Питання для самоконтролю

1. Особливості висвітлення в ЗМІ екології ноосфери.

2. Патогенний текст і проблематика ЗМІ.

3. Медіанасильство: психологічна привабливість зла; психологія впливу медіанасильства; романтизація насильства; екранний тероризм; аргументи прихильників екранного насильства; метафізичний вимір насильства; профілактика.

4. Висвітлення проблем, пов’язаних із проблемами деградаційного антропогенного впливу на природу.

5. ЗМІ про основні чинники екологічного лиха в Україні.

6. Українська спеціалізована економічна преса.

7. Економічна проблематика на сторінках загальнонаціональних ЗМІ.

8. Проблеми заповідних територій: висвітлення в ЗМІ.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть проблеми, що висвітлюються в ЗМІ і пов’язані з захистом споживачів.

2. Назвіть методи і прийоми висвітлення в ЗМІ економічних тем.

3. Назвіть джерела економічної інформації.

4. Доведіть думку про те, що висвітлення в ЗМІ проблем захисту навколишнього середовища є актуальним.

5. Доведіть доцільність розвитку екологічної журналістики.

Текст для перевірки поточних знань

1. За зауваженнями медіаекологів, не тільки атмосферне, але й акустичне забруднення наших міст відбувається під впливом:

   1. співу птахів,

   2. транспорту чи надто голосної музики в громадських місцях;

   3. вітру в полі та в громадських місцях.

2. За інформацією проф. Б. Потятиника, у США дітей вчать критично сприймати медіа, бачити комерційні мотиви позаду насильницьких чи порнографічних сюжетів, аналізувати і подумки деконструювати:

   1. екранний чи друкований продукт,

   2. газетний чи радіопродукт,

   3. кіно- чи телепродукт.

3. Термін «інформаційні протигази» в медіа екологічних публікаціях запропонував (-ла):

   1. М. Веклик,

   2. Н. Габор,

   3. Б. Потятиник.

4. За даними вчених, порнографія на екрані:

   1. провокує агресивних суб’єктів,

   2. умиротворює агресивних суб’єктів,

   3. навчає агресивних суб’єктів.

5. Медіаекологи впевнені: інтерес до насильства має глибоке психологічне коріння, що засвідчено:

   1. найдавнішими міфами і казками,

   2. найсучаснішими відеофільмами і відеороликами,

   3. найстарішими художніми фільмами і документальними кадрами карної хронічки.

6. Ініціатором медіа-екології був:

   1. Маршал Маклюен

   2. Борис Потятиник,

   3. Томаш Гобан-Клас.

7. «Людина електронної епохи, електронна людина втрачає своє тіло і разом з ним відчуття ідентичності», - сказав у інтерв’ю батько медіаекології:

   1. Борис Потятиник,

   2. Маршал Маклюен,

   3. Томаш Гобан-Клас.

8. Проблема медіанасильства в Україні проходить фазу:

   1. первинного усвідомлення,

   2. вторинного реагування,

   3. останнього лікування.

9. Патогенним текстом називають:

   1. нормальні, правильні, девіантні тексти;

   2. ненормальні, неправильні, зразкові тексти;

   3. ненормальні, неправильні, девіантні тексти.

10. Патогенність тексту виявляється у:

    1. негативному обов’язковому впливі на адресата,

    2. позитивному обов’язковому впливі на адресата,

    3. нейтральному обов’язковому впливі на адресата.

11. На думку Б. Потятиника, домінуючий погляд щодо екранного насильства і порнографії полягає у тому, що ці віртуальні потоки ніби наелектризовують нашу психіку, невротизують її, тобто віртуальність наче перетікає у:

    1. реальність,

    2. нереальність,

    3. віртуальність.

12. За зауваженням Б. Потятиника, «соціологічні і психологічні дослідження дають підстави говорити про ефект катарсису у деяких людей, які дивляться насильницькі чи еро­тичні сцени, про зменшення реальної агресії. У цьому випадку реальність наче витікає у:

    1. віртуальний простір,

    2. реальний простір,

    3. підсвідомий простір.

13. Патогенний текст – це текст (інформація), який усвідомлено чи неусвідомлено, накладаючись на вже існуючі в свідомості тексти (інформацію), стають загрозою психологічній безпеці особистості за певних умов:

    1. демографічних особливостей, статусу, місця проживання, одягу тощо,

    2. психологічних особливостей, віку, настрою, місця, часу тощо,

    3. соціальних особливостей, смаків, статку, місця відпочинку, майна тощо.

14. У заголовках журналістських текстів семантика зла розгортається насамперед іменниками, що називають його різновияви, наприклад:

    1. розбій, вбивство, епідемія, вибух, інтервенція, ворожба тощо;

    2. щастя, поцілунок, добро, квіти, сонце, блакитне небо тощо;

    3. команда, батальйон, рота, автомат, протигаз, ракета тощо.

РОЗДІЛ 6