5.4. Регіональні економічні комісії

Регіональні економічні комісії ЕКОСОР — це органи, які ма­ють на меті сприяння економічному й соціальному співробітниц­тву країн певного регіону. Такі комісії допомагають урядам країн

119

регіону у виборі шляхів і методів регіонального співробітництва, займаються науково-дослідною діяльністю, вивчають проблеми розвитку та поглиблення регіональної інтеграції, займаються пи­таннями підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, поширю­ють інформацію про взаємодію держав в економічній та соціаль­ній сферах, розробляють рекомендації щодо підвищення резуль­тативності співробітництва.

Свою діяльність регіональні комісії погоджують з ЕКОСОР, а також її спеціалізованими установами. Щорічно через ЕКОСОР ко­місії звітують про свою діяльність перед Генеральною Асамблеєю.

Організаційна структура регіональних комісій досить складна і розгалужена, що зумовлюється конкретними цілями і завданнями діяльності. Як правило, у структуру входять робочі органи, адміні­стративні утворення, наукові установи, центри з підготовки кадрів та численні комісії. Секретаріати всіх регіональних комісій є скла­довою частиною Секретаріату ООН.

Нині під егідою ООН діє п'ять регіональних комісій: СЕК — Європейська економічна комісія, ЕСКАТО — Економічна і соці­альна комісія для Азії і Тихого океану, ЕКЛАК — Економічна комісія для Латинської Америки і країн Карибського басейну, ЕКА — економічна комісія для Африки, ЕСКЗА — Економічна і соціальна комісія для Західної Азії.

5.4.1. Європейська економічна комісія (єек)

Європейська економічна комісія — ЄЕК (United Nations Economic Commission for Europe — UN/ECE). Створена у 1947 p. як тимчасовий орган ООН з економічного відродження Європи, Комісія в 1951 р. була наділена повноваженнями здійснювати свою роботу на постійній основі. Штаб-квартира Комісії знаходи­ться в Женеві (Швейцарія). У складі ЄЕК — 55 держав-членів. В її роботі мають право брати участь як спостерігачі або консультанти представники будь-якої країни — члена ООН, міжурядових і між­народних організацій.

ЄЕК відрізняється від інших чотирьох регіональних комісій тим, що це — найстаріший регіональний орган ООН, і тим, що об'єднує в основному промислове розвинуті країни. Це єдиний загальноєвропейський форум у системі ООН, що охоплює майже всі європейські країни, а також США, Канаду та Ізраїль.

Вищим органом Комісії є пленарна сесія, яка скликається що­річно, зазвичай на рівні заступників міністрів. На пленарній сесії розглядається загальна економічна політика в регіоні і приймаю-

120

ться рішення, що спрямовуватимуть майбутню діяльність усіх органів Комісії. У роботі сесії беруть участь представники дип­ломатичних служб, а також відомств, відповідальних за економіч­ну політику країн-учасниць. Поточною діяльністю Комісії керує Секретаріат на чолі з виконавчим секретарем, який призначається Генеральним секретарем ООН. До складу Секретаріату входять:

група з системних даних, економічна довідкова служба, відділ за­гального економічного аналізу, відділи економічного аналізу і прогнозування, торгівлі й техніки, енергетики, транспорту, нав­колишнього середовища і населених пунктів, сільського госпо­дарства і лісоматеріалів, статистичний відділ.

У структурі ЄЕС також діє понад 100 допоміжних робочих, галузевих і спеціальних органів та установ. Структура Комісії подана нарис. 5.4.

Рис. 5.4. Структура ЄЕК

Комітет з розвитку торгівлі визначає політику в галузі торгівлі в регіоні. До його компетенції належать питання з проблем внут-рішньорегіональної та міжрегіональної торгівлі; довгострокові угоди про економічне співробітництво та торгівлю; компенсацій-

121

на торгівля; перепони на шляхах розвитку торгівлі; інформація про ринки, маркетинг та ділові зв'язки; удосконалення процедур світової торгівлі; розробка стандартів ООН/ЕДІФАКТ (Правила електронного обміну даними ООН в управлінні, торгівлі та на транспорті); міжнародна договірна практика в галузі промисло­вості тощо.

Комітет з питань внутрішнього транспорту (КВТ ЄЕК ООН) займається питаннями міжнародного співробітництва в галузі транспорту і зв'язку, координації залізничного, автомобільного та водного транспорту. До його компетенції належать питання шляхового руху і безпеки, впливу транспорту на навколишнє се­редовище, а також розробка міжнародних стандартів на конструк­цію автотранспорту, суден, вагонів та контейнерів, питання спро­щення процедур міжнародної торгівлі. У КВТ розроблено і підпи­сано більш як 50 конвенцій і угод, у тому числі: Угода про міжна­родні перевезення небезпечних вантажів, Угода про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів і про спеціальні засоби, призначені для цих перевезень; Угода про дорожні знаки і сигнали, Угода 1958 р. про прийняття однакових умов офіційного затвердження та про взаємне визнання офіційного затвердження предметів устаткування і частин механічних транспортних засобів, Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів.

У складі КВТ на постійній основі працюють три основні ро­бочі групи (з питань автомобільного транспорту, водного транс­порту та залізничного транспорту), які мають розгалужену струк­туру допоміжних робочих груп.

Комітет з енергетики займається питаннями міжнародного співробітництва і координації діяльності в галузі електроенерге­тики, газу та вугілля і має відповідні робочі групи.

Комітет з сільського господарства займається вивченням і розв'язанням проблем розвитку районів, що перебувають у не­сприятливих умовах; раціонального використання ґрунтів і вод­них ресурсів; енергозбереження в сільському господарстві; охо­рони навколишнього середовища, а також узгодження і розробки стандартів, що застосовуються в міжнародній торгівлі у регіоні ЄЕК на конкретні види сільськогосподарської продукції, в тому числі на швидкопсувні продукти. В роботі Комітету беруть участь представники провідних міжнародних організацій (ЄС, ФАО, ЮНКТАД, ВООЗ, ОЕСР тощо). У складі Комітету працю­ють робочі групи і групи експертів, серед яких на постійній ос­нові функціонують робочі групи з питань якості й стандартизації, із статистики харчових продуктів; з насіннєвої картоплі тощо.

122

Охорона навколишнього середовища є важливою складовою діяльності ЄЕК, а з 1991 р. ці питання набули першочергового значення в роботі всіх органів Комісії. В ЄЕК створені Програма дій у галузі навколишнього середовища в Центральній і Східній Європі, Програма захисту навколишнього середовища в Європі, Загальноєвропейська стратегія з біологічної і ландшафтної різ­номанітності.

Традиційно пріоритетними в діяльності Комісії в останні де­сятиріччя є такі напрями: сприяння розвиткові європейської тор­гівлі, довгострокове економічне планування і прогнозування, на­уково-технічне співробітництво і захист довкілля. Якщо раніше головним завданням Комісії було сприяння співробітництву між країнами різних соціально-політичних систем, то нині спеціаліс­ти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і про­ектів допомоги в ринковому реформуванні економіки країн Схід­ної Європи і СНД. Потреби і пріоритети країн з перехідною економікою враховані в плані дій Комісії як самостійний напрям діяльності. В рамках технічного сприяння країнам з перехідною економікою проводяться міжнародні конференції і форуми, тех­нічні семінари, консультативні наради, ознайомчі поїздки, різні проекти і місії тощо. В рамках Секретаріату ЄЕК створена спеці­альна Координуюча група з оперативної діяльності, до компетен­ції якої входить виявлення і задоволення потреб країн з перехід­ною економікою та координація оперативної діяльності в ЄЕК в цілому.

ЄЕК співпрацює як з установами ООН (ФАО, ЮНІДО, МВФ, МБРР), так і з багатьма урядовими і неурядовими міжнародними організаціями (ЄС, ЄАВТ, ОЕСР, ІСО, СНД, ОЧЕС тощо).

ЄЕК щорічно звітує перед ЕКОСОР, яка координує роботу Комісії і керує нею, затверджує її робочі програми. Адміністра­тивний бюджет Комісії складається за рахунок регулярного бю­джету ООН, а для окремих проектів залучаються позабюджетні кошти.