Украине грозит кризис!

Без автора

Джерело –http://neruhomosti.net.ua/index.php?name=mnews&op=detalis&id=4135

&pagenum=&region=10

(текст подано раніше у питанні «15. Нерухомість»)

Аналіз журналістського матеріалу

Автор аналізу – Оксана Братусь

Отже, перейдемо до аналізу формального аспекту вищенаведеного матеріалу:

1. лексико-семантичні особливості: взяті з тексту слова, що подані нижче мають негативну сему, занепокоєний, а іноді й загрозливий настрій: надвигается вторая волна кризиса, действительно, для банковской системы; дайте хоть какую-нибудь; идет вторая волна кризиса; очень большие проблемы; попал в тяжелую финансовую ситуацию; пытаются бороться; политической воли менять ситуацию к лучшему сегодня нет; отклика не нашли;

2. синтактико-стилістичні особливості:

• перший абзац має одне просте речення, що свідчить про бажання автора заявити про проблему;

• другий абзац знову складається з одного простого речення, яке уточнює попереднє;

• третій абзац має три складні речення, що дозволяє говорити про глибше пояснення, вищезазначеної проблеми. Тим більше свідчить використання цитації;

• четвертий абзац знову представлений складним реченням, яке вже без цитації переносить слова інтерв’юйованого;

• п’ятий абзац ще раз має одне складне речення. Подібна дрібність тексту на малі абзаци говорить про бажання автора максимально спростити читання спеціалізованого тексту. На нашу думку, це є не зовсім виправданим;

• шостий абзац написаний двома реченнями, де автор робить невтішні прогнози, але посилаючись на експерта. Тобто прагне до неголослівних висновків;

• сьомий абзац має два прості й два складних речення, що вкупі – цитування. Висновок: автор уникає власної думки лише наводить слова інших;

• восьмий абзац – одне складне речення. І хоча й наводяться цифри і назва посади це не робить важким розуміння сказаного;

• дев’ятий абзац – два речення, що є цитування попереднього експерта. Ми б зробили висновок, що не бажання автора висловлювати власну думку, а тільки посилання на чужі є даниною сучасним вимогам до журналіста бути передавачем, і не робити висновків за реципієнта;

3. психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз тексту дозволяє виокремити:

• помітне надзвичайно велике бажання автора до переконливості, адже увесь текст (а конкретніше – кожен абзац побудований на цитуванні);

• можна виокремити точність як у називанні посад, так і в цитуванні;

• для розкриття проблеми наведено думку тільки двох осіб, причому з значним превалюванням одної. Це можна оцінити як навмисне, і припустити, навіть, що цей матеріал – т.з. «джинса»;

• прослідковується віра автора в неминучість другої кризи;

• варіанти подолання кризи вказують, але в минулому часі, як «пройдений» етап. Враження: матеріал – це остання спроба щось змінити.

Змістовий аналіз дає право зробити висновок: дуже чітко прописані зачин (презентовано проблему) і кінцівка (висновок як вирішити проблему). Основна ж частина роздрібнена, але структура подачі витримана. Проблема розкрита повно, але з погляду одної людини.

Функціональний (рольовий аналіз) показує що даний матеріал виконує пізнавальну.

Соціально-оціночний аналіз: матеріал розкриває проблему, що мало зачіпає інтереси громадян, він інформує щодо проблем банків. І це зроблено не надто переконливо, адже під загрозливими словами «підписалась» одна людина.

ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА