Аналіз використаного журналістом інструментарію

1. Журналіст у назві налагоджує читача на проблему уразливої категорії громадян – дітей і підлітків.

2. Посилання на авторитет і захід, організований ним.

3. Використання цифрових даних для утворення документальності обговорюваної проблеми.

4. Посилання на перелік офіційних документів, які зазвані гарантувати небезпеку дітям і підліткам, які мають справи з ВІЛ/СНІД.

5. Посилання-цитування прямої мови авторитеної особи.

6. На закінчення матеріалу журналіст подає довідку, яка свідчить про конкретні заходИ.

7. Сім’я.

  Найсерйознішою низкою проблем сучасного українського суспільства є проблема сім’ї. Палітра згаданих проблем настільки широка, що викласти її в межах однієї лекції майже неможливо. Саме тому ми звертаємо увагу на матеріал Ольги Скрипник як на одни з прикадів висвітлення проблематики.

Двійка за молоко Автор: Ольга скрипник

Особисто я не люблю молока, мені більше подобаються соки. Але все одно мушу купувати його для сім’ї, тому що жодна дитина не виросте здоровою і бадьорою, якщо не вживатиме молока та молочно-кислих продуктів. На цьому наполягають педіатри й гастроентерологи. Було б чудово, якби хтось ще підказав, яке саме молоко можна беззастережно давати нашим дітям і тим, для кого це – щоденний дієтичний продукт харчування. Виробники наввипередки рекламують свою продукцію, не шкодуючи грошей ні на білборди, ні на телеефір, але ж ми з вами знаємо, що агресивний маркетинг зовсім не означає чудову якість продукту. Що вкотре підтвердили результати тестування молока, які стали відомі буквально днями.

– Для тесту ми відібрали 10 популярних марок пастеризованого молока жирністю 2,5 %, які повсюди продаються в магазинах столиці, – розповідає Валентин Безрукий, керівник Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест». – Вивчати зразки, як завжди, почали з маркування. Відразу ж упало в око, що тільки один із 10 зразків – молоко «Лукавиця» – зроблений за Держстандартом (ДСТУ 2661–94), в інших випадках виробники скористалися ТУ – технічними умовами. На жаль, наші виробники не хочуть працювати за ДСТУ, очевидно, вважаючи вимоги цього документа надто жорсткими, хоча насправді це не так. Чотири марки – «Літній день», «Повна чаша», «Простоквашино» і «Біла лінія» – позиціюють себе як «молоко пастеризоване «Українське», – воно проходить вищу температурну обробку, але в межах, допустимих для пастеризації.

– Що виявила органолептична експертиза? Яке молоко найсмачніше?

– Звісно, смаки в усіх різні, і не завжди думки збігаються. Але всі дегустатори поставили оцінку «відмінно» таким зразкам, як «Повна чаша», «Лукавиця» і «Слов’яночка». До чотирьох зразків були невеличкі зауваження з приводу смакових особливостей, але загалом вони справили хороше враження.

Попри те, що всі зразки, судячи з маркування, мали «запас міцності», деякі з них скисли задовго до закінчення терміну реалізації. Так, молоко «Простоквашино» виявилося кислим, хоча до закінчення терміну реалізації залишалося ще п’ять днів (загальний термін зберігання, як зазначено на етикетці, 12 діб). Істотно було знижено оцінку за органолептикою молоку «Добряна», яке мало не тільки кислуватий смак, а й сторонні відтінки запаху. Молоко «Яготинське» не було кисле, але мало неприємний, відштовхуючий запах, який зовсім відбивав бажання його куштувати. Проте експерти напружилися – покуштували й відзначили, що в молоці «відчувався легкий неприємний присмак». Внаслідок чого молоко «Яготинське» за органолептику отримало оцінку «погано».

На думку експертів, такий смак молоко може мати з різних причин. Основні з них – низька якість сировини, порушення санітарних норм на виробництві. Це, зокрема, підтверджує і той факт, що в «несмачної трійці» було виявлено проблеми з мікробіологічними показниками: у зразках молока «Добряна», «Простоквашино» і «Яготинське» не тільки знайшли бактерії групи кишкової палички (БКГП), а й виявили перевищення норм за МАФАМи (мезофільні аеробні і факультативно анаеробні мікроорганізми). Перевищення за МАФАМи було зафіксовано також у зразку молока «Білосвіт».

Дієтологи рекомендують молоко для дитячого і дієтичного харчування насамперед тому, що в ньому оптимальне співвідношення повноцінного білка і легко засвоюваного жиру. Останнім часом часто доводиться чути, що багато молокозаводів збільшують випуск продукції за рахунок т.зв. порошкового молока. Спеціалісти профільних науково-дослідних інститутів називають це фальсифікатом, але стверджують, що такого на нашому ринку немає, хоча частково збагачене порошком – трапляється. Окремо його не розливають, а роблять «мікс» – до натурального молока у певній пропорції додають відновлене із сухого. Визначити це в лабораторії дуже складно – потрібне спеціальне обладнання і методики. Експерти стверджують, що хороший фахівець і без цього аналізу може впевнено сказати, яке молоко якісне, а яке – ні. Для цього достатньо перевірити зразки молока на жирність і кислотність, оцінити мікробіологічну безпеку, перевірити наявність соди, консервантів і антибіотиків.

Відомо, що жирність впливає на ціну молока на всіх етапах – від заготівлі до продажу готового продукту. Найчастіше відсоток жиру знижують найпримітивнішим методом – розбавляють молоко водою. Експерти відзначають, що в попередні роки під час тестування регулярно виявлялася занижена кількість жиру. Цього разу кожен із 10 зразків мав той показник жирності, який було зазначено на маркуванні. Тішить також, що в жодному зразку не виявили соди, якою, як відомо, інколи намагаються врятувати молоко від скисання. На цьому приємні сюрпризи, схоже, закінчилися.

– Судити про якість і безпеку молока можна тільки в тому разі, коли воно пройшло перевірку на наявність антибіотиків і сульфамідних речовин, – коментує результати Ніна Кільдій, керівник експертно-аналітичного відділу центру «Тест». – Ці показники ми перевіряли з допомогою дельвотесту. У трьох випадках якісна реакція виявилася позитивною, «попалися» «Літній день», «Лукавиця» і «Веселий молочник». Але це зовсім не означає, що виробник навмисне додав у молоко антибіотики, швидше за все, причина полягає в самій сировині: якщо корів лікують антибіотиками, залишки цих речовин переходять у молоко. Очевидно, виробники повинні були ретельніше контролювати якість сировини.

– Не завадить посилити контроль і на виході! Не корови «винні» в тому, що деякі зразки отримали низькі оцінки.

– З десяти зразків усього два отримали загальну оцінку «відмінно» – це «Повна чаша» і «Слов’яночка». Молоко «Лукавиця» хоча й виявилося смачним, але, разом зі зразками «Літній день» і «Веселий молочник», не витримало перевірки дельвотестом на антибіотики, тому кожне з них одержало те, що заслуговувало, – загальну оцінку «погано». Молоко «Білосвіт» теж отримало «погано» через проблеми з мікробіологією. Наступні три зразки – «Добряну», «Простоквашино» і «Яготинське» – підвела не тільки мікробіологія, а й органолептика, внаслідок чого загальна оцінка була знижена до «дуже погано».

– А як взаємопов’язані ціна і якість у протестованих зразках?

– Слід мати на увазі, що схожі на вигляд упаковки можуть містити від 1000 до 870 грам молока, щоразу потрібно уважно читати маркування. Для наочності ми визначили ціну продукту в перерахунку на 1000 грамів. І побачили, що найдорожче з протестованих зразків – молоко «Біла лінія», проте, хоча воно й коштує 5,98 грн., це молоко у лідери не вийшло, загальна його оцінка – «добре». «Яготинське» з оцінкою «дуже погано» за ціною стоїть на другій сходинці після найдорожчого зразка –5,38 грн. Його сусіди у таблиці – «Добряна», «Простоквашино» – теж коштують недешево: 4,43 грн. і 5,02 грн., відповідно. Ціни, звісно, змінюються, ми оперуємо тими, що були в листопаді, на час купівлі зразків, – підкреслила Н. Кільдій.

Пригадується, навесні, коли було оприлюднено результати тестування молока, які не сподобалися виробникам, ті не просто образилися на експертів, а й погрожували судами, звинувачуючи їх (а заодно й пресу) у змові проти вітчизняних виробників. Нинішні результати, швидше, свідчать про змову проти споживачів. І, що найтривожніше, споживачів особливих – дітей і старих, у меню яких молоко посідає чільне місце.

