Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у севастополі

Автора не вказано

Джерело: http://www.unian.net/ukr/news/news-369189.html

Севастопольський апеляційний адміністративний суд скасував наказ від 21 вересня 2009 року голови міської державної адміністрації, начальника Цивільної оборони Севастополя Сергія КУНІЦИНА про підвищення комунальних тарифів.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення суд ухвалив сьогодні. (УНІАН: відповідно до наказу С. КУНІЦИНА, тарифи на житлово-комунальні послуги в місті підвищилися приблизно в 2,5 разу. Наказ було оскаржено в суді групою жителів міста і міською радою.)

С. КУНІЦИН, коментуючи рішення суду, заявив, що керівництво виконавчої влади міста подасть касацію до Вищого адміністративного суду України.

За його словами, «у будь-якому разі наказ, підписаний мною як начальником Цивільної оборони міста, свою функцію виконав. Я вдячний всім севастопольцям, хто справно платив за новими тарифами. Завдяки громадянській позиції цих городян, ми змогли пройти опалювальний сезон без серйозних зривів. Ми впоралися із завданнями подачі тепла, газу, води, обслуговування житлового фонду міста».

Глава міста висловив жаль, «що суди у нас чомусь не повертають трирічної давнини ціни на бензин, на продукти харчування, не відміняють тарифи, що приймаються централізовано і постійно підвищуються» (востаннє тарифи на ЖКП в місті було підвищено міськрадою влітку 2006 року; останні два роки міськадміністрація кілька разів зверталася до міськради з пропозиціями про підвищення тарифів, на що завжди одержувала відмову – УНІАН).

«Проте, – як сказав С. КУНІЦИН, – не суд, а політичний популізм і бездіяльність депутатського корпусу міста в галузі тарифної політики завдали удару по всьому житлово-комунальному господарству Севастополя». За його твердженням, «місто не зможе сплатити за природний газ, «Севміськводоканал» не зможе оплачувати електроенергію і, швидше за все, рано чи пізно буде відключений від її подачі». Перспектива залишитися без тепла, газу, води і світла - більш ніж реальна, сказав голова МДА.

С. КУНІЦИН упевнений, що ухвалене судове рішення – «сигнал міськраді негайно зайнятися проблемами ЖКГ Севастополя». На його думку, депутати мають невідкладно скликати позачергову сесію і виробити заходи із забезпечення безперебійної роботи ЖКГ, життєдіяльності всього міста. Але для цього депутатам, додав він, «доведеться знайти більш як 400 млн. грн. на дотації комунальникам. Чи знайде міськрада ці кошти? Досі далі розмов про «захист інтересів городян» справа не йшла». На думку С. КУНІЦИНА, «депутатам все ж таки доведеться переглянути старі тарифи».

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

«Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі».

Автора матеріалу не вказано.

Автор аналізу – Ковтун Ксенія Валеріївна

Дослідження наведеного вище журналістського матеріалу ми здійснимо за чотирма аспектами аналізу будь-якої проблематики ЗМІ:

• формальний (лексико-семантичний, синтактико-стилістичний; психолінгвістичний, соціолінгвістичний);

• змістовий (структурно-смисловий),

• функціональний (рольовий);

• соціально-оціночний (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки).

Формальний аналіз журналістського матеріалу “ Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” ми здійснювали за такими критеріями: лексико-семантичний, синтактико-стилістичний; соціопсихолінгвістичний.

Лексико-семантичний аналіз журналістського матеріалу “ Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” дозволив нам виокремити такі специфічні риси:

1) матеріал тяжіє до висвітленя суспільних проблем ( «Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення суд ухвалив сьогодні. (УНІАН: відповідно до наказу С.КУНІЦИНА, тарифи на житлово-комунальні послуги в місті підвищилися приблизно в 2,5 рази. Наказ було оскаржено в суді групою жителів міста і міською радою)»).

2) матеріал не перенасичений комунальними і технічними термінами, зрозумілий і доступний читачу («Глава міста висловив жаль, «що суди у нас чомусь не повертають трирічної давнини ціни на бензин, на продукти харчування, не відміняють тарифи, що приймаються централізовано і постійно підвищуються» (востаннє тарифи на ЖКП в місті було підвищено міськрадою влітку 2006 року; останні два роки міськадміністрація кілька разів зверталася до міськради з пропозиціями про підвищення тарифів, на що завжди одержувала відмову - УНІАН)»).

