Формальний аналіз

Під час лексико-семантичного дослідження виявлені такі особливості тексту:

1. Матеріал насичений словами і словосполученнями, які мають негативне лексичне значення: нахабною, байдужим суспільством, лякали самих себе, супостат, націоналіст, апокаліпсис, кримінальних авторитетів відстрілюють, бандит (бандитка), ворог, брехун, марними, корумпованих чиновників, схильні до хабарництва, свавіллям, неблагополуччя, норовить поцупити.

2. Часто вжиті слова з часткою не: не змінять, нерозумінням, неминучих, не були, невідомих, не знаємо, не розуміємо, не просто, не ввійшла, не об’єднаються, не злились, не боявся, не залякували, небажання, не думали, не створювати, не розраховувати, неблагополуччя, не вибирався, не прогнило, не збирається, невміння.

3. Велика кількість паралелізмів і аналогій (в останньому абзаці автор називає Україну кораблем, який стоїть у доці).

Все вище зазначене свідчить про навіювання автором негативного настрою щодо кандидатів і наявної політичної ситуації в країні.

Синтаксично-стилістичнй аналіз

1. Перший абзац – лід, складається з одного складного речення – непрямої мови. Речення поширене другорядними членами речення.

2. Другий абзац – зачин. Складається з трьох синтаксично-складних поширених речень. Вживаються окличні речення, що підкреслює експресивність викладу.

3. Третій абзац – сім складних поширених речень. Риторичне запитання та відповідь на нього, експресивність якої підкреслена знаком оклику.

4. Четвертий абзац містить шість речень, чотири з яких риторичні запитання. Вжиті для привернення уваги до конкретних наголошуваних елементів. Дозволяють залучити читача до мисленнєвої дискусії, діалогу.

5. П’ятий і шостий абзаци аналогічно складаються зі складних поширених речень, не містять риторичних запитань і окличних речень.

6. Останній шостий абзац розпочинається з простого односкладного непоширеного окличного речення, яке представлене вигуком («Годі!»). Містить одинадцять простих і складних поширених речень, різних за обсягом.

Психолінгвістичних і соціолінгвістичний аналіз дозволяє зафіксувати прагнення автора до експресивного викладу проблеми, негативної критики діяльності влади. Це підтверджується такими фразами: «Вибори 2010 не змінять нічого…», «Ось прийде Янукович – і почнеться!», «Ось прийде Тимошенко – і таке буде!», «…обом кандидатам і їх командам гроші замінюють самі світлі наміри.», «…заради влади вони готові домовлятися з ким завгодно і про що завгодно…», «Кримінальних авторитетів відстрілюють…», «…на місце одних корумпованих чиновників прийшли інші...», «…нахабна корпоративна держава…». Автор наголошує на безвихідності країни у наявній ситуації, при діючій владі, чи потенційними кандидатами в президенти.

Часте вживання риторичних запитань та окличних речень має психолінгвістичний вплив: автор примушує читача підсилити увагу до певних елементів тексту, залучає його до діалогу.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз

1. Текст немає чіткої структури, аргументи чергуються з доказами, останній абзац – висновок та рекомендації.

2. Аналіз проблеми автор подає не чітко, більше насичує фактами.