивідом права на прийняття рішення в умовах спільної діяльності. Може не співпадати з владою: авторитетом може користуватися людина, не наділена відповідними повноваженнями, але з високим ступенем референтності для оточуючих. Авторитет тут є обумовленим ідеальною представленістю в очах інших, певною еталонністю поведінки та значимістю діяльності.

Популярність – фактична міра визнаності і емоційної та психологічної прийнятості в групі. Залежить як від індивідуально-особистісних характеристик людини, так і від норм, уподобань та ціннісних орієнтацій, прийнятих в групі.