- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист Ns 14/18.2-183 від 27.02.01
- •Циганкова Тетяна Михайлівна гордєєва Тамара Федорівна міжнародні організації Навчальний посібник
- •Інституційне середовище міжнародного бізнесу
- •1.1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.2. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій
- •Динаміка створення міжнародних організацій
- •1.3. Сутність сучасної міжнародної організації
- •1.4. Типізація міжнародних організацій
- •Типізація міжнародних організацій
- •Основні типи міжнародних організацій
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Право міжнародних організацій
- •2.2. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени
- •2.3. Прийняття рішень у міжнародних організаціях
- •2.4. Міжнародні службовці
- •2.5. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міждержавні економічні організації
- •3.1. Сутність і види міждержавних організацій
- •3.2. Основні функції міждержавних організацій
- •3.3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій
- •3.4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних організацій
- •Характеристика органів міждержавної організації
- •3.5. Діяльність основних міждержавних економічних організацій
- •3.5.1. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср)
- •Зовнішня торгівля країн оеср'
- •3.5.2. Європейський Союз (єс) 3.5.2.1. Історія і цілі створення єс
- •Хронологія утворення європейського союзу — єс (european union — eu)
- •3.5.2.2. Створення економічного і валютного союзу
- •Середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі єс1
- •Зовнішня торгівля єс
- •Обсяг зовнішньої торгівлі на душу населення єс
- •3.5.2.3. Основні органи єс
- •3.5.2.4. Україна і єс
- •Технічна допомога tacis україні по секторах, %1
- •3.5.3. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •3.5.3.1. Мета та діяльність єавт
- •Зовнішня торгівля єавт
- •3.5.3.2. Організаційна структура єавт
- •3.5.4. Європейський економічний простір (єеп)
- •3.5.5. Центральноєвропейська ініціатива (цєі)
- •3.5.6. Рада держав Балтійського моря (рдбм)
- •3.5.7. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •3.5.7.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності снд
- •3.5.7.2. Організаційна структура снд
- •3.5.7.3. Міжнародні договори в рамках снд
- •3.5.8. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •3.5.8.1. Історія створення і цілі очес
- •3.5.8.2. Основні органи очес
- •3.5.9. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •Зовнішня торгівля асеан'
- •3.5Ло. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (атес)
- •3.5.11. Ліга арабських держав (лад)
- •3.5.12. Рада арабської економічної єдності (раеє)
- •3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (каріком)
- •Зовнішня торгівля каріком'
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міжнародні неурядові економічні організації
- •4.1. Сутність і види міжнародних неурядових організацій
- •4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій
- •4.3. Діяльність основних неурядових економічних організацій
- •4.3.1. Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (єсомар)
- •4.3.2. Міжнародна асоціація економічних наук
- •4.3.3. Міжнародний кооперативний альянс (мка)
- •4.3.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •4.3.5. Римський клуб
- •4.3.6. Дакарський клуб
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Оон та міжнародне економічне співробітництво
- •5.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності оон
- •5.2. Головні органи та структура оон
- •5.2.1. Генеральна Асамблея оон (га оон)
- •5.2.2. Рада Безпеки оон
- •5.2.3. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •5.2.4. Рада з Опіки оон
- •5.2.5. Міжнародний Суд
- •5.2.6. Секретаріат оон
- •5.3. Структура та діяльність генеральної асамблеї оон
- •5.4. Регіональні економічні комісії
- •5.4.1. Європейська економічна комісія (єек)
- •5.4.2. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато)
- •5.4.3. Економічна комісія для Латинської Америки і країн Карибського басейну (еклак)
- •5.4.4. Економічна комісія для Африки (ека)
- •5.4.5. Економічна і соціальна комісія оон для Західної Азії (ескза)
- •5.5. Міжурядові установи, зв'язані 3 оон
- •5.5.1. Групи міжнародних установ
- •5.5.2. Спеціалізовані установи оон
- •5.5.2.1. Міжнародна організація праці (моп)
- •5.5.2.2. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (юнщо)
- •5.5.2.3. Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (фао)
- •5.5.2.4. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (мфср)
- •5.5.2.5. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (юнеско)
- •5.5.2.6. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •5.5.2.7. Міжнародна морська організація (ммо)
- •5.5.2.8. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)
- •5.5.2.9. Всесвітній поштовий союз (впс)
- •5.5.2.10. Міжнародний союз електрозв'язку (мсе) та Міжнародний союз з телекомунікацій (мст)
- •5.5.2.11. Всесвітня метеорологічна організація (вмо)
- •5.5.2.12. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •5.5.2.13. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате)
- •5.5.2.14. Всесвітня організація з туризму (вот)
- •5.6. Програми 1 робочі органи оон
- •5.6.1. Програма розвитку оон (проон)
- •5.6.2. Програма добровольців оон
- •5.6.3. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •5.6.4. Програма оон з навколишнього середовища (юнеп)
- •5.6.5. Всесвітня продовольча програма (впп)
- •5.7. Україна в організації об'єднаних націй
- •5.7.1. Історичний аспект
- •5.7.2. Сучасне співробітництво
- •Участь україни в організації об'єднаних націй
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання до обговорення
- •Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
- •6.1. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі
- •6.2. Глобально-універсальні торговельні організації
- •6.2.1. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •6.2.2. Комісія оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал)
- •6.2.3. Міжнародний торговельний центр (мтц)
- •6.2.4. Всесвітня митна організація (вмо)
- •6.2.5. Бюро міжнародних виставок (бмв)
- •6.2.6. Міжнародна торговельна палата (мтп)
- •Органи мтп
- •6.2.7. Спілка міжнародних ярмарків (смя)
- •6.3. Регіональні торговельні організації
- •6.3.1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта)
- •Зовнішня торгівля нафта'
- •6.3.2. Південний спільний ринок (меркосур)
- •Зовнішня торгівля меркосур'
- •6.3.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •Зовнішня торгівля лаг
- •6.3.4. Митний та економічний союз Центральної Африки (месца)
- •6.3.5. Спільний ринок Східної і Південної Африки (срспа)
- •6.4. Галузеві торговельні організації
- •6.4.1. Багатосторонні міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків
- •6.4.2. Організація країн — експортерів нафти (опек)
- •6.4.2.1. Історія створення і цілі організації
- •Зовнішня торгівля'
- •6.4.2.2. Організаційна структура опек
- •6.4.2.3. Фонд міжнародного розвитку опек
- •6.5. Міжнародні організації із стандартизації та сертифікації
- •6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ісо)
- •Структура діяльності міжнародної організації із стандартизації (ісо)
- •6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (мек)
- •Структура діяльності міжнародної електротехнічної комісії (мек)
- •6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції
- •6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (сен)
- •6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (сенелек)
- •6.5.3.3. Європейське бюро стандартизації для ремесел, малих і середніх підприємств
- •6.5.3.4. Міжскандинавська організація із стандартизації (інста)
- •6.5.4. Міждержавна рада із стандартизації, метрології і сертифікації країн — учасниць снд (мдр)
- •6.6. Система гатт — вто (генеральна угода 3 тарифів і торгівлі — всесвітня торговельна організація)
- •6.6.1. Історія створення гатт
- •6.6.2. Структура гатт
- •Структура генеральної угоди 3 тарифів і торгівлі
- •6.6.3. Організаційна структура гатт
- •6.6.4. Принципи гатт
- •6.6.5. Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди)
- •Торговельні раунди гатт
- •6.6.6. Результати Уругвайського раунду гатт
- •6.7. Всесвітня торговельна організація (вто) (World Trade Organization — wto)
- •6.7.1. Загальна характеристика
- •6.7.2. Організаційна структура вто
- •6.7.3. Приєднання до системи гатт—вто
- •6.7.4. Україна і вто
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Міжнародні валютно-кредитні організації
- •7.1. Система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •7.2. Міжнародний валютний фонд 7.2.1. Історія виникнення
- •7.2.2. Цілі та функції мвф
- •7.2.3. Організаційна структура мвф
- •7.2.4. Вступ до мвф
- •7,2.5. Фінансова структура мвф
- •7.2.6. Напрями діяльності мвф
- •Характеристика кредитів мвф
- •Фінансова діяльність мвф в 1997—1998 фінансових роках'
- •7.2.7. Умови надання кредитів мвф
- •7.2.8. Проблеми в діяльності мвф
- •Найпоширеніші звинувачення на адресу мвф та контраргументи фонду
- •7.2.9. Україна в мвф
- •7.3. Група всесвітнього банку
- •7.3.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр)
- •7.3.1.1. Загальна характеристика і цілі створення мбрр
- •7.3.1.2. Організаційна структура мбрр
- •Постійні комітети ради директорів мбрр
- •7.3.1.3. Напрями діяльності мбрр
- •Характеристика напрямів діяльності мбрр
- •7.3.1.4. Кредити мбрр
- •Обсяги інвестиційних кредитів 1996—1999 pp.'