Синтаксико-стилістичний аналіз журналістського матеріалу “ Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” фіксує такі особливості:

1. журналістський матеріал складається з семи абзаців, що є різними за обсягом і якістю речень;

2. перший абзац складається з одного складного речення з пояснювальним залежним реченням;

3. другий абзац має два речення, перше з яких є складним з пояснювальним залежним, друге – простим;

4. третій абзац складається з одного складного речення з пояснювальним залежним реченням;

5. четвертий абзац містить три речення, із яких тільки останнє речення є простим, а перші два – складними зі структурою уточнюючих та пояснювальних підрядних речень;

6. п'ятий абзац складається з одного складного речення з пояснювальним залежним реченням;

7. шостий абзац містить три речення, із яких тільки останнє речення є простим, а перші два – складними зі структурою уточнюючих та пояснювальних підрядних речень;

8. сьомий абзац містить п’ять речень, які є складними зі структурою уточнюючих та пояснювальних підрядних речень

9. пункти 2)−8) свідчать про те, що у тексті журналістського матеріалу переважають за синтаксичною структурою складі речення з підрядними пояснення, що означає, на нашу думку, прагнення автора матеріалу деталізувати та розтлумачити читачеві деталі описуваного об’єкта.

Соціопсихолінгвістичний аналіз журналістського матеріалу “Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі» дозволив занотувати такі риси:

1. текст сприймається легко, що впливає на його розуміння; всі читачі зможуть одразу після ознайомлення з інформацією зрозуміти її;

2. текст орієнтований на звичайну людину, що вказує на його популярність серед таких прошарків населення, як, наприклад, люди старшого покоління та жінки, діти шкільного віку, робочі та люди із середньою освітою тощо;

3. текст є інформативним, але не розкриває проблеми.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз журналістського матеріалу “Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” дозволив нам зафіксувати низку характерних рис, а саме:

1. текст має нечітку структуру (центральна частина розповіді розмита, неконкретизована);

2. закінчення матеріалу розмите, малозрозуміле.

Функціональний (рольовий) аналіз журналістського матеріалу “Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” дає можливість занотувати, що:

1. матеріал виконує роль недеталізованого інформування;

2. текст не є аналізом проблеми;

3. сама проблема виписана нечітко, двозначно.

Здійснення соціально-оціночного аналізу (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки) журналістського матеріалу “Суд скасував наказ про підвищенні житлових тарифів у Севастополі” привів нас до висновків про те, що:

1. журналіст-автор тексту дотримався етичних норм і не занурювався в детальний опис специфіки комунальних послуг та комунальних працівників Севастополя;

2. матеріал є соціально актуальним, але розповідь здійснена на низькому журналістському рівні.

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА

ЯК ВИЯВИТИ, ЧИ ВЖИВАЄ ВАША ДИТИНА НАРКОТИКИ Джерело: http://likar.org.ua/content/view/7885/2/lang,uk/

 Медики стверджують, якщо вчасно почати лікувати наркозалежність, у людини є шанс вижити.

Останні п`ять років в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії. Сьогодні наркозалежність поступово "молодіє", середній вік людей, що вживають нелегальні наркотики, стабільно знижується.

За даними МВС, на сьогоднішній день офіційно налічується близько 500 тис. наркоманів, з них 171,6 тис. вживають наркотики регулярно. При цьому близько 5 тис. наркозалежних не досягли 18 років. Більше всього наркозалежних проживають в південних областях країни.

 Найбільш уражена наркоманією Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька області, Автономна Республіка Крим і Київ. Але реальна кількість наркоманів, на думку експертів, може бути в 10 разів вище.

 Статистика, надана МОЗ України ще тривожніша: в Україні вживають важкі наркотики близько 550 тис. чоловік. Щорічна кількість наркоманів в нашій державі, за даними МВС, збільшується в середньому на 5–10 %.