Двійка за молоко Дзеркало тижня. – № 47 (775) 5 – 11 грудня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dt.ua/3000/3450/67912/

ВИХІД Є. ЯК ПРИМУСИТИ БАНКИ ПОВЕРНУТИ ДЕПОЗИТИ З КОМПЕНСАЦІЄЮ ЗА КОРИСТУВАННЯ КОШТАМИ ВКЛАДНИКІВ

Автор: Володимир КОНОВАЛЕНКО

Одночасно багатьох вкладників позбавили права розпоряджатися власними коштами. Дострокове повернення вкладів було заборонене постановою правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319. Відтоді вкладники могли тільки спостерігати, як їхні заощадження стрімко знецінюються.

НБУ, очевидно усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на обмеження прав вкладників, спираються на слабку законодавчу базу, зняв обмеження на дострокове розірвання депозитних договорів (п. 7 постанови правління НБУ від 04.12.2008 р. № 413). При цьому банки продовжують відмовляти вкладникам у достроковому розірванні депозитних договорів, посилаючись на п. 2 постанови № 413: «Зобов’язати банки: ...вжити всіх необхідних заходів, які б забезпечували позитивну динаміку збільшення обсягів депозитів, з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками».

Проте в постанові № 413 немає заборони на дострокове розірвання депозитних договорів. У документі йдеться про вжиття банками заходів із метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених на депозитах. До таких заходів можна зарахувати, зокрема, дії банків з перегляду відсоткових ставок, які діють на час укладання депозитного договору, у бік їх збільшення. Наприклад, на час укладання депозитного договору кошти розміщувалися під 12 % річних. Нині відсоткова ставка дорівнює, припустімо, 24 %. Зміна відсоткових ставок — один зі способів недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

Незважаючи на те, що правової підстави для відмови у поверненні вкладів банки не мають, вони достроково вкладів не повертають. А нині деякі банки не роблять цього й по закінченні терміну дії депозитного договору.

Чи є вихід із такої ситуації?

Так, є. Причому гроші можна повернути з компенсацією за користування коштами вкладників.

Цивільним кодексом (ст. 536) передбачається сплата відсотків за користування чужими коштами. Обов’язковою умовою отримання цих відсотків є звернення вкладника в банк із заявою про дострокове розірвання депозитного договору або про повернення коштів по закінченні терміну його дії. Від дати отримання заяви банк стає боржником вкладника і зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Слід також зазначити, що банк не звільняється від відповідальності за порушення грошових зобов’язань, навіть коли не має можливості їх виконати (ч. 1 ст. 625 ЦКУ). Це означає, що і в період дії постанови № 319 банк зобов’язаний сплатити відсотки за користування чужими коштами.

Ця норма закону – імперативна, що виключає внесення в депозитний договір умов із відмовою вкладника від компенсації за користування чужими коштами. Якщо такі умови в договорі прописані, то вони можуть бути визнані недійсними.

Єдиною причиною повернення банками вкладу без компенсації за користування чужими коштами є відсутність заяви вкладника про дострокове розірвання депозитного договору або про повернення коштів по закінченні терміну його дії.

Оскільки час – гроші, рекомендуємо вкладникам звертатися в банк із письмовою заявою про дострокове розірвання депозитного договору, якщо, звісно, збитки вкладника від втрати відсотків за депозитним договором не перевищують суму компенсації за користування чужими коштами. Аналогічну заяву слід подати в банк і по закінченні терміну дії депозитного договору. Пропонуємо скористатися нижченаведеним зразком такої заяви.

Директору

_________ (зазначити банк)

_________ (прізвище, ім’я, по батькові)

___________ (зазначити прізвище, ім’я, по батькові вкладника або назву юридичної особи)

ЗАЯВА

Прошу Вас достроково повернути вклад на суму ______, що розміщений у вашому банку відповідно до депозитного договору від ____ № __.

На цей час немає нормативно-правових актів, відповідно до яких було б впроваджено мораторій на дострокове розірвання депозитних договорів, оскільки постанова правління НБУ від 11.10.2008 р. №319 втратила силу.

У зв’язку з тим, що в депозитному договорі не зазначено терміну повернення вкладу, то, відповідно до частини 3 ст.1068 Цивільного кодексу України, вклад має бути виданий готівкою (перерахований на поточний рахунок) у день подачі цієї заяви.

Хочу зазначити, що, якщо банк не поверне мені вклад протягом ____ днів, то я вимагаю повернути мені борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (з моменту подачі цієї заяви), а також з урахуванням 3% річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Дата _____

Підпис ______________ (Прізвище, ім’я, по батькові

Коноваленко В. Вихід є. Як примусити банки повернути депозити з компенсацією за користування коштами вкладників // Дзеркало тижня. – № 5 (733). – 14–20 лютого 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dt.ua/2000/2650/65386/

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