- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені в. Н. Каразіна Теоретичні основи та способи розв’язання задач з аналітичної хімії
- •Вступне слово
- •Основні позначення
- •1. Величини, що визначають склад
- •1.1. Хімічний склад
- •Розв’язок. Масова концентрація дорівнює
- •1.2. Стехіометричні розрахунки за рівнянням реакції
- •1.3. Вправи
- •2. Закон дії мас. Алгебра хімічних реакцій
- •2.1. Загальні співвідношення
- •2.2. Активності та рівноважні концентрації
- •Позначення констант рівноваг
- •2.3. Лінійні комбінації реакцій
- •2.4. У який бік зміщено рівновагу реакції?
- •2.5. Як записувати реакції у лабораторних журналах?
- •2.6. Вправи
- •3. Концентраційно-логарифмічні діаграми (клд)
- •3.1. Клд для гетерогенних систем
- •3.2. Графіки логарифмів розчинності
- •3.3. Вправи із гетерогенних систем
- •3.4. Умови переважання в гомогенних системах
- •3.5. Ускладнення у визначенні областей переважання
- •3.6. Клд для систем із одноядерними комплексами
- •3.7. Зміна ядерності реагентів
- •3.8. Вправи із гомогенних систем
- •4. Баланс компонентів
- •4.1. Загальні принципи
- •4.2. Підстановка рівнянь здм у рівняння балансу
- •4.3. Одноядерні продукти
- •4.4. Фази постійного складу
- •4.5. Вправи Гомогенні системи
- •5. Розрахунки за балансом компонентів
- •5.1. Буферні розчини
- •5.2. Стехіометричні співвідношення концентрацій
- •Кислотно-основні рівноваги
- •5.3. Ієрархія макро- та мікрокомпонентів
- •5.4. Гетерогенні системи
- •5.5. Кількісний вимір буферних властивостей
- •5.6. Вправи Буферні розчини
- •Стехіометричне співвідношення концентрацій
- •Гетерогенні системи
- •Буферні властивості
- •Системи із комплексами
- •6. Розрахунки за балансом реакції
- •6.1. Умови балансу
- •6.2. Прості розрахунки
- •Добуваючи квадратний корінь з обох частин, маємо
- •6.3. Методи розрахунків
- •6.4. Вправи
- •7. Умовні константи рівноваги
- •7.1. Класи реагентів
- •7.2. Умовні константи рівноваги
- •7.3. Умовні константи в розрахунках рівноваг
- •7.4. Графіки залежностей часток та їх логарифмів
- •7.5. Графіки логарифмів умовних констант
- •Параметри графіка залежності
- •7.6. Вправи
- •8. Декілька фаз змінного складу
- •8.1. Розподіл речовини між фазами
- •Відношення об’ємів порцій фаз дорівнює
- •Тангенси кутів нахилу асимптот для логарифма умовної константи екстракції оксинату плюмбуму від pH, приклад 8.4
- •8.2. Іонний обмін
- •8.3. Вправи
- •9. Утворення певної рівноважної концентрації, розчинності або ступеня екстракції
- •9.1. Метод балансу компонентів
- •На кроці 5 (непотрібному для уточнення клд) використовуємо
- •9.2. Метод балансу реакцій
- •9.3. Концентрація реагенту, що забезпечує задані умови для іншої речовини
- •9.4. Відокремлення компонентів Графічний розв’язок цієї проблеми показано на прикладі 3.3. Тут розгляньмо типові розрахункові методи.
- •9.5. Вибір величини умовної константи
- •9.6. Вправи
- •Варіанти завдання для вправи 9.1
- •10. Визначення компонентів. Гравіметрія
- •10.1. Стехіометричні співвідношення у гравіметрії
- •10.2. Розрахунок результату аналізу
- •10.3. Похибки у гравіметрії
- •10.4. Вправи
- •11. Титриметрія: стехіометричні розрахунки
- •11.1. Загальні відомості про титриметрію
- •11.2. Результат кислотно-основного титрування
- •Аліквотне відношення, {Vк/Vп}, безрозмірне, бо величини Vк та Vп виражено у однакових одиницях.
- •Виводячи формулу, маємо (у процентах)
- •11.3. Визначення концентрації розчину титранту за титруванням зразкової речовини
- •Для еквівалентів коефіцієнти вживаємо неявно,
- •Стехіометричний множник 2 приховуємо, застосовуючи еквівалент, (1/2)h2c2o4, або (1/2)h2c2o4·2h2o.
- •11.4. Оцінка наважок та аліквот
- •Бюретці відповідає оптимальна витрата титранту 20 мл, отже nst(oh‑) 2·10‑3 моль, n(н2с4н4о4) nst(oh‑) / 2 1·10‑3 моль.
- •11.5. Окреме визначення декількох аналітів
- •За двома рівняннями,
- •11.6. Зворотне титрування
- •Титруванню надлишку реагенту відповідає реакція
- •Дія 4. Масова частка CaCo3(s) у мінералі дорівнює
- •11.7. Визначення продукту, в який перетворено аналіт
- •Бо при зворотному титруванні здобутий po43‑ знову переходить у hpo42‑. Надлишок реагенту титруємо за реакцією
- •Дія 5. Масова частка p2o5 у мінералі дорівнює
- •11.8. Окисно-відновне титрування
- •11.9. Комплексометричне титрування
- •Дія 4. Масова частка kAl(so4)2 12 h2o у технічному галуні ‑
- •11.10. Вправи
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •12. Титриметрія: розбіжність точок –стехіометрії та кінцевої
- •12.1. Загальні уявлення
- •12.2. Дослідження титрування безпосередньо за клд
- •12.3. Різні методи титрування
- •12.4. Класи та умовні константи у титруванні
- •12.5. Вибір умов титрування за графіками залежностей логарифмів умовних констант
- •Параметри асимптот для прикладу 12.10
- •Із здм реакції
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.11)
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.12)
- •12.6. Вправи
- •Кислотно-основне титрування
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Теоретичні проблеми титрування
- •Цитована література
- •Відповіді до вправ
- •61077, М.Харків, пл. Свободи, 4 Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Організаційно-видавничий відділ нмц
3.4. Умови переважання в гомогенних системах
Розгляньмо реакції утворення одноядерних продуктів M із лігандом L,
ML i-1 + L ML i, lg K i . (3.7)
Область переважання ML k – це значення pL = ‑lg [L], де рівноважна концентрація [MLk ] більша за концентрацію [MLi ] будь-якого іншого продукту, із i k. Згідно ЗДМ,
lg ([ML i] / [ML i-1]) = lg K i – pL. (3.8)
На границі областей переважання
[ML i] = [ML i-1], pL = lg Ki . (3.9)
Якщо pL > lg K i , то [ML i-1 ] > [ML i ], а якщо pL < lg K i, то [ML i] > [ML i-1 ]. Знаки нерівностей просто узгодити з хімічними уявленнями: чим більше pL, тим менше [L], і рівновага зміщується ліворуч.
Умови переважання для насичених розчинів ми вже розглядали у попередніх розділах. Зокрема, вони часто допомагають знайти інтервал значень pL, близький до мінімуму розчинності.
У наближених оцінках застосовуємо lg K i, що відповідають різним іонним силам. Для кількісних розрахунків застосовуємо lg K iс.
Приклад 3.4. Області pH, де переважають продукти кислотно-основних перетворень оцтової кислоти.
Розв’язок. Згідно ЗДМ для реакції
H+ + Ac‑ HAc, lg KН = 4,76; [HAc] / {[H+] [Ac‑]} = KН, [HAc] / [Ac‑] = KН [H+].
Там, де переважає HAc, тобто там, де [HAc] > [Ac‑], маємо
[HAc] / [Ac‑] = KН [H+] > 1, lg {KН [H+]} > 0, lg KН + lg [H+] = lg KН ‑ pH > 0, lg KН > pH.
Там, де переважає Ac‑, тобто там, де [Ac‑] > [НAc], маємо
[HAc] / [Ac‑] = KН [H+] < 1, lg {KН [H+]} < 0, lg KН + lg [H+ ] = lg KН ‑ pH < 0, lg KН < pH.
Зобразімо області переважання наочно на осі рН:
НАс | Ас‑ 0 | 4,76 | 10 | 14 | pH |
Можна знайти границю областей, де [HAc] = [Ac‑],
[HAc] / [Ac‑] = KН [H+] = 1, lg {KН [H+]} = 0, lg KН + lg [H+] = lg KН ‑ pH = 0, lg KН = pH.
Зі спадом рН (зростом [H+]) рівновага зміщується праворуч. Отже, лівіше за границю переважатиме НАс, а правіше переважатиме Ас‑.
Приклад 3.5. Області рН, де переважають продукти кислотно-основних перетворень фосфатної кислоти.
Розв’язок. Розгляньмо ступінчаті перетворення,
H+ + PO43‑ |
HPO42‑, |
lg KH1 = 12,35, |
H+ + HPO42‑ |
H2PO4‑, |
lg KH2 = 7,20, |
H+ + H2PO4‑ |
H3PO4, |
lg KH3 = 2,15. |
Співвідношення між областями зобразімо на осі рН,
Н3РО4 | Н2РО4‑ | НРО42‑ | РО43‑ 0 | 2,15 | 7,20 | 12,35 | pH |
Границями є рН = lg KH1 = 12,35 (для HPO42‑ та PO43‑), рН = lg KH2 = 7,20 (для H2PO4‑ та HPO42‑), рН = lg KH3 = 2,15 (для H3PO4 та H2PO4‑).
Нейтральне середовище відокремлює області переважання H+ та OH‑ – продуктів автопротолізу H2O,
H2O H+ + OH‑, lg Kw.
Тут немає аналога M, бо концентрацію H2O не вводимо до ЗДМ. Залежність між [H+] та [OH‑] –
[OH‑] = Kw / [H+], lg [OH‑] = lg Kw + pH.
У кислому розчині переважає H+, [H+] > [OH‑], у лужному – OH‑, [H+] < [OH‑], нейтральний є границею,
[H+] = [OH‑], pH = ‑ (lg Kw) / 2.
Усупереч розповсюдженому твердженню, у нейтральному середовищі не завжди pH = 7, бо на lg Kwс впливають температура, коефіцієнти активності, вибір розчинника.
Колір індикаторів. Перехідне забарвлення відповідає околові границі областей переважання.