 Треба відмітити, що для більшості споживачів наркотиків зараз дуже актуальна проблема якості продукту. Мало того, що самі наркотики небаченими темпами гробили здоров`я і психіку наркомана, так це негативна дія ще і посилюється їх низькою якістю.

 Іншою проблемою є те, що в більшості регіонів України через відсутність державного фінансування не забезпечено лікування наркохворих. В Україні для них існує близько 7 тис. ліжко-місць, одночасно на обліку в медичних установах знаходиться 72 тис. таких людей, на обліку в органах внутрішніх справ як вже повідомлялося – 154 тисячі.

 Останнім часом багато фахівців приходять до висновку, що звичний спосіб боротьби з наркоманією, коли головна увага приділяється поліцейським заходам, – неефективний. У багатьох розвинених країнах, де в боротьбу з наркобізнесом вкладаються величезні засоби, вживання наркотиків стабільно росте. Єдиний спосіб протистояти наркоманії – сильна і гнучка система профілактики розповсюдження наркоманії і соціальної реабілітації людей, що вживали наркотики.

 Те, що наркоманія в Україні буде рости, не викликає сумніву. Очевидно, вона буде рости за рахунок розповсюдження опіатів – одного з найнебезпечніших видів наркотиків. Розширюватиметься коло споживачів героїну, в основному за рахунок підлітків трьох груп: дітей багатих батьків, підлітків з кримінальною спрямованістю і підлітків, що живуть в районах, прилеглих до центрів продажу героїну.

 Недивно, якщо скоро ми дізнаємося, що більше 10 % школярів, пробували героїн. Рівень споживання марихуани швидше за все стабілізується (далі рости вже нікуди). Недорогі і неякісні наркотики освоюватимуть ринки спальних районів, де молоді до цих пір нікуди себе подіти.

 Частіше потрапляють в небезпечну залежність 15–16–річні підлітки. Причини – прагнення бути "як всі" в компанії; бажання випробувати сильні незнайомі відчуття; нудьга, цікавість.

 Продавці наркотиків перші порції зазвичай дають безкоштовно – поки не сформується залежність. А вже потім на придбання психотропних препаратів потрібні гроші – наркомани скоюють злочини, самі стають розповсюджувачами наркотичних засобів. Навіть перші пробні дози швидко підпорядковують волю людини – викликають бажання знов і знов "зловити кайф". Спочатку формується психічна залежність від наркотика, а коли приєднується ще і фізична (ломка), людина вимушена приймати наркотик щодня (іноді – неодноразово).

 Існують ознаки, по яких можна запідозрити вживання наркотиків. Це особливо важливо для батьків, які хочуть захистити своїх дітей від наслідків наркоманії.

 – пропажа з дома грошей, речей; виявлення шприца (голки від нього) або невідомого порошку;

 – сліди від ін`єкції на внутрішній стороні передпліччя;

 – незвичайне збудження, балакучість, плутана мова; вузькі або розширені зіниці.

 При цьому однозначна відповідь про вживання наркотиків дає тільки присутність їх в біорідині – крові або сечі. Наявність або відсутність наркотика визначає спеціальне токсикологічне обстеження в лабораторії наркологічної медекспертизи. По аналізах визначаються доза і вид наркотика, наявність в крові антитіл до препарату. При цьому антитіла до марихуани можуть виявлятися в крові протягом місяця після вживання.

Захистом від наркоманії є любов батьків, рівні довірливі відносини в сім`ї і зайнятість дитини.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

«Як виявити, чи вживає ваша дитина наркотики»

Автор аналізу – Кричківська Світлана

Формальний аналіз.

1. Лексико–семантичні особливості: подані далі слова, словосполучення та речення мають семантику загальнодержавного прогресу залежності від наркотичних засобів:

«небачене зростання наркоманії», «наркозалежність поступово «молодіє», «офіційно налічується близько 500 тис. наркоманів, з них 171,6 тис. вживають наркотики регулярно», «5тис. наркозалежних не досягли 18 років», «найбільш уражена», «реальна кількість», «споживачі наркотиків», «наркохворі», «спосіб боротьби з наркоманією», «самі наркотики небаченими темпами гробили здоров’я і психіку наркомана», «наркобізнес», «спосіб протистояти наркоманії», «соціальна реабілітація людей», «небезпечна залежність».

