Плани приватизації: 10 мільярдів гривень

Автор матеріалу – Анастасія Зануда

Джерело: BBC Ukrainian

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2010/03/100318_privatisation_ukraine_ns.shtml

Новий український уряд планує, що цього року від приватизації до державного бюджету надійде 10 мільярдів гривень – заявив віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тигіпко.

Минулого року Україна планувала отримати від приватизації 8.5 мільярдів гривень, а насправді доходи від продажу державного майна не досягли і 800 мільйонів гривень.

Утім, у 2008 році доходи були удвічі меншими. За словами пана Тигіпка, на продаж будуть виставлені підприємства енергогенерації та розподілу електроенергії, машинобудування, зокрема, і Луганськтепловоз.

Крім того, як завжди, у списку до приватизації Укртелеком, державний монополіст стаціонарного зв’язку. Новий уряд також готує до приватизації 3 банки, які були націоналізовані минулого року в процесі рекапіталізації української банківської системи.

Сергій Тигіпко твердить, що “в уряді є розуміння, що гроші із держбюджету, які були вкладені у ці банки, мають бути повернуті державі”. У червні минулого року уряд ухвалив рішення про рекапіталізацію 3 приватних банків – Укргазбанку, Родовід-банку та банку Київ.

Рекапіталізація здійснювалася шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики та майже 10 мільярдів гривень, які було зараховано до статутних капіталів приватних банків. Навзаєм держава отримала право власності на понад 99 % акцій банку Родовід та Укргазбанк, та понад 84 % акцій банку Київ.

Сергій Тигіпко також повідомив, що уряд призначив нового виконуючого обов’язки голови Фонду державного майна – Олександра Рябченка.

Пан Тигіпко назвав нового керівника ФДМ “хорошим прогресивним економістом.” До цього пан Рябченко очолював Інститут приватизації, власності та інвестицій, а також парламентську комісію з питань приватизації.

Для того, аби Олександр Рябченко став повноцінним головою Фонду держмайна, його кандидатуру має затвердити Верховна Рада. За інформацією газети «Дело», Олександр Рябченко очолив ФДМ за квотою Комуністичної партії.

Раніше структуру, що опікується приватизацією, очолювала соціалістка Валентина Семенюк, після звільнення якої фондом керував її заступник, Дмитро Парфененко у статусі виконуючого обов’язки.

АНАЛІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО МАТЕРІАЛУ

Анастасії Зануди «Плани приватизації: 10 мільярдів гривень»

Аналіз матеріалу – Дмитро Степанець

Розглянемо публікацію "Плани приватизації: 10 мільярдів гривень" А. Зануди, за методикою, запропонованою проф. О. М. Холодом.

Чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики ЗМІ:

• формальний (лексико-семантичний, синтактико-стилістичний; психолінгвістичний, соціолінгвістичний);

• змістовий (структурно-смисловий),

• функціональний (рольовий);

• соціально-оціночний (оцінка явища з боку дотримання соціальних норм і зразків поведінки).

Формальний аспект.

Матеріал "Плани приватизації: 10 мільярдів гривень" А. Зануди є інформаційною заміткою – найпоширенішим жанром, якщо мова йде про формат новин. Матеріал опубліковано на сайті BBC Ukrainian, основне наповнення якого і складають подібні новинні замітки. Таким чином, і жанр публікації, і ресурс, на якому її розміщено, тяжіють до максимальної об'єктивності, неупередженості, лаконічності та фактологічності. Можемо припустити, що наш аналіз виявить у тексті підтвердження цих характеристик.

1. Лексико-семантичні особливості тексту:

   • використовуються офіційні найменування осіб, включаючи повну назву посади: віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тигіпко, Виконуючий обов’язки голови Фонду державного майна Олександр Рябченко;

   • використовується ввічлива форма звертання "пан": "пан Тигіпко", "пан Рябченко";

   • вживання економічної термінології: приватизація, підприємства енергогенерації та розподілу електроенергії, монополіст, рекапіталізація, статутний капітал;

   • числові дані: 8,5 мільярдів гривень, понад 99 % акції;

   • назви підприємств, установ: Луганськтепловоз, Укртелеком, Фонд державного майна.

2. Синтактико-стилістичний аналіз дозволяє зауважити наступні особливості.

Тест розбито на 10 абзаців, кожен з яких має лише 1–2 речення. Це дає змогу чітко виокремлювати кожен факт, а також протиставити сухості викладу лаконічність, полегшити сприйняття фактичних даних.

Показовим є також постійне згадування джерел інформації:

• посилання на джерела: заявив віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тигіпко; За словами пана Тигіпка; Сергій Тигіпко також повідомив; За інформацією газети Дело;

• дослівне цитування: Сергій Тигіпко твердить, що “в уряді є розуміння, що гроші із держбюджету, які були вкладені у ці банки, мають бути повернуті державі”; Пан Тигіпко назвав нового керівника ФДМ “хорошим прогресивним економістом”.

Це наводить одразу на два висновки:

1) А. Зануда свідомо прагне неупередженості, аргументованості й нейтральності, прагне, за класичними принципами новинної журналістики, відсторонитися від інформації, яку повідомляє (це каже джерело, а не я);

2) основним джерелом інформації в цьому тексті є віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тигіпко.

3. Соціопсихолінгвістичний аналіз.

Складність сприйняття тексту дозволимо собі оцінити як помірну: з одного боку, тема та спеціалізована лексика вимагають деякої обізнаності з економічною проблематикою, а з іншого – авторові вдалося уникнути переобтяженості та розлогості висловлювань. Автор не мав на меті заглиблюватися у проблему, а розглядувана тема приватизації/націоналізації підприємств останнім часом активно присутня в медійному дискурсі, внаслідок чого є більш-менш зрозумілою для широкої аудиторії.

Зануда А. оперує точними даними, уникає коментарів чи будь-якого суб'єктивного тлумачення фактів. Моменти, в яких можна знайти частку авторського Я, – це зіставлення на кшталт: "Минулого року Україна планувала отримати від приватизації 8.5 мільярдів гривень, а насправді доходи від продажу державного майна не досягли і 800 мільйонів гривень". Хоча можливо, що в такій формі це висловлювання прозвучало від часто згадуваного С.Тігіпка.

Також авторський суб'єктивізм може виявлятися у модальних вставних елементах: "Крім того, як завжди, у списку до приватизації Укртелеком, державний монополіст стаціонарного зв’язку". Однак ці незначні нюанси не змінюють загальної спрямованості тексту на максимальну нейтральність висловлювання – інформування без коментарів.

Змістовий (структурно-смисловий) аспект.

Формально текст публікації поділяється лише на 10 абзаців, але за змістом в ньому можна виділити три більші частини. Перші чотири абзаци розповідають про плани уряду щодо приватизації, далі йдуть два абзаци, які пояснюють згадану в першій частині ситуацію з рекапіталізацією кількох банків. Останні чотири абзаци об'єднані темою призначення нового виконуючого обов’язки голови Фонду державного майна.

Функціональний (рольовий) аспект.

Головне призначення матеріалу "Плани приватизації: 10 мільярдів гривень" – інформування, тобто донесення офіційних заяв уряду до населення, при чому без тлумачення проблеми і без критики.

Автор, втім, вважає своїм обов'язком дати необхідний мінімум історичної довідки щодо деяких з поданих ним фактів: "У червні минулого року уряд ухвалив рішення про рекапіталізацію 3 приватних банків – Укргазбанку, Родовід-банку та банку Київ"; "Раніше структуру, що опікується приватизацією, очолювала соціалістка Валентина Семенюк, після звільнення якої фондом керував її заступник, Дмитро Парфененко у статусі виконуючого обов’язки".

Соціально-оцінний аналіз публікації приводить нас до таких висновків:

1. автор дотримується принципів подання новин, характерних для західної моделі журналістики: факти без коментарів;

2. поверховість розгляду проблеми не дає читачеві змоги розібратися у ній, тому якісь висновки про дії уряду у сфері приватизації або про призначення керівника Фонду держмайна зможуть зробити лише люди, обізнані у цій сфері;

3. завдання аналізу проблеми перед матеріалом не ставилося.