105

ТЕОРІЯ

МАСОВОЇ

КОМУНІКАЦІЇ

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

ТЕОРІЯ

МАСОВОЇ

КОМУНІКАЦІЇ

КУРС ЛЕКЦІЙ

Київ

2010

УДК 316.22-316.77

Т 83

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор Владимиров В.М.

доктор філологічних наук, професор Горевалов С.І.

Т 83 Теорія масової комунікації : курс лекцій / [Різун В.В., Холод О.М.]. – К. : КиМУ, 2010. – 150 с.

Курс лекцій присвячений аналізу низці питань, пов’язаних із теорією масової комунікації.

Розрахований на студентів, що навчаються за напрямком «Журналістика».

ISBN 978-966-2133-40-6 УДК 316.22-316.77

Т 83

© Київський міжнародний університет, 2010

ЗМІСТ

Лекція 1.

Загальна характеристика масовоінформаційної діяльності

1. Визначення терміну «комунікація».

2. Ознаки спілкування.

3. Різні визначення терміну «комунікація».

4. Визначення комунікації, запропоноване В.В. Різуном.

5. Комунікація як вплив.

6. Масова комунікація.

Лекція 2.

Масова комунікація як професія в полі інформаційних технологій

1. Специфіка тлумачення терміну «масова комунікація».

2. Становлення масової комунікації як професії.

3. Структура масової комунікації.

4. Розвиток інформаційних технологій.

Лекція 3.

Масовоінформаціні діяльність

1. Технологія інформаційних процесів.

2. Глобалізація системи масової комунікації.

3. Розвиток галузей інформаційного виробництва.

4. Виробники ЗМІ.

5. Органи управління інформаційної індустрії.

6. Наукові дослідження інформаційного середовища.

7. Види засобів масової комунікації.

Лекція 4.

Природа й структура комунікативного процессу

1. Комунікативний процес як основа спілкування.

2. Модель комунікації.

3. Природа комунікативного процесу.

4. Структура, характер, система комунікативного процессу.

5. Види комунікації.

6. Типи комунікації за D. McQuail (1994)

Лекція 5.

Моделі масової комунікації – 1

1. Модель персвазійного акту (акту переконання), або модель Лассвелла.

2. Модель контактування, або модель Якобсона.

3. Модель трансмісії сигналу, або модель Шеннона-Вівера.

4. Модель Левіна, або топологічна модель (модель комунікації як припливу інформації).

5. Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Каца-Лазарсфельда.

6. Модель двоступеневого припливу інформації та думки, або модель Каца - Лазарсфельда.

7. Соціологічна модель, або модель Рілеїв.

8. Модель селекції, або модель Вестлея-МакЛіна.

9. Модель зворотного зв"язку, або модель ДеФлоєра.

10. Аналітична модель, або модель Малецького.

11. Модель спільного досвіду, або модель Шрама.

12. Модель мозаїчної культури, або модель Молеса (1).

13. Суспільно-культурна модель, або модель Тудора.

14. Модель розширеного досвіду, або модель Молеса (2).

15. Модель експресивна або ритуальна (модель Джеймса Карея).

Лекція 6.

Моделі масової комунікації – 2

1. Модель рoзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.

2. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.

3. Модель кубиків.

4. Модель Лотмана.

5. Модель Ґербнера.

6. Модель хвилі, або модель HUB.

7. Синтетична модель, або модель Ґобана-Класа.

8. Функції комунікативного процесу.

Лекція 7.

Масова комунікація як вид комунікації

1. Масова комунікація як один із видів комунікації

2. Виробництво інформації

3. Рольовий аспект масової комунікації.

4. Дисперсія функції мовлення й дивергенція комуніканта

5. Глобалізація системи масової комунікації

6. Інформаційні технології

Лекція 8.

Глобалізація систем масової комунікації

1. Макдональдизація та масифікація

2. Етапи розвитку систем масової комунікації

3. Зарубіжні медіа-імперії

Лекція 9.

Типи комунікаторів.

Сприймання й розуміння журналiстської публікації

1. Комунікатор як компонент системи масової комунікації

2. Комунікат і комунікант: основні концепти теорії мовної діяльності

3. Мотив, мета, смисл, ситуація

4. Масова реакцiя на журналiстську публiкацiю

5. Сприймання й розуміння висловлювання

6. Журналіст як професіональний мовець

Лекція 1.

Загальна характеристика масовоінформаційної діяльності

Питання для обговорення

1. Визначення терміну «комунікація».

2. Ознаки спілкування.

3. Різні визначення терміну «комунікація».

4. Визначення комунікації, запропоноване В.В. Різуном.

5. Комунікація як вплив.

6. Масова комунікація.

Список використаних та рекомендованих джерел

1. Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика.- Киев; Донецк: Вища шк., 1985.- 171 с.

2. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В. В. Різуна.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1994.- 60 с.

3. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999.- 351 с.

4. Иванов В.Ф. Аспекты массовой комуникации. В 3-х ч. – Ч. 1 : Информация и коммуникация : монография. – К. : ЦПВ, 2009. – 190 с.

5. Иванов В.Ф. Аспекты массовой комуникации. В 3-х ч. – Ч. 2 : Массовая коммуникация : монография. – К. : ЦПВ, 2009. – 109 с.

6. Каширин В. П. Философские вопросы технологии.- Томск: Изд-во Том. ун-та, 1988.- 286 с.

7. Квіт С.М. Масова комунікація : навч. посіб. – К. : КМА, 2008. – С. 34.

8. Коновець О. Масова комунікація : теорія, моделі, технології : навч. посіб. – К. : ЛГУ, 2009. – 266 с.

9. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун.- К.: Либідь, 1997.- 216 с.

10. Основи масово-інформаційної діяльності: підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1999.- 634 с.

11. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.- К.: Видавничий центр "Київський університет", 1999.- 308 с.

12. Різун В. В., Мелещенко О. К. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1992.- 96 с.

13. Різун В. В. Основи комп"ютерного набору і коректури: підручник.- К.: Либідь, 1993.- 172 с.

14. Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник. – К., 2008. – С. 46-47.

15. Свириденко С. С. Современные информационные технологии.- М.: Радио и связь, 1989.- 300 с.

16. Смирнов С. В. Становление основ общественного производства (Материально-технический аспект проблемы).- К.: Наук. думка, 1983.- 260 с.

17. Холод О.М. Соціальні комунікації : психо- та соціолінгвістичний аналіз : навч. посіб. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – 246 с.

18. Dance F. The Concept of Communication // Journal of Communication.- 1970.- # 20.- P. 201-210.

19. Goban-Klas T. Media i komunikowanie masove. Teorie i analizy prasy, radia, telewizji i Internetu.- Warszawa-Krakow: Wydawnictwo naukowe PWN, 1999.- 336 s.

20. Walinska de Hackbeil H. Pojecie "komunikacja" w amerykanskiej teorii komunikacji spolecznej: Докт. дис….- Uniwersytet Wroclawski, 1975.

1. Визначення терміну «комунікація»

Слово комунікація прийшло до нас через англійську мову (communication) від латинського communicare, що означає "перебувати у зв’язку, брати участь, об’єднуватися". Слова communicate, community, communication однокореневі. Українськими відповідниками є сполучатися, спілкуватися, спілка, спільнота, спілкування. Російськими, відповідно, общий, общество, общаться, общение, приобщить. Як бачимо, ідея єдності, об’єднання, зв’язку зі спільнотою є визначальною для поняття комунікації, або спілкування. Спілкуватися - то є ставати членом спільноти, а це означає співпереживати, ставати духовно близьким, дотримуватися норм співжиття. Визначальним тут є зв’язок між членами спільноти, але безперечно цей зв’язок має бути не так фізичним, як духовним. Факт духовної єдності й наявність спільних форм духовного зв’язку творять спільноту. Спілкування, або комунікація, й означає встановлення такої єдності за допомогою відповідних форм духовного єднання (духовних зв’язків). Духовне єднання є нічим іншим, як роботою душі й розуму. Таким чином, порозуміння є важливим чинником спілкування, оскільки тільки розумове єднання може свідчити про спілчанську єдність, єдність думки і справи.