2. Синтактико–стилістичні особливості:

• перший абзац має одне складне речення, що дає можливість сказати про цілеспрямованість висловлювання;

• другий абзац має два речення, одне з яких є складним, що дає можливість прослідкувати поступове інтегрування автором читача у складність проблеми;

• третій абзац наповнений трьома реченнями, два з яких є простими та одне просте ускладнене. Речення насичені цифровими показниками та виражають прагнення автором детальніше змалювати стан проблеми на сьогодні;

• четвертий абзац має два простих речення, у яких спостерігається географічна насиченість поставленої проблеми;

• п’ятий абзац має два простих речення, у яких журналіст продовжує формулювати особисту думку кожного читача варіюючи інформацію джерел;

• шостий абзац має два речення, одне просте, а друге складне протиставне речення, у якому автор протиставляє проблему вживання наркотиків, що створює емоціональне психологічне напруження читача у сприйнятті наркотика як предмета поза його згубною здатністю при вживанні;

• сьомий абзац також має два простих речення з ускладненими конструкціями, останнє з яких містить статистичну відповідність існуючим потребам ліжко- місць та хворих в Україні, що фокусує увагу на діяльності державних установ;

• восьмий абзац має три складних речення, у яких автор аналізує досвід вирішення проблеми, що підсилює переконливість висвітлюваного;

• дев’ятий абзац містить три простих речення, два з яких є короткими. Абзац несе прогностичні міркування автора, речення якого зосереджують сприйняття читача лаконічністю. Останнє речення містить перелік осіб, які перебувають у зоні ризику проблеми, тому початкова лаконічність створює ефект наступній насиченості вираження;

• десятий абзац має три речення, два з яких простих та одне складне, що несуть у собі тлумачення попереднього абзацу. Журналіст вдається до спрощення трактування молоді і її діяльності, що наштовхує на значно глибші роздуми про смисл речень;

• одинадцятий абзац має два простих речення, у яких автор роз’яснює чим спричинена байдужість молоді до ризику деградації особистості;

• дванадцятий абзац має шість простих речень. Автор пояснює механізм формування проблеми наркоманії, засобом підсилення значень виступає мова сленгу;

• тринадцятий абзац має три простих речення, що формулюють ознаки наркомана, якими автор моделює значення їх у сприйнятті та індетифікації як об’єкта;

• чотирнадцятий абзац має чотири простих речення, синтаксис яких насичений медичною термінологією;

• п’ятнадцятий абзац має одне просте речення, у якому журналіст спрощено формулює вирішення проблеми, що може викликати згоду у читача.

3. Психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

• прагнення автора до документальності й точності опису проблеми ( вказування на дату й місце події; цифрові показники);

• прагнення автора до переконливості ( виражено у статистичних даних державних організацій);

• недостатній прояв співпереживання щодо наркоманів (присутні настанови щодо виявлення наркозалежності та обмеженість у настановах щодо збереження психологічного здоров’я у різних вікових категоріях, відсутність конкретики створення умов для спонукання психологічного і фізичного здоров’я громадян; відсутність, що найголовніше, порад для суспільства щодо поведінки з наркоманами; обмеження у висвітленні соціологічних факторів, що спричинюють розлади у здоров’ї людей, відсутність очевидної мотивації, спонукання для роботи волонтерів);

• відсутність надії щодо виправлення ситуації, наявна негрунтовна настанова для сімейних людей, які є не єдиними у зоні ризику смертельної залежності (останнє речення в статті).

Змістовий аналіз дає право занотувати структуру тексту, а саме: зачин, розповідь про проблему, свідчення державних організацій, зазначення методів ідентифікації людини з наркоманом. Зокрема, у статті не спостерігається глибокого аналізу шляхів подолання опрацьованої проблеми.

Функціональний аналіз: стаття спрямована виконати інформативну роль, а не роль вирішення проблеми.

