Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Рятівний круг для спорудження житла

11.03.2010

Автор матеріалу – Роман МАЛИК «Урядовий кур'єр»

Джерело: http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=10481

Оптимістичні прогнози про можливий вихід будівельників з кризи, на жаль, ще поки не набули характеру незворотності. Більше того, за даними експертів, протягом першого півріччя в будівельній галузі варто очікувати збільшення дефолтів за облігаціями на суму, що перевищує 700 млн. грн.

ДЕРЖАВНА ІНІЦІАТИВА

Зведення доступного житла, за словами очільника Мінрегіонбуду Василя Куйбіди, розглядається урядом як один із заходів, який допоможе галузі вийти з кризового стану. З цією метою було затверджено Державну цільову соціально-економічну програму будівництва (придбання) доступного житла на 2010−2017 роки. Документом передбачено протягом цих років збудувати або придбати 265,8 тис. квартир загальною площею 16,6 млн. кв. м. При цьому витрати на реалізацію програми мають становити 88 499,7 млн. грн, а саме: кошти державного бюджету в розмірі 26 відсотків, місцевих бюджетів − 6 відсотків, кошти з інших джерел − 68 відсотків. У реалізації цієї програми братимуть участь будівельні компанії, які споруджують житло відповідно до державних норм та стандартів, використовують вітчизняні будівельні матеріали, застосовують новітні технології, що забезпечують своєчасне і якісне виконання будівельно-монтажних робіт. А визначені на конкурсних умовах забудовники матимуть можливість залучати до будівництва доступного житла недержавні будівельні компанії, які запропонують вигідні умови співпраці.

У Мінрегіонбуді наголошують ще на одній суттєвій проблемі, яка може виникнути у ході реалізації програми. Чинне законодавство забороняє проектування і будівництво окремих будівель і споруд, що не узгоджуються з генеральним планом населеного пункту та іншою містобудівною документацією. Ця вимога повинна стимулювати органи місцевого самоврядування до розроблення генеральних планів населених пунктів. Проте робота з розробки та оновлення містобудівної документації, насамперед генеральних планів та місцевих правил забудови населених пунктів, залишається незадовільною.

Міністр додав, що необхідно вжити заходів, аби прискорити наведення ладу в містобудівній документації на регіональному та місцевому рівнях. Зокрема, передбачити у відповідних місцевих бюджетах окремим рядком фінансування робіт з планування територій, передусім інвестиційно привабливих. Крім того, органам місцевого самоврядування необхідно забезпечити резервування земельних ділянок під будівництво доступного житла для конкретного населеного пункту з обов'язковим зазначенням таких земель у генеральних планах населених пунктів, щоб унеможливити їх використання для інших цілей, зокрема для будівництва елітного житла.

БУДІВЕЛЬНІ "ГРАБЛІ"

Нині різні типи квартир доступного житла проектуються за принципом 21 кв. м на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. м загальної площі житла на родину. "У багатьох країнах для житла економ-класу відводилися території з найдешевшою землею та слабо розвиненою транспортною інфраструктурою й інфраструктурою послуг, що давало змогу заощаджувати на будівництві. Крім того, мешканці таких будинків платили за житло та комунальні послуги за зниженим тарифом. Головний недолік такої системи − фактичне створення зон соціального гетто. З цією проблемою зіткнулися у Франції, де навколо багатих районів створювалися житлові масиви для бідних. Нині там практично неможливо жити, оскільки вони з часом стали кримінальними розплідниками", − зазначив член наглядової ради компанії "XXІ Століття" Андрій Миргородський.

На переконання експертів, якщо вдасться подолати всі існуючі труднощі та забезпечити доступність квартир, які будуватимуться за програмою доступного житла, є всі шанси реанімувати не тільки будівельну, а й багато суміжних галузей. А це дасть поштовх усій вітчизняній економіці. Втім, як наголосив віце-президент Всеукраїнського громадського об'єднання фахівців з нерухомості "ФІАБСІ−Україна" Олександр Бондаренко, на одній-двох урядових ініціативах не слід зупинятися. Робота з порятунку галузі має тривати і стати системною. Лише за таких умов можна гарантовано досягти позитивного результату.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

Романа МАЛИКА «Рятівний круг для спорудження житла»

Автор аналізу – Михайлюк Юля

Проведемо аналіз матеріалу Романа Малика «Рятівний круг для спорудження житла» за чотирма аспектами:

  1. формальний (лексико-семантичний, синтактико-стилістичний, психолінгвістичний та соціолінгвістичний);

  2. змістовий (структурно-смисловий);

  3. функціональний (рольовий);

  4. соціально-оціночний (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки).

Стаття «Рятівний круг для спорудження житла» журналіста «Урядового кур’єра» Романа Малика має такий формальний аспект:

  • лексико-семантичні особливості: подані слова, словосполучення та речення, які мають семантику сумніву, песимізму, скептицизму, відчуття небезпеки невдачі проекту, передчуття небезпечності: «можливий вихід», «поки не набули», «варто очікувати збільшення дефолтів», «суттєва проблема», «залишається незадовільною», «прискорення наведення ладу», «унеможливити», «рятівний круг», «головний недолік», «кримінальні розплідники», «якщо вдасться», «на переконання експертів, не слід зупинятися», «лише за таких умов».

Синтактико-стилістичні особливості:

    • перший абзац налічує два речення, які є складними за стилістикою, що говорить про важливість проблеми, яка розглядається в даному матеріалу та намагання журналіста відразу представити перед читачем всю широту питання;

    • другий абзац складається з шести речень, більшість з яких, а саме чотири, є складними або ж простими ускладненими додаванням цифр та назвами підприємств. В даному реченні, автор розкриває проблему, її сутнісні особливості;

    • третій абзац має чотири речення, два з яких є синтаксично складними, за допомогою яких журналіст роз’яснює сутність проблеми та різні її дефініції;

    • четвертий абзац об'єднує три речення, серед яких лиш одне є складним, в якому журналіст робить своєрідний висновок першої частини матеріалу. Таке речення за своєю структурою є пояснювальним, що фіксує прагнення автора розтлумачити читачеві поставлене в матеріалі питання.

    • п’ятий абзац нараховує шість речень, три з яких є синтаксично ускладненими поданими цифровими показниками та цитацією, що мають переконати читача у точності суджень та думок на фоні подальших висновків. Ці речення розкривають проблему, яка тісно пов’язана з першою, більше того витікає з попередньої, що також говорить про складність поставленого питання;

    • шостий абзац, останній, з’єднує в собі п’ять речень, з яких два є ускладненими цитатою та назвою громадського об’єднання, хоча все ж прості за синтаксисом. Таким чином журналіст підбиває підсумки отриманих даних та висловлює власну позицію проблеми через судження експерта.

Психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє занотувати такі особливості:

  • автор намагався подати інформацію найбільш точно та лаконічно без особливих літературних засобів;

  • журналіст неодноразово звертається до статистичних показників, що пояснюється намаганням автора до переконливості інформації та її правдивості;

  • досить стримана подача інформації у тексті, беземоційне викладення фактів та аргументів;

  • автор досить скептично налаштований до ймовірного вирішення даної проблеми (до прикладу: «Проте робота з розробки та оновлення містобудівної документації, насамперед генеральних планів та місцевих правил забудови населених пунктів, залишається не задовільною»);

  • журналіст не намагався насаджувати власну точку зору, лиш підводив до продукування самостійних висновків у читачів (наприклад, в першому абзаці («льоді»), журналіст лише подав стрижневу інформацію даного матеріалу: «Оптимістичні прогнози про можливий вихід будівельників з кризи, на жаль, ще поки не набули характеру незворотності. Більше того, за даними експертів, протягом першого півріччя в будівельній галузі варто очікувати збільшення дефолтів за облігаціями на суму, що перевищує 700 млн. грн»);

  • журналіст Роман Малик в матеріалі неодноразово вживає соціокультурні маркери, як «недержавні будівельні компанії», «міністр», «очільник Мінрегіонбуду», «генеральний план населеного пункту», «містобудівна документація», «органи місцевого самоврядування», «місцеві правила забудови», «будівництво доступного житла» та інші, що відображають соціальну взаємодію суб’єктів та об’єктів цієї соціально – економічної проблематики.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз дозволяє зафіксувати таку структуру тексту, а саме: зачин, розкриття проблеми, аналіз поставленого питання, висвітлення думок експертів, висновки. Не дивлячись на досить невеликий об’єм даної статті, журналіст подав аналіз проблеми, але не розкрив вирішення питання.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття спрямована на інформування читача про стан справ даної галузі та представити перед ним певні висновки, які, варто зазначити, подаються в не нав’язливій формі. Журналіст дещо завуальовано подає власну точку зору в останньому абзаці, прикриваючись думкою експерта.

Соціально-оціночний аналіз (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): автор матеріалу не мав на меті при написанні статті вплинути на читача, журналіст подає інформацію та аналізує її досить стримано, точно та лаконічно. В шостому абзаці автор Роман Малик приєднується до думки експертів і таким чином висловлює своє бачення вирішення проблеми: «На переконання експертів, якщо вдасться подолати всі існуючі труднощі та забезпечити доступність квартир, які будуватимуться за програмою доступного житла, є всі шанси реанімувати не тільки будівельну, а й багато суміжних галузей. А це дасть поштовх усій вітчизняній економіці»; також автор в спокійній тональності дає оцінку соціально – економічному явищу («Ця вимога повинна стимулювати органи місцевого самоврядування до розроблення генеральних планів населених пунктів», «Робота з порятунку галузі має тривати і стати системною. Лише за таких умов можна гарантовано досягти позитивного результату»), однак, разом з тим однозначної суб’єктивної думки журналіста в матеріалі не висвітлено, тобто автор притримувався об’єктивного подання інформації.

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА