Продовольчий кошик полегшав і подорожчав надовго

Євген Солонина

25.02.2010

http://www.radiosvoboda.org/content/article/1967994.html

Київ – Продуктовий кошик пересічного українця за рік відчутно подорожчав – це підтверджує й офіційна статистика. Високі ціни на окремі популярні продукти зробили їх предметом розкошу. Фахівці вбачають у цьому занепад українського аграрного сектору та порушення здорової конкуренції. В Мінекономіки ж вважають, що ціни стабілізує система дотацій аграріям. Проте назад ціни навряд чи повернуться.

На ринках Києва та інших великих міст уже не знайдеш молока, дешевшого за сім гривень, картопля ж за рік зросла в ціні удвічі. Подорожчання відчули всі покупці, опитані Радіо Свобода. Проте рецепт виходу з продовольчої кризи в кожного свій.

Сергій, системний адміністратор, Київ: «Все дорожчає, і особливого виходу я не бачу. Рятує лише те, що зараз піст, і більшість із того, що подорожчало, їсти не можна».

Віталій, підприємець, Київ: «Ціни зростають, тому купую лише здорові, корисні продукти, інші просто відкидаю».

Інна, менеджер, Кіровоград: «Більшість продуктів привозимо з села, з власного підсобного господарства. Купуємо лише крупи».

Сергій, будівельник, Житомир: «Став підходити до покупок більш аналітично. Обдумую кожен товар – потрібен чи ні. На їжу витрачати став більше. В дечому собі доводиться відмовляти…»

Причина – нездарна політика?

За рік продукти в Україні подорожчали більш ніж на 3 відсотки – такими є січневі підрахунки Держкомстату. Найвище стрибнули ціни на цукор, городину та молочні продукти. Молоко, сир та вершкове масло подорожчали на більш як 7 відсотків, картопля й інші овочі – удвічі-втричі більше. Подорожчання торкнулося навіть хліба, попри високий минулорічний врожай зернових, і лише ціни на м’ясо та птицю суттєво не змінюються. За цей же період майже на п’ять відсотків зросли ціни на паливно-мастильні матеріали.

Проте здорожчання продовольства більше залежить не від цього, а від стану сільськогосподарського виробництва, пояснює директор українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

«Держава не виплачує субсидій, по 750 гривень на гектар цукрового буряку, тому його посіви невеликі. Держава нічого не робить для стимулювання індустріального молочного виробництва. Що ж до овочів, то високі ціни викликані тим, що за 18 років Україна збудувала вкрай мало комплексів для їхнього зберігання», – говорить експерт.

Станом сільського господарства пояснює стрибок продовольчих цін і заступник Міністра економіки Михайло Поживанов. Проте на його думку, розв’язати проблему можна досить швидко.

«Якщо буде правильна розумна дотаційна політика, а не лише спроби регулювання, ціни можна буде тримати – щоб ми не лише курятину дотували, а рівномірно всі виробництва, а не лише обіцяли й нічого не робили», – підсумовує заступник міністра.

Дорогі гречка та цукор, імовірно, є наслідком змови

Натомість виконувач обов’язків голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко пояснює подорожчання частини продуктів не так економічними чинниками, як змовою на ринку.

«Вбачаючи в діях основних гравців на ринку цукру ознаки порушення законодавства про конкуренцію, ми порушили справу, у підсумку якої назвемо конкретних винуватців. Що до ринку гречки – ми розслідуємо, чи є підстави говорити про нечесну конкуренцію і хто є причетним до можливих порушень законодавства», – каже він.

Фахівці, опитані Радіо Свобода, відзначають, що подорожчання продовольчої корзини держава зупинити зможе, якщо розумно підтримає сільського виробника.

Проте більшість сходиться на думці, що до попереднього рівня ціни однаково не повернуться, за винятком сезонного здешевлення молока у квітні та фруктів у липні.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/1967994.html

Неглибокий аналіз дозволяє пересвідчитися в тому, що основні елементи журналістського матеріалу підпадають як під похвалу, так і під критику.

1. Автор подає загальну характеристику стану економіки, що б’є по кишені пересічного українця, який мешкає в Києві.

2. Ілюструє свій глобальний зачин у матеріалі цитацією – фрагментами опитування, яке провели журналісти “Радіо Свобода”.

3. Автор звертається до доказів своїх висновків, залучаючи авторитетні думки експертів, службовців, чиновників, які обіймають ключові посади в державі, що дозволяє їм констатувати кризову ситуацію в економіці країни.

4. Журналіст занотовує, що не всі експерти думають так і наводить приклади думок про те, що на ринку харчових товарів фіксується змова конкурентів, що й відслідковують українці через спустошення власних кишень.

5. Журналістський матеріал має значення підказки читачеві та слухачеві радіо про те, що реально відбувається на ринку харчів в Україні.

6. У тексті наявні складні речення з пояснювальними підрядними, що свідчить про прагнення журналіста розтлумачити аудиторії стан проблеми наповнення продовольчого кошика в Україні.