Соціально–оціночний аналіз: стаття несе слабке негативне ставлення до зображуваної проблеми, автор дає читачам можливість визначитися самостійно. Матеріал є інформаційно насиченим, але щодо шляхів розв’язання проблеми автор обмежується декількома реченнями: «…Єдиний спосіб протистояти наркоманії – сильна і гнучка система профілактики розповсюдження наркоманії і соціальної реабілітації людей, що вживали наркотики... Існують ознаки, по яких можна запідозрити вживання наркотиків. Це особливо важливо для батьків, які хочуть захистити своїх дітей від наслідків наркоманії… Захистом від наркоманії є любов батьків, рівні довірливі відносини в сім`ї і зайнятість дитини».

Отже, за чотирма параметрами ми здійснили аналіз статті з позицій усвідомлення цінностей, зразків поведінки та принципів ставлення до інших індивідів і соціальних груп.

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА

ГРИП ПЕРЕБИРАЄ ЖЕРТВАМИ

Автор матеріалу – Тетяна НЕГОДА

Вірус найстрашніший для вагітних і людей середнього віку, які потерпають від ожиріння. Але головне, стверджують фахівці, – потрібно терміново змінювати методи лікування

Днями на брифінгу заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець оголосив, що в Україні лабораторно підтверджено 166 випадків нездужання на пандемічний грип А/H1N1, а від початку епідемії грипу та ГРВІ (29 жовтня) померло 299 осіб.

Її географія прогнозовано розширюється: перших жертв вірусів уже ховають у Житомирській, Харківській, Запорізькій областях, у Севастополі. Тим часом фахівці, навчені гірким досвідом західних областей, аж ніяк не сидять склавши руки: за словами начальника бюро Чернівецької обласної судмедекспертизи, доктора наук Віктора Бачинського, терміново змінюватимуть схему лікування важкохворих – згідно з новими даними.

Відповідне звернення вже скеровано в МОЗ і РНБО, щоправда, ще питання, чи дочекаємося ми швидкої резолюції чиновників.

– Думаю, їхня реакція буде швидкою: адже змогли ж вони оперативно, на початок листопада, розробити тимчасові стандарти лікування пневмонії, отже, зможуть швидко внести зміни в них, – вважає професор Бачинський. – За напрацюваннями фахівців Буковини ми вже можемо сказати, які групи населення найбільш уразливі – це люди віком 20-40 років, ті, хто має проблему зайвої ваги, та вагітні.

Нічого дивного в тому, що якісь групи населення більш уразливі, вважає відомий харківський лікар Євген Комаровський. Завжди є люди з низькою та високою вразливістю до будь-якого вірусу. І другі нерідко вмирають від нього.

– Генетична схильність існує, поза всяким сумнівом, – каже Комаровський. – Наприклад, дружина і син нещодавно померлого харків’янина самі навіть жодного разу не пчихнули. От тільки хто саме належить до категорії людей з високою вразливістю, ніхто не може знати заздалегідь. Єдине – якщо відомо, що у вашій родині вже були випадки смерті від грипу, то вам цілком певно слід прищеплюватися будь-якою протигрипозною вакциною.

Насправді лікар, який хвилюється за здоров’я пацієнтів, повинен писати про свої відкриття не в МОЗ, а туди, де з його напрацюваннями та порадами могли б ознайомитися люди, вважає пан Євген. Адже всім добре відома схильність наших держструктур до бюрократії й тяганини, а ціна витраченого на вичікування часу зараз занадто висока.

– Я вже казав в ефірі «5 каналу», що потрібні нові адекватні схеми лікування, просив надати вже наявні протоколи лікування цієї пневмонії, але так і не побачив їх. Тепер виходить, що лікарі східних областей так і не зможуть скористатися досвідом, який здобули лікарі західних, і повторюватимуть їхні помилки, – висновує лікар.

А медики чернівецьких лікарень, не чекаючи на закінчення досліджень судмедекспертів, самі потихеньку вдосконалюють методи лікування хворих, керуючись отриманим досвідом.

– Було зроблено перші кроки, щоб не занапастити людей: ми вже зрозуміли, що не можна застосовувати вентиляцію легень, не можна давати хворому антибіотики – від них тільки гірше, – розповів «Газеті...» Віктор Бачинський. – Відомо вже, яке устаткування знадобиться, грошей на нього просимо в губернатора області. Наразі цілком зрозуміло, на думку Бачинського, що найбільшої шкоди в цій епідемії людям завдали аптеки, продаючи будь-кому антибіотики й аспірин.