- •Обсяги системних кредитів мбрр в 1996—1999 фінансових роках'
- •Умови надання кредитів мбрр залежно від категорії клієнта'
- •Статутний кредитний ліміт мбрр' statuary lending limit
- •Заходи покарання боржників банку
- •7.3.1.5. Джерела фінансових ресурсів мбрр
- •Кількість акцій та голосів, що належать деяким країнам—членам мбрр (Subscription to capital stock and voting power) за станом на зо червня 1999 р.
- •Класифікація країн—членів всесвітнього банку
- •7.3.1.6. Діяльність Всесвітнього банку в Україні
- •Програма кредитування, запропонована всесвітнім банком україні
- •7.3.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •7.3.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •7.3.4. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •7.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (мцуіс)
- •7.4. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
- •7.5. Регіональні банки розвитку
- •7.5.1. Європейський інвестиційний банк (єіб)
- •7.5.2. Європейський банк реконструкції та розвитку (єбрр)
- •7.5.2.1. Історія створення, цілі та функції Банку
- •7.5.2.2. Фінансові ресурси Банку
- •Участь країн—членів єбрр у статутному капіталі банку
- •7.5.2.3. Умови, види, об'єкти та напрями фінансування
- •7.5.2.4. Організаційна структура єбрр
- •7.5.2.5. Україна та єбрр
- •Проекти, по яких підписані угоди станом на грудень 1999 року (мли екю)
- •7.5.3. Чорноморський банк торгівлі і розвитку (чбтр)
- •Кількість акцій чбтр, що їх можуть викупити країни—члени чес
- •7.6. Організації 3 регулювання зовнішньої заборгованості
- •7.6.1. Паризький клуб
- •7.6.2. Лондонський клуб кредиторів
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Стислі відомості про міжнародні організації
Постійні комітети ради директорів мбрр
Комітет
|
Рік створення
|
Склад
|
Призначення
|
Спільний ревізійний комітет — Joint Audit Committee
|
1970
|
8 директорів
|
Представляє інтереси акціонерів, стежить за доцільністю і зваженістю фінансової діяльності Банку, за роботою підрозділів за операціями і результатами внутрішньої аудиторської перевірки
|
Бюджетний комітет — Budget Committee (стара назва — Комітет з питань рентабельності та бюджетної практики)
|
1986
|
8 директорів
|
Контролює відповідність діяльності Банку нормам; моніторинг питань бюджетної політики Банку, що можуть вплинути на рентабельність його діяльності
|
Комітет з кадрової політики — Personnel Policy Issues Committee
|
1980
|
8 директорів
|
Поточний нагляд за найважливішими питаннями кадрової політики, зокрема за адекватністю винагороди службовців, надання відповідних рекомендацій Раді директорів, співпраця з виконавчими директорами МВФ у сфері питань кадрової політики
|
Комітет з адміністративних питань — Committee on Executive Directors' Administrative Matters
|
1968
|
6 директорів
|
Допомога Директорату в розробці й реалізації нової адміністративної політики і внесення необхідних змін до існуючої, зокрема надання рекомендацій щодо виконавчих директорів, їхніх заступників і штату
|
Комітет з ефективності розвитку — Committee on Development Effectiveness
|
1998
|
8 директорів
|
Моніторинг ефективності виконання Стратегічного плану, відслідковує конкретні результати операцій Банку, здійснює нагляд за діяльністю Департаменту з оцінки операцій, надає допомогу в оцінці результатів діяльності Банку, в керуванні портфелем, своєчасному коригуванні пріоритетності розвитку
|
246
Крім зазначених вище постійних комітетів під егідою Ради директорів функціонують ще два комітети, основним призначенням яких є проведення обговорень і консультацій з нагальних питань. Це:
—Пленарний комітет (Committee of the Whole), на засіданнях якого відбувається попереднє обговорення питань, які потім виносяться на Директорат;
—Керівний комітет Директорату (Executive Directors' Steering Committee) — неофіційний консультативний орган Ради виконавчих директорів, на щомісячних засіданнях якого в присутності віце-президента й секретаря Банку розглядаються робочі плани Директорату й обговорюються нагальні питання, розглядаються чергові комюніке Комітету розвитку тощо. До складу Комітету входить найстарший серед директорів (голова Комітету), його заступник і голови постійних комітетів. Усі комітети виконують лише аналітично-консультативні функції і не можуть приймати рішення за Раду директорів.
Крім роботи в комісіях та участі в засіданнях виконавчі директори, їхні заступники здійснюють безпосередній контроль за виконанням програм, що фінансуються за рахунок коштів Банку, шляхом відвідування країн—отримувачів кредитів і зустрічей на місцях із співробітниками постійних представництв і місцевих відділень Банку, представниками державних органів країн, керівниками проектів, представниками неурядових організацій тощо.
До складу керівних органів входить також Комітет розвитку (24 члени, переважно міністри фінансів), заснований у 1974 p. спільно з МВФ як політичний форум для попереднього обговорення проблем у сфері співробітництва з питань розвитку. Повна назва Комітету — Спільний міністерський комітет директоратів Всесвітнього банку та Міжнародного валютного фонду з проблем надання реальних ресурсів країнам, що розвиваються (Joint Ministerial Committee of the Board of Governors of the World Bank and the International Monetary Fund on the Transfer of Real Resources to Developing Countries). Члени комітету призначаються терміном на два роки країною або групою країн, що призначають директорів. Голова комітету обирається його членами. Засідання комітету проводяться двічі на рік. Ґрунтуючись на власних дослідженнях та аналізі середньо- та довгострокових по-літико-економічних перспектив країн, що розвиваються, комітет розробляє рекомендації щодо розподілу ресурсів МБРР.
На чолі Ради директорів стоїть Президент Банку, який обирається Радою на п'ять років. При цьому кандидат не може бути ні керуючим, ні директором, ні представником керуючого або за-
247
ступником директора. Президент веде поточні справи. Традиційно президентом обирають представника США — країни, яка має в МБРР найвищий відсоток голосів.
Наступний щабель в адміністрації Банку посідають чотири виконавчих директори (Managing Directors), один з яких виконує також функції Генерального секретаря, два перших віце-президенти та 20 віце-президентів. Обов'язки останніх розподілені таким чином:
а) 7 віце-президентів очолюють регіональні відділення: Африки (2 віце-президенти), Східної Азії і Тихоокеанського регіону, Південної Азії, Європи і Середньої Азії, Латинської Америки і Карибського басейну. Близького Сходу й Північної Африки.
б) 5 віце-президентів очолюють роботу мереж:
—розвитку людських ресурсів (Human Development);
—екологічно і соціальне збалансованого розвитку (Environmentally and Socially Sustainable Development);
—розвитку фінансів, приватного сектора та інфраструктури (Finance, Private Sector and Infrastructure);
—зниження рівня бідності й економічного менеджменту (Poverty Reduction and Economic Management);
—операційного обслуговування (Operational core services).
в) б віце-президентів очолюють відділи:
—стратегії і управління ресурсами;
—розвитку людських ресурсів;
—служби людських ресурсів;
—мобілізації ресурсів та співучасті у фінансуванні;
—фінансової підтримки та оцінки ризиків;
—спеціальних програм.
г) віце-президент і головний контролер;
д) віце-президент і скарбник.
У 1993 р. за рішенням Ради директорів була створена Незалежна інспекційна група у складі трьох осіб, яких призначають виконавчі директори. Основне призначення цієї організації — забезпечувати функціонування незалежного механізму нагляду за успіхами і недоліками в роботі Банку.
Кількість співробітників Групи Всесвітнього банку становить приблизно 10000 осіб, що майже втричі перевищує штат МВФ. 95% персоналу працює в штаб-квартирі у Вашингтоні. Банк має свої представництва або бюро в усіх країнах, що є його акціонерами.
У структурі МБРР також функціонує Інститут економічного розвитку (ІЕР), який на постійній основі організовує багаторічні інтерактивні просвітницькі програми для представників країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, а також підтримує
248
національні інститути в сфері професійної освіти та наукових досліджень. Щорічні програми Інституту включають проведення понад 350 конференцій та семінарів. Нещодавно для залучення більш широкої аудиторії Інститут впровадив проект дистанційного навчання, в основу якого покладені сучасні інформаційні технології.
МБРР має філії в Африці, Азії, Європі та Латинській Америці. Місцезнаходження органів управління Міжнародного банку реконструкції та розвитку — Вашингтон (США).