- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені в. Н. Каразіна Теоретичні основи та способи розв’язання задач з аналітичної хімії
- •Вступне слово
- •Основні позначення
- •1. Величини, що визначають склад
- •1.1. Хімічний склад
- •Розв’язок. Масова концентрація дорівнює
- •1.2. Стехіометричні розрахунки за рівнянням реакції
- •1.3. Вправи
- •2. Закон дії мас. Алгебра хімічних реакцій
- •2.1. Загальні співвідношення
- •2.2. Активності та рівноважні концентрації
- •Позначення констант рівноваг
- •2.3. Лінійні комбінації реакцій
- •2.4. У який бік зміщено рівновагу реакції?
- •2.5. Як записувати реакції у лабораторних журналах?
- •2.6. Вправи
- •3. Концентраційно-логарифмічні діаграми (клд)
- •3.1. Клд для гетерогенних систем
- •3.2. Графіки логарифмів розчинності
- •3.3. Вправи із гетерогенних систем
- •3.4. Умови переважання в гомогенних системах
- •3.5. Ускладнення у визначенні областей переважання
- •3.6. Клд для систем із одноядерними комплексами
- •3.7. Зміна ядерності реагентів
- •3.8. Вправи із гомогенних систем
- •4. Баланс компонентів
- •4.1. Загальні принципи
- •4.2. Підстановка рівнянь здм у рівняння балансу
- •4.3. Одноядерні продукти
- •4.4. Фази постійного складу
- •4.5. Вправи Гомогенні системи
- •5. Розрахунки за балансом компонентів
- •5.1. Буферні розчини
- •5.2. Стехіометричні співвідношення концентрацій
- •Кислотно-основні рівноваги
- •5.3. Ієрархія макро- та мікрокомпонентів
- •5.4. Гетерогенні системи
- •5.5. Кількісний вимір буферних властивостей
- •5.6. Вправи Буферні розчини
- •Стехіометричне співвідношення концентрацій
- •Гетерогенні системи
- •Буферні властивості
- •Системи із комплексами
- •6. Розрахунки за балансом реакції
- •6.1. Умови балансу
- •6.2. Прості розрахунки
- •Добуваючи квадратний корінь з обох частин, маємо
- •6.3. Методи розрахунків
- •6.4. Вправи
- •7. Умовні константи рівноваги
- •7.1. Класи реагентів
- •7.2. Умовні константи рівноваги
- •7.3. Умовні константи в розрахунках рівноваг
- •7.4. Графіки залежностей часток та їх логарифмів
- •7.5. Графіки логарифмів умовних констант
- •Параметри графіка залежності
- •7.6. Вправи
- •8. Декілька фаз змінного складу
- •8.1. Розподіл речовини між фазами
- •Відношення об’ємів порцій фаз дорівнює
- •Тангенси кутів нахилу асимптот для логарифма умовної константи екстракції оксинату плюмбуму від pH, приклад 8.4
- •8.2. Іонний обмін
- •8.3. Вправи
- •9. Утворення певної рівноважної концентрації, розчинності або ступеня екстракції
- •9.1. Метод балансу компонентів
- •На кроці 5 (непотрібному для уточнення клд) використовуємо
- •9.2. Метод балансу реакцій
- •9.3. Концентрація реагенту, що забезпечує задані умови для іншої речовини
- •9.4. Відокремлення компонентів Графічний розв’язок цієї проблеми показано на прикладі 3.3. Тут розгляньмо типові розрахункові методи.
- •9.5. Вибір величини умовної константи
- •9.6. Вправи
- •Варіанти завдання для вправи 9.1
- •10. Визначення компонентів. Гравіметрія
- •10.1. Стехіометричні співвідношення у гравіметрії
- •10.2. Розрахунок результату аналізу
- •10.3. Похибки у гравіметрії
- •10.4. Вправи
- •11. Титриметрія: стехіометричні розрахунки
- •11.1. Загальні відомості про титриметрію
- •11.2. Результат кислотно-основного титрування
- •Аліквотне відношення, {Vк/Vп}, безрозмірне, бо величини Vк та Vп виражено у однакових одиницях.
- •Виводячи формулу, маємо (у процентах)
- •11.3. Визначення концентрації розчину титранту за титруванням зразкової речовини
- •Для еквівалентів коефіцієнти вживаємо неявно,
- •Стехіометричний множник 2 приховуємо, застосовуючи еквівалент, (1/2)h2c2o4, або (1/2)h2c2o4·2h2o.
- •11.4. Оцінка наважок та аліквот
- •Бюретці відповідає оптимальна витрата титранту 20 мл, отже nst(oh‑) 2·10‑3 моль, n(н2с4н4о4) nst(oh‑) / 2 1·10‑3 моль.
- •11.5. Окреме визначення декількох аналітів
- •За двома рівняннями,
- •11.6. Зворотне титрування
- •Титруванню надлишку реагенту відповідає реакція
- •Дія 4. Масова частка CaCo3(s) у мінералі дорівнює
- •11.7. Визначення продукту, в який перетворено аналіт
- •Бо при зворотному титруванні здобутий po43‑ знову переходить у hpo42‑. Надлишок реагенту титруємо за реакцією
- •Дія 5. Масова частка p2o5 у мінералі дорівнює
- •11.8. Окисно-відновне титрування
- •11.9. Комплексометричне титрування
- •Дія 4. Масова частка kAl(so4)2 12 h2o у технічному галуні ‑
- •11.10. Вправи
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •12. Титриметрія: розбіжність точок –стехіометрії та кінцевої
- •12.1. Загальні уявлення
- •12.2. Дослідження титрування безпосередньо за клд
- •12.3. Різні методи титрування
- •12.4. Класи та умовні константи у титруванні
- •12.5. Вибір умов титрування за графіками залежностей логарифмів умовних констант
- •Параметри асимптот для прикладу 12.10
- •Із здм реакції
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.11)
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.12)
- •12.6. Вправи
- •Кислотно-основне титрування
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Теоретичні проблеми титрування
- •Цитована література
- •Відповіді до вправ
- •61077, М.Харків, пл. Свободи, 4 Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Організаційно-видавничий відділ нмц
3.3. Вправи із гетерогенних систем
Вправа 3.1. Побудувати графіки (головна змінна – “показник” концентрації ліганда) для розчинів:
(a) AgSCN(s), SCN‑ |
(b) AgBr(s), Br‑ |
(c) AgI(s), I‑ |
(d) BiI3(s), I‑ |
(e) PbCl2(s), Cl‑ |
(f) PbI2(s), I‑ |
(g) CaC2O4(s), C2O42‑ |
|
(h) PbBr2(s), Br‑ |
(j) PbF2(s), F‑ |
(k) HgI2(s), I‑ |
Рис. 3.3. Ескізи графіків lg S для Al(OH)3(s) (переважно ліва частина рисунка) та Mg(OH)2(s) (переважно права частина). Спряження відрізків ламаних не показані. Проведено лише ті фрагменти графіків lg [ ], що істотно впливають на форму графіків lg S.
Вправа 3.2. Побудувати графіки (головна змінна pH) для розчинів:
(a) Mg(ОН)2(s) |
(b) Ca(ОН)2(s) |
(c) Mn(ОН)2(s) |
(d) Fe(ОН)2(s) |
(e) Fe(ОН)3(s) |
(f) Co(ОН)2(s) |
(g) Ni(ОН)2(s) |
(h) Cu(ОН)2(s) |
(i) AgОН(s) |
(j) Zn(ОН)2(s) |
(k) Cd(ОН)2(s) |
(l) Hg(ОН)2(s) |
(m) Pb(ОН)2(s) |
(n) Sr(ОН)2(s) |
(о) Cr(ОН)3(s). |
Вправа 3.3. Побудувати КЛД (головна змінна pH) для систем із газовою фазою (lg Kp відповідає рівновазі A(g) A):
(a) p(H2S) = 1 атм, lg Kp = -0,99, для іона S2- відомо, що lg KH1 = 13,9, lg KH2 = 7,02 [I=0];
(b) p(SO2) = 1 атм, lg Kp = 0,09, для іона SO32- відомо, що lg KH1 = 7,18, lg KH2 = 1,91 [I=0];
(c) p(CO2) = 1 атм, lg Kp = -1,46, для іона CO32- відомо, що lg KH1 = 10,33, lg KH2 = 6,35 [I=0].
Вправа 3.4. Задано суміші катіонів
(a) Zn2+ та Mg2+ |
(b) Ni2+ та Zn2+ |
(c) Ni2+ та Al3+ |
(d) Cd2+ та Al3+ |
(e) Fe3+ та Al3+ |
(f) Cu2+ та Al3+ |
(g) Cd2+ та Zn2+ |
(h) Fe3+ та Zn2+ |
(i) Cu2+ та Zn2+ |
(j) Cd2+ та Fe2+ |
(k) Cd2+ та In3+ |
(l) Fe2+ та In3+. |
Початкові концентрації кожного із них с = 0,01 моль/л. Розгляньте інтервали значень рН, при яких ці компоненти відокремлюються осадженням їх гідроксидів (варіанти a – i) або сульфідів при p(H2S) = 0,1013 МПа = 1 атм = const, (варіанти j – l, lg Ks(Cd2+, S2‑) =
= -27,0, lg Ks(Fe2+, S2‑) = ‑18,1, lg Ks(2 In3+, 3 S2‑) = -73,2, lg K(2 H+ + S2-- H2S (g)) = 21,9). Відокремлення іона М вважати за успішне, якщо S(M(OH)i(s)) 10‑5 моль/л або S(MjSi(s)) 10‑5 моль/л.
Вправа 3.5. Вибрати окисний потенціал, E = k pe, що забезпечує відокремлення суміші катіонів із с(Ag+ ) = с(Cu2+) = 10‑3 моль/л відновленням до елементного стану. Відокремлення іона М вважати за успішне, якщо [M] 10‑6 моль/л. Значення логарифмів констант:
Ag+ + e- Ag(s), Eo= 0,7994 B, lg K = 13,51,
Cu2+ + 2 e- Cu(s), Eo= 0,34 B, lg K = 11,5.
Вправа 3.6: індикація в осаджувальному титруванні. Титруючи аргентометрично хлорид із концентрацією c(Cl‑) = 0,01 моль/л, увели хромат калію у концентрації c(CrO42‑) = 5·10‑4 моль/л (індикатор). Яка частка вихідного хлориду залишиться в розчині до початку осадження Ag2CrO4(s)? Логарифми констант:
lg Ks(Ag+, Cl‑) = ‑9,74,
lg Ks(2 Ag+, CrO42‑) = ‑11,92.