Наковтавшись без дозволу лікарів цих «панацей», люди приходили до них уже з настільки зміненою картиною захворювання, що було неможливо допомогти їм у стаціонарі – в організмі почалися незворотні процеси, констатували згодом патологоанатоми. Багато медиків зараз навіть заперечують, що для боротьби з грипом потрібні препарати для вироблення інтерферону: вірус грипу сам по собі наймогутніший стимулятор продукування цієї речовини в організмі, і додаткові стимули не потрібні, вважає лікар Комаровський. Їх необхідно застосовувати радше при гепатиті чи герпесі.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

Автор аналізу – Мандзюк Надія

Стаття «Грип перебирає жертвами» журналіста Тетяни Негоди має такий формальний аспект: лексико-семантичні особливості: подані слова, словосполучення та речення мають семантику небезпеки, незабезпеченості, паніки: «випадків нездужання», «географія розширюється», «які групи населення найбільш уразливі», «нерідко вмирають від нього», «нещодавно померлого», «випадки смерті від грипу», «потрібні нові адекватні схеми лікування», «неможливо допомогти їм у стаціонарі», «констатували згодом патологоанатоми».

1. синтактико-стилістичні особливості:

• ЛІД має два складні речення. Автор використовує посилання на фахівців, але ЛІД не несе такої інформативності, щоб можна було сказати про що йтиметься далі;

• 1 абзац має одне складне речення, що дозволяє сказати про бажання автора вмістити якнайбільше інформації;

• 2 абзац має два складні речення, що свідчить про прагнення автора пояснити суть проблеми;

• 3 абзац має одне ускладнене речення. Використання конструкції «щоправда, ще питання чи…» вказує на іронію та невпевненість автора у вирішенні проблеми;

• 4 абзац містить два складні речення. Це – пряма мова, що фіксує посилання на спеціаліста.

• 5 абзац має три речення. Одне складне, друге, третє – прості. Використання слів фахівця.

• 6 абзац містить чотири речення. Це – пряма мова. Розповідь про випадок із професійної практики має на меті акцентувати увагу суспільства на проблемі.

• 7 абзац має два складні речення. Використання слів лікаря – свідчення про авторитет фахівця та його рівень довіри від автора.

• 8 абзац має 2 складні речення. Пряма мова – висновок лікаря щодо проблеми. Намагання окреслити ситуацію.

• 9 абзац містить одне складне речення, ускладнене дієприслівниковим зворотом, фіксує прагнення переконати читача у можливій зміні ситуації

• 10 абзац має два складні речення – пряма мова, що має на меті переконати читача у можливості вирішення проблеми

• 11 абзац має три речення. Два - складні, одне – просте. Переказ думки фахівця, використання пояснень і розяснень.

2. психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

• прагнення автора до точності (використання статистичних даних)

• відсутність бажання автора зануритись в суть проблеми, подається тільки її побіжне окреслення (використовуються цитати тільки лікарів)

• поширення паніки

• прагнення автора застерегти людей від дій та схем лікування лікарів-непрофесіоналів

• відсутність пропозицій виходу із ситуації

Змістовий(структурно-смисловий) аналіз дає право занотувати таку структуру тексту – зачин, основна частину і відсутність висновків. Текст здається не завершеним, з відкритим фіналом. Ситуація показана лише з одного боку (точки зору лікарів). Весь матеріал побудований на прямій мові та цитуванні. Не використовується думка хворих, чи представників влади, у яких проситимуться на гроші на покращення ситуації, прогнози чи побажання автора.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття спрямована виконати інформативну роль, а не роль вирішення проблеми.

Соціально-оціночний аналіз(оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): автор статті дає оцінку діям лікарів в екстремальних умовах (умови епідемії) шляхом використання слів більш авторитетних лікарів-професіоналів і на їх прикладі показує зразок поведінки та дотримання соціальних норм.

Отже, за чотирма параметрами ми здійснили аналіз статті з позицій усвідомлення своєї значущості, зразків поведінки та принципів професіоналізму в нестандартних умовах.

СОЦІАЛЬНО–ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА