- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені в. Н. Каразіна Теоретичні основи та способи розв’язання задач з аналітичної хімії
- •Вступне слово
- •Основні позначення
- •1. Величини, що визначають склад
- •1.1. Хімічний склад
- •Розв’язок. Масова концентрація дорівнює
- •1.2. Стехіометричні розрахунки за рівнянням реакції
- •1.3. Вправи
- •2. Закон дії мас. Алгебра хімічних реакцій
- •2.1. Загальні співвідношення
- •2.2. Активності та рівноважні концентрації
- •Позначення констант рівноваг
- •2.3. Лінійні комбінації реакцій
- •2.4. У який бік зміщено рівновагу реакції?
- •2.5. Як записувати реакції у лабораторних журналах?
- •2.6. Вправи
- •3. Концентраційно-логарифмічні діаграми (клд)
- •3.1. Клд для гетерогенних систем
- •3.2. Графіки логарифмів розчинності
- •3.3. Вправи із гетерогенних систем
- •3.4. Умови переважання в гомогенних системах
- •3.5. Ускладнення у визначенні областей переважання
- •3.6. Клд для систем із одноядерними комплексами
- •3.7. Зміна ядерності реагентів
- •3.8. Вправи із гомогенних систем
- •4. Баланс компонентів
- •4.1. Загальні принципи
- •4.2. Підстановка рівнянь здм у рівняння балансу
- •4.3. Одноядерні продукти
- •4.4. Фази постійного складу
- •4.5. Вправи Гомогенні системи
- •5. Розрахунки за балансом компонентів
- •5.1. Буферні розчини
- •5.2. Стехіометричні співвідношення концентрацій
- •Кислотно-основні рівноваги
- •5.3. Ієрархія макро- та мікрокомпонентів
- •5.4. Гетерогенні системи
- •5.5. Кількісний вимір буферних властивостей
- •5.6. Вправи Буферні розчини
- •Стехіометричне співвідношення концентрацій
- •Гетерогенні системи
- •Буферні властивості
- •Системи із комплексами
- •6. Розрахунки за балансом реакції
- •6.1. Умови балансу
- •6.2. Прості розрахунки
- •Добуваючи квадратний корінь з обох частин, маємо
- •6.3. Методи розрахунків
- •6.4. Вправи
- •7. Умовні константи рівноваги
- •7.1. Класи реагентів
- •7.2. Умовні константи рівноваги
- •7.3. Умовні константи в розрахунках рівноваг
- •7.4. Графіки залежностей часток та їх логарифмів
- •7.5. Графіки логарифмів умовних констант
- •Параметри графіка залежності
- •7.6. Вправи
- •8. Декілька фаз змінного складу
- •8.1. Розподіл речовини між фазами
- •Відношення об’ємів порцій фаз дорівнює
- •Тангенси кутів нахилу асимптот для логарифма умовної константи екстракції оксинату плюмбуму від pH, приклад 8.4
- •8.2. Іонний обмін
- •8.3. Вправи
- •9. Утворення певної рівноважної концентрації, розчинності або ступеня екстракції
- •9.1. Метод балансу компонентів
- •На кроці 5 (непотрібному для уточнення клд) використовуємо
- •9.2. Метод балансу реакцій
- •9.3. Концентрація реагенту, що забезпечує задані умови для іншої речовини
- •9.4. Відокремлення компонентів Графічний розв’язок цієї проблеми показано на прикладі 3.3. Тут розгляньмо типові розрахункові методи.
- •9.5. Вибір величини умовної константи
- •9.6. Вправи
- •Варіанти завдання для вправи 9.1
- •10. Визначення компонентів. Гравіметрія
- •10.1. Стехіометричні співвідношення у гравіметрії
- •10.2. Розрахунок результату аналізу
- •10.3. Похибки у гравіметрії
- •10.4. Вправи
- •11. Титриметрія: стехіометричні розрахунки
- •11.1. Загальні відомості про титриметрію
- •11.2. Результат кислотно-основного титрування
- •Аліквотне відношення, {Vк/Vп}, безрозмірне, бо величини Vк та Vп виражено у однакових одиницях.
- •Виводячи формулу, маємо (у процентах)
- •11.3. Визначення концентрації розчину титранту за титруванням зразкової речовини
- •Для еквівалентів коефіцієнти вживаємо неявно,
- •Стехіометричний множник 2 приховуємо, застосовуючи еквівалент, (1/2)h2c2o4, або (1/2)h2c2o4·2h2o.
- •11.4. Оцінка наважок та аліквот
- •Бюретці відповідає оптимальна витрата титранту 20 мл, отже nst(oh‑) 2·10‑3 моль, n(н2с4н4о4) nst(oh‑) / 2 1·10‑3 моль.
- •11.5. Окреме визначення декількох аналітів
- •За двома рівняннями,
- •11.6. Зворотне титрування
- •Титруванню надлишку реагенту відповідає реакція
- •Дія 4. Масова частка CaCo3(s) у мінералі дорівнює
- •11.7. Визначення продукту, в який перетворено аналіт
- •Бо при зворотному титруванні здобутий po43‑ знову переходить у hpo42‑. Надлишок реагенту титруємо за реакцією
- •Дія 5. Масова частка p2o5 у мінералі дорівнює
- •11.8. Окисно-відновне титрування
- •11.9. Комплексометричне титрування
- •Дія 4. Масова частка kAl(so4)2 12 h2o у технічному галуні ‑
- •11.10. Вправи
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •12. Титриметрія: розбіжність точок –стехіометрії та кінцевої
- •12.1. Загальні уявлення
- •12.2. Дослідження титрування безпосередньо за клд
- •12.3. Різні методи титрування
- •12.4. Класи та умовні константи у титруванні
- •12.5. Вибір умов титрування за графіками залежностей логарифмів умовних констант
- •Параметри асимптот для прикладу 12.10
- •Із здм реакції
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.11)
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.12)
- •12.6. Вправи
- •Кислотно-основне титрування
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Теоретичні проблеми титрування
- •Цитована література
- •Відповіді до вправ
- •61077, М.Харків, пл. Свободи, 4 Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Організаційно-видавничий відділ нмц
9.6. Вправи
Вправа 9.1. Маємо 2 розчини (дивись табл. 9.1). Який об’єм V розчину 1 слід узяти, щоб, додавши до нього розчин 2 до загального об’єму суміші 100 см3, одержати задане раН = р а(Н+)? Порівняйте результат із рекомендаціями довідника [4, с. 267-272], що наведені у останньому стовпчику табл. 9.1.
Вправа 9.2 – склад буферного розчину. Маємо розчин із с(NaOH) = 0,50 моль/л й розчини кислот із концентраціями с = 0,10 моль/л: фосфатної (lg KH1 = 12,35, lg KH2 = 7,20, lg KH3 = 2,15), щавлевої (lg KH1 = 4,26, lg KH2 = 1,25), цитринової (lg KH1 = 6,40, lg KH2 = 4,76, lg KH3 = 3,13), винної кислоти (lg KH1 = 4,36, lg KH2 = 3,036), амінооцтової кислоти (амфоліту, lg KH1 = 9,78, lg KH2 = 2,35). Які об’єми вказаних розчинів слід змішати, щоб здобути 1 л буферного розчину з рН, що дорівнюють: (а) 3,0; (b) 4,0; (c) 5,0; (d) 6,0; (e) 7,0; (f) 9,0; (g) 10,0?
Шукайте найпростіші суміші, враховуючи взаємне розведення розчинів. Наближений розв’язок уточніть, оцінивши I, lg та lg Kc.
Таблиця 9.1
Варіанти завдання для вправи 9.1
(тут Cit3‑ — аніон цитрату)
Варіант |
Розчин 1, моль/л |
Розчин 2, моль/л |
раН |
V, мл |
a |
с(H2NCH2COOH) =0,1 |
с(HCl) = 0,1 |
2,0 |
51,90 |
b |
с(NаН2Cit) = 0,1 |
с(HCl) = 0,1 |
3,0 |
40,30 |
c |
с(NаOН) = 0,1 |
с(NаН2Cit) = 0,1 |
6,0 |
40,40 |
d |
c(Na2B4O7) = 0,05 |
с(HCl) = 0,1 |
8,0 |
55,85 |
e |
с(NаOН) = 0,1 |
c(Na2B4O7) = 0,05 |
10,0 |
41,00 |
Вправа 9.3. Який рН половинної екстракції для 8‑гідроксихінолінатів іонів: (a) алюмінію, (b) галію, (c) індію? Концентрація 8-гідроксихіноліну в хлороформі 0,01 моль/л. lg Kex(AlOx3) = ‑5,22; lg Kex(GaOx3) = 3,72; lg Kex(InOx3) = 1,35. При якому рН алюміній та галій максимально розділяються між фазами?
Вправа 9.4. При якому pH у стехіометричній точці іодометричного титрування As(III) перетвориться у As(V) не менш ніж на 99,9%? Прийняти, що c(As(III)) = c(I3‑) = 0,025 моль/л у стехіометричній точці, а стійкість I3‑ забезпечує c(I‑) = 0,10 моль/л.
Вправа 9.5. При якому pH у стехіометричній точці комплексометричного титрування зв’яжеться у комплекс із Y4‑ не менше ніж 99,9% Mg2+ при c(Mg2+) = c(Y4‑) = 0,0050 моль/л? Якщо титрують інший іон металу, як залежить величина pH від lg його комплексу, якщо конкурують лише реакції Y4‑ із H+?
Вправа 9.6. Аналізуючи Mg, осад MgNH4PO4(s) промили 0,1 л розчину c(NH3) = 0,75 моль/л. При якому pH внесок у похибку гравіметричного аналізу (втрата маси гравіметричної форми Mg2P2O7) не більше за m = 2·10‑4 г ?
Вправа 9.7. Задано суміші катіонів,
(a) Zn2+ та Mg2+ |
(b) Ni2+ та Zn2+ |
(c) Ni2+ та Al3+ |
(d) Cd2+ та Al3+ |
(e) Fe3+ та Al3+ |
(f) Cu2+ та Al3+ |
(g) Cd2+ та Zn2+ |
(h) Fe3+ та Zn2+ |
(i) Cu2+ та Zn2+ |
(j) Cd2+ та Fe2+ |
(k) Cd2+ та In3+ |
(l) Fe2+ та In3+. |
Початкові концентрації кожного із них с = 0,01 моль/л. Розгляньте інтервали значень рН, при яких ці компоненти відокремлюються осадженням їх гідроксидів (варіанти a – i) або сульфідів при p(H2S) = 0,1013 МПа = 1 атм = const (варіанти j ‑ l, lg Ks(Cd2+, S2‑) = = -27,0, lg Ks(Fe2+, S2‑) = ‑18,1, lg Ks(2 In3+, 3 S2‑) = -73,2, lg K(2 H+ + + S2-- H2S (g)) = 21,9). Відокремлення іона М вважати за успішне, якщо S(M(OH)i(s)) < 10‑5 моль/л або S(MjSi(s)) < 10‑5 моль/л.
Вправа 9.8. Розрахуйте окисний потенціал, E , що забезпечує поділ суміші катіонів Ag+ та Cu2+ (із початковими концентраціями кожного із них с = 10‑3 моль/л, у середовищі з с(Н2SО4) = 0,1 моль/л) відновленням до елементного стану. Відокремлення іона М у тверду фазу вважати за успішне, якщо [M] < 10‑6 моль/л. Відповідь порівняти із графіками у вправі 3.5.
Вправа 9.9. Який рН половинної екстракції для 8‑гідроксихінолінатних комплексів іонів: (a) плюмбуму, (b) бісмуту? Концентрація 8-гідроксихіноліну в хлороформі 0,1 моль/л. При яких значеннях рН концентрація комплексу бісмуту в екстракті перевищує концентрацію плюмбуму більше ніж у 100 разів, якщо їх концентрації у водяній фазі однакові, lg Kex(BiOx3) = –1,2; lg Kex(PbOx2) = –8,04 та відношення об’ємів фаз w = 5?
Вправа 9.10. Маємо малу концентрацію Pb(II) у водяному розчині й розчин оксихіноліну в хлороформі, c( ) = 0,1 моль/л. При яких pH екстрагуємо у хлороформ: (а) половину вихідної кількості Pb(II) при рівних об’ємах розчинів; (б) 99% вихідної кількості Pb(II) в умовах концентрування, якщо об’єм екстракту в 10 разів менший за об’єм водяної фази?
Вправа 9.11. При яких рН концентрація реагенту в органічному розчиннику, що наведені в табл 8.2, у 10 разів перевищує загальну концентрацію реагенту в водяній фазі?
Вправа 9.12. Яким має бути рН водяного розчину, щоб одноразовою екстракцією із 500 мл водяної фази можна було вилучити 99% іонів бісмуту в 20 мл розчину 8‑гідроксихіноліну в хлороформі, с(НОxin) = 0,1 моль/л? lg Kex(BiOx3) = ‑1,2, дані для реагенту див. у табл. 8.2.