Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Том 1 - ПРОБЛЕМАТИКА ЗМІ - 521 стор.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Найбільш уразливі категорії до зараження на віл в україні – діти та підлітки

Автора не зазначено

Джерело: http://dss.visti.net/39.1037.0.0.1.0.phtml

Про це 11 грудня 2009 року заявила директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Наталія Лук’янова на Національному круглому столі щодо розробки та впровадження національної моделі профілактики ВІЛ/СНІДу серед підлітків.

Дослідження свідчать: лише за офіційними даними на сьогодні в Україні зареєстровано понад 141 000 людей, що живуть з ВІЛ, п’ята частина з них – підлітки та молодь до 20 років. Наразі наша країна залишається лідером європейського регіону (разом з Росією) по темпах росту нових випадків ВІЛ-інфекції. Крім того, особливої уваги держави потребують діти та молодь, які живуть та працюють на вулиці, адже 76 % відсотків молодих «мешканців вулиці» мають досвід статевих відносин, а 61 % опитаних з цієї категорії під час останнього споживання ін’єкційних наркотиків використовували один шприц спільно з іншими.

Сьогодні основним документом, що визначає сучасну політику боротьби з ВІЛінфекцією є ухвалена Верховною Радою України 19 лютого 2009 року Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2009-2013 роки. Втім, вказана Програма є загальним документом, що не містить спеціальних заходів, спрямованих на окремі цільові групи.

У зв’язку з цим Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) була ініційована та забезпечена розробка Національного стратегічного  плану дій з профілактики ВІЛ серед дітей і молоді груп ризику та уразливих до ВІЛ, догляду й підтримки дітей та молоді, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІДу на 2009-2013 рок.

«Це стратегічний документ спільних дій та заходів всіх зацікавлених сторін», – пояснила пані Лук’янова, – «а також інструмент практичної реалізації національної політики щодо протидії епідемії ВІЛ/СНІДу та мобілізації додаткових ресурсів, що сьогодні надзвичайно потрібно нашій країні».

Довідка: Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді є урядовим органом, який діє у складі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту і забезпечує діяльність 1852 центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді по всій Україні, в яких працює понад 5 000 фахівців, які надають допомогу усім, хто опинився у складних життєвих обставинах.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

«Найбільш уразливі категорії до зараження на ВІЛ в Україні – діти та підлітки» (автора не зазначено)

Автор аналізу – Шибаєва Олена

Отже, стаття «Найбільш уразливі категорії до зараження на ВІЛ в Україні – діти та підлітки» має такий формальний аспект:

Лексико-семантичні особливості: текст перенасичений штампами та кліше, що наближують текст до звіту: “Дослідження свідчать”, “на сьогодні в Україні зареєстровано понад”, “Сьогодні основним документом, що визначає сучасну політику”, “У зв’язку з цим”, “інструмент практичної реалізації”; наступні назви свідчать про стурбованість держави з даного приводу та спроби певними органами покращити ситуацію: “директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді”, “Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2009-2013 роки”, “за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ)”, “розробка Національного стратегічного  плану дій з профілактики ВІЛ серед дітей і молоді груп ризику та уразливих до ВІЛ, догляду й підтримки дітей та молоді, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІДу на 2009-2013 рік”.

Синтактико-стилістичні особливості:

  • текст має 6 абзаців, які переважно складається із складних речень, що ускладнює його сприйняття, а наявність великої кількості складних для сприйняття назв установ та нормативних документів може ще більше заплутати читача, разом з тим наявність однорідних членів речення, що позначають певні категорії свідчить про уточнювальний та пояснювальний характер журналістського твору;

  • перший абзац має одне речення, яке є логічним продовженням назви журналістського твору та є складним за своєю будовою, все це свідчить про серйозність теми та досить важке сприйняття;

  • другий абзац має три речення, кожне з яких обтяжене статистичними даними та є складними за своєю будовою;

  • третій абзац містить два речення кожне з яких є складним, перше з яких є ускладненим назвою нормативного акту, що конкретизує рішення з даної проблеми та намагається пояснити певні кроки вирішення проблеми, при цьому в другому реченні міститься заперечувальна частка, що викликає протиріччя;

  • четвертий абзац складається із одного речення, що є переобтяженим назвами установ та нормативних актів та має досить важки сприйняття;

  • п’ятий абзац складається із одного речення, що є цитатою та має на меті полегшити сприйняття тексту;

  • шостий абзац складається з одного речення, переобтяжений цифровими даними та написаний для отримання чіткої інформації для подальшої обробки.

Психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз формальних особливостей статті дозволяє фіксувати такі особливості:

  • текст складний для сприймання, це впливає на його розуміння;

  • текст переобтяжений «формальними» виразами, що надає йому рис звіту;

  • у тексті відстежується прагнення автора до пояснення вирішення певних проблем офіційними установами (назви офіційних установ на нормативних актів);

  • у тексті превалюють сухі вислови, що позбавляють текст онаочнення;

  • вдало використана статистика в другому абзаці показує реальну ситуацію, яка склалася в країні та надає всьому тексту відчуття реальності проблеми та офіційну позицію установ до вирішення проблеми.

Змістовий (структурно-смисловий) аналіз: текст містить чітку структуру, а саме: зачин, розповідь про призначення, розповідь про конкретні заходи реалізації програми та очікуваний результат.

Функціональний (рольовий) аналіз: стаття спрямована виконати інформативну роль.

Соціально-оціночний аналіз (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки): журналіст-автор тексту дотримався етичних норм, матеріал є актуальним для досить широкого кола, бо проблема, яка розглядається може стати актуальною для кожного.

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА