3.5.6. Рада держав Балтійського моря (рдбм)

Рада держав Балтійського моря — РДБМ (Council of Baltic Sea States — CBSS) створена у 1992 p. за ініціативою Німеччини і Да­нії як координуючий орган країн Балтійського регіону. До складу Ради увійшли 11 держав: Німеччина, Данія, Ісландія, Латвія, Лит­ва, Норвегія, Польща, Російська Федерація, Фінляндія, Швеція, Естонія. РДБМ співробітничає з Європейською комісією.

Мета РДБМ — сприяння регіональному співробітництву дер­жав Балтійського моря, підтримання стосунків з іншими держа­вами і міжнародними організаціями.

У Копенгагенській декларації (1992 p.) визначені такі галузі співробітництва в межах РДБМ: підтримка нових демократичних

72

інститутів; економічна і технічна допомога; гуманітарні питання й охорона здоров'я; охорона навколишнього середовища; енерге­тика; культура і освіта; транспорт і зв'язок; туризм; інформація.

()У 1996 p. держави-учасниці прийняли запропоновану Швеці­єю програму дій у регіоні Балтійського моря, яка стосувалася пи­тань регіонального миру, економічного розвитку, екологічної стратегії щодо зменшення забруднення Балтійського моря та ін­ших водних артерій, солідарності і співробітництва в різних сфе­рах, створення інформаційної служби для боротьби з організова­ною міжнародною злочинністю. Згідно з робочою програмою ЄС країни Балтійського регіону беруть участь у наданні технічної допомоги державам СНД і Грузії і у програмі допомоги Польщі й Угорщині з структурної перебудови економіки. В 1993 р. в м. Ри­га (Латвія) відкрився Єврофакультет, заснований Радою, який надає можливість отримати освіту і підвищити кваліфікацію в га­лузі управління, менеджменту, права і економіки. З Єврофакуль-тетом співробітничають університети Гамбурга, Гельсінкі, Кіля, Монстера, Осло, Норвезька школа менеджменту, Стокгольмська школа економіки.

Структуру РДБМ складають:

1) зустрічі голів урядів, які відбуваються нерегулярно;

2) Рада міністрів закордонних справ, яка є керівним органом, збирається на щорічні зустрічі (головування в Раді здійснюється по черзі міністрами закордонних справ країн-учасниць);

3) Комітет вищих посадових осіб, який здійснює керівництво і координує діяльність та прийняття рішень у періоди між сесіями Ради;

4) Комісар з демократичних інститутів і прав людини, вклю­чаючи права меншин (ця посада запроваджена з 1994 року);

5) Робочі групи з різних напрямів діяльності (демократичні інститути, ядерна безпека, економічне співробітництво тощо).

У вересні 1999 р. у м. Ялта за ініціативою Президента України відбулася зустріч глав держав Міжмор'я (Балто-Чорноморського простору) під гаслом: «Балто-Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи XXI століття — без розділювальних ліній». У ній взяли участь представники двадцяти двох країн регіону, а також представники міжнародних організацій та інституцій: ОБСЄ, НАТО, Ради Європи, ЄС, Ради держав Балтійського моря, ОЧЕС, ЦЄІ та СНД.

Метою саміту було обговорення низки питань, пов'язаних із співробітництвом країн Балто-Чорноморського простору в різних сферах діяльності, в тому числі економічній, обмін інформацією і

73

досвідом щодо проведення реформ, інтеграції до європейських і євроатлантичних структур тощо.

На саміті були визначені перспективні напрями співробітниц­тва, зокрема:

—реалізація спільних проектів у галузі енергетики, транспор­ту, зв'язку, екології та ін.;

—співпраця в межах трансатлантичних, загальноєвропейсь­ких і регіональних (субрегіональних) структур та ініціатив.

Особливо перспективним визнано розвиток співпраці між РДБМ і ОЧЕС.

Україна нещодавно набула статусу спостерігача в РДБМ. А оскільки вона також є активним членом ОЧЕС, то перед нею відкриваються гарні перспективи набути в співробітництві РДБМ і ОЧЕС провідної ролі.