5.5.2.4. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (мфср)

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — МФСР (International Fund for Agricultural Development — IFAD)— за­снований у 1977 p. і має дві мети: збільшення виробництва про­довольства, поліпшення умов харчування і боротьба з бідністю через планування і фінансування проектів для підвищення дохо-

134

дів населення; мобілізація фінансових коштів для збільшення ви­робництва продовольства і поліпшення харчування в найменш розвинутих країнах. Члени організації (160) можуть бути поділе­ні на три категорії: 1) 22 країни, що є членами ОЕСР; 2) 12 країн, що є членами ОПЕК; 3) інші — 126 країн, що розвиваються. МФСР фінансується за рахунок внесків держав-членів, а також спеціальних внесків держав-членів.

Фонд надає кредити на пільгових умовах для здійснення проек­тів і програм розширення масштабів і удосконалення систем ви­робництва продовольства в країнах — членах Фонду. Банк Фон­ду надає три види позик: 1) безпроцентні позики з терміном по­гашення 50 років і початком погашення через 10 років із що­річним комісійним збором за послуги розміром 1%; 2) проміжні позики із щорічною ставкою 4%, терміном погашення 20 років з відстрочкою платежів 5 років; 3) звичайні позики із щорічною відсотковою ставкою 8%, терміном погашення 15—18 років, включаючи відстрочки платежів на три роки.

Основними донорами є члени МФСР 1 -ї і 2-ї категорій. Кіль­кість проектів, у яких бере участь МФСР, на початок 1997 р. ста­новило 461 для 110 країн, що розвиваються. Місцезнаходжен­ня — Рим (Італія).

Вищим органом МФСР є Рада управляючих. Поточне керів­ництво Фондом здійснюється Виконавчою радою, яка затверджує позики і субсидії для фінансування проектів. Головою Ради є Го­лова Фонду.

5.5.2.5. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (юнеско)

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і куль­тури — ЮНЕСКО (United National Educational, Scientific and Cultural Organization — UNESCO) — заснована в 1946 p. 20 дер­жавами, нині налічує вже 183 країни-члени. Україна є членом ЮНЕСКО. Цілі організації: сприяння забезпеченню миру і безпе­ки через заохочення міжнародного співробітництва в сфері осві­ти, науки і культури; забезпечення поваги до законності та спра­ведливості, прав людини й основних свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії згідно зі Статутом ООН.

У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі: технічної допомоги; «Наука, технологія і суспільст­во»; міжнародна програма розвитку комунікацій; загальна про­грама інформації; міжурядова програма з інформатики тощо.

135

Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат.

Місцезнаходження — Париж (Франція).

5.5.2.6. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)

Всесвітню організацію інтелектуальної власності — ВОІВ (World Intellectual Property Organization — WIPO) — було засновано в 1970 р. у ході реалізації Конвенції про створення такої організації, підписаної у Стокгольмі в 1967 p. Попередниками ВОІВ є Паризька конвенція з охорони промислової власності (1883) і Бернська кон­венція з охорони літературних та художніх творів (1886).

Інтелектуальна власність включає дві основні сфери: промис­лову власність (захист прав на винаходи, товарні знаки, промис­лові зразки і моделі) та авторські права (на літературні, музичні, художні, фотографічні, кінематографічні й аудіовізуальні твори).

Організацію створено з метою охорони інтелектуальної влас­ності в усьому світі через співробітництво між державами-членами і міжнародними організаціями у сфері інтелектуальної власності. Членами організації є 156 країн, у тому числі Україна. Членом ВОІВ може бути будь-яка держава, яка є членом Паризь­кого або Бернського союзів, а також будь-яка держава, що є чле­ном ООН або однієї із спеціалізованих установ системи ООН, або МАГАТЕ, Статуту Міжнародного Суду, або держава, яку запро­сила Генеральна Асамблея ВОІВ приєднатися до Конвенції про створення ВОІВ.

Джерелами фінансування ВОІВ є збори, які сплачують приват­ні користувачі міжнародних реєстраційних послуг, а також внес­ки урядів країн-членів.

Керівними органами ВОІВ є: Генеральна Асамблея, до якої входять держави-учасниці Конвенції» що є також членами будь-якого з союзів; Конференція, що складається з держав-членів, не­залежно від того, чи є вони членами якогось із союзів чи ні, і скликається на чергові сесії Генеральним директором; Комітет з координації, що складається з 58 членів від держав — учасниць Конференції 1967 р., які є одночасно членами Виконавчого комі­тету Паризького або Бернського союзу. Генеральної Асамблеї, Конференції, Генерального директора. Допоміжними органами ВОІВ є Постійний комітет з інформації про промислову власність і функціональні комітети (бюджетний комітет, комітет з оренди і утримання приміщень, постійний комітет з розвитку співробіт-

136

ництва в галузі промислової власності, постійний комітет з роз­витку співробітництва в галузі авторського права і суміжних прав). Секретаріатом керівних органів ВОІВ і союзів є Міжнарод­не бюро, яке очолює Генеральний директор. До складу Міжнарод­ного бюро входять чотири служби: служба договору про патент­ну кооперацію, служба міжнародної реєстрації товарних знаків, служба міжнародного депонування промислових зразків і моде­лей, служба міжнародної реєстрації позначень походження това­ру. З метою забезпечення приватних осіб і організацій посеред­ницькими і арбітражними послугами в суперечках з правових питань інтелектуальної власності в 1994 р. був створений Арбіт­ражний центр ВОІВ.

Місцезнаходження — Женева (Швейцарія).