2. Історія та тенденції розвитку економічної преси

Історія розвитку економічної преси має своє давнє коріння в історії преси (друкованих ЗМІ). З перших газетних повідомлень людство дізнавалося саме про економічні новини: про те, де і коли банки приймають гроші, міняють їх та дають позику населенню.

Нині проблеми української економіки широко й різнобарвно висвітлюється у різних ЗМІ як друкованих, електронних, так і телевізійних та радіо.

Прикладом огляду преси є огляд, зроблений журналістом Іриною Білою і розміщений на сайті “Радіо Свободи”:

Українська економіка виборсується з кризи, зовнішня політика україни пожвавішала

Ірина Біла

(Огляд преси)

10.11.2009

http://www.radiosvoboda.org/author/17566.html

Київ – Упродовж кількох останніх місяців українська економіка почала потроху вибиратися з кризи, стверджують експерти газети «Діло». Традиційний локомотив вітчизняної економіки – металургія – почала освоювати азіатські ринки, а ціни на метали стабілізуються на рівні 2007 року, що на думку фахівців, є непоганим показником.

Ознайомивши читачів з конкретними цифрами, видання зазначає, що позитивні тенденції багато в чому обумовлені зовнішніми процесами. Якщо б уряд сфокусував роботу на модернізації державного управління і на впровадженні комплексних реформ, результати могли б бути суттєвішими.

Газета «День» прогнозує, як вплине на ситуацію в Україні тимчасова відмова у позиці від МВФ. Це, на думку експертів видання, призведе до зростання заборгованості із зарплат, пенсій, стипендій, оскільки черговий транш Фонду мав покривати дефіцит держбюджету, а отже, й витрати на підвищення соціальних стандартів. «Якщо найближчим часом будуть ухвалені рішення в бюджетній сфері й щодо «Нафтогазу» в тарифній політиці, то до весни (коли можна буде розраховувати на транш), Україна протримається. Якщо ж у цих напрямках нічого не робитимуть, то хоч би скільки Україні давали кредитів, державу навряд чи вони врятують», кажуть експерти.

Останніми днями українська зовнішня політика пожвавішала. Після восьми місяців роботи без повноцінного міністра МЗС відомство нарешті «з головою». Прихід на цю посаду Петра Порошенка додав дипломатам передусім моральної підтримки: незалежно від конкретних прізвищ, працювати без очильника важко і в моральному, і в політичному, і в фінансовому сенсі. Випадково чи ні, цими ж днями відбувся стрімкий прорив у відносинах України з Білоруссю: до Києва приїхав «бацька» Олександр Лукашенко. Про те, що він приніс Україні і які його наслідки, пише газета «Україна молода».

Головне зараз в українській політиці – насолити один одному. Фактично йде політична розправа над опонентами. Наслідки такої поведінки, як пише газета «Нова», будуть доволі невеселими. Після виборів важко буде домовитися про перемир’я. Переможець, хто б ним не став, фактично не зможе одноосібно впливати на ухвалення доленосних рішень у країні. Якщо ж новому Президентові не вдасться домовитися з опонентами, українці стануть свідками ще жорстокішого розколу в політиці, ніж зараз. Докладніше про це йдеться в статті «В Україні вибори не виграють, а програють».

(Київ – Прага)

http://www.radiosvoboda.org/author/17566.html

Аналіз тексту огляду за чотирма критеріями дає нам можливість занотувати певні особливості.

1. Огляд здійснюється за матеріалами чотирьох друкованих ЗМІ, а саме: газет “Діло”, “День”, “Україна молода” і “Нова”.

2. Автор виокремлює головну думку і привідкриває сутність певної однієї статті в конкретній газеті.

3. Аналіз здійснено неглибокий, побіжний, але розрахований на зацікавленого читача, на те, що останній самостійно прочитає матеріал після того, як придбає газету.

4. У матеріалі огляду зустрічається більшість простих речень, що забезпечує простоту його сприйняття.

5. Абзаци тексту вміло пов’язані між собою і не викликають зауважень з боку лінгвістичної ознаки зв’язності тексту.

6. Досить стислий виклад основної ідеї журналістських матеріалів в різних газетах не дає повної уяви про глибину аналізу тієї або тієї проблеми, що не дозволяє зосередитися на проблемі.

Про тенденції розвитку сучасної економіки в Україні (за станом на 25 лютого 2010 року) свідчить журналістський матеріал, який подає автор Євген Солонина.