5.4.2. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато)

Економічну і соціальну комісію для Азії і Тихого океану — ЕСКАТО (United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific — ESCAP) — було створено в 1947 p. під назвою «Економічна комісія для Азії і Далекого Сходу» з ме-

123

тою відновлення післявоєнної економіки цього регіону. Нині­шню назву Комісія одержала в 1974 році. Комісія складається з 49 держав-членів і 10 членів, які мають статус асоційованого членства (не мають права голосу). Серед членів Комісії — такі країни, як Австралія, Великобританія, Нідерланди, Нова Зе­ландія, Сінгапур, Росія, США, Японія, Південна Корея та ін. Серед країн, що розвиваються, найактивнішу участь у діяльнос­ті ЕСКАТО беруть Індія, Філіппіни, Бангладеш, Малайзія, В'єтнам. Проблеми діяльності Комісії пов'язані зі специфіч­ними особливостями регіону діяльності: висока густота насе­лення (55 % населення Земної кулі), бідність (з понад 800 млн чол., які живуть у злиднях, 60 % мешкають у регіоні Комісії), цивілізаційна нерівність (значна різниця в рівнях доходів на душу населення) та ін.

Основна діяльність ЕСКАТО спрямована на сприяння комп­лексному розвиткові країн Азії, Далекого Сходу та Тихого океа­ну, розвитку промисловості, сільського господарства і транспор­ту в цих країнах; координацію національних програм і планів розвитку; рішення питань соціального розвитку, ліквідації негра­мотності і злиднів, розвитку житлового будівництва, народонасе­лення, міграції робочої сили, навколишнього середовища, розви­тку інвестиційної діяльності, передачі технологій, приватизації і підприємництва, участі в якості підрядника-виконавця у здійс­ненні проектів, що фінансуються ПРООН.

Вищим органом є щорічна пленарна сесія. Секретаріат ЕСКАТО знаходиться в Бангкоку (Таїланд). До його складу вхо­дять: управління з координації і контролю програм; відділи: сіль­ського господарства і розвитку сільських районів; планування розвитку; промисловості, населених пунктів і навколишнього се­редовища; міжнародної торгівлі і туризму; судноплавства, портів і внутрішніх водних шляхів; природних ресурсів; народонаселен­ня; соціального розвитку; статистики; транспорту і зв'язку; тех­нічного співробітництва; адміністративний; об'єднана група з транснаціональних корпорацій. Структура ЕСКАТО подана на рис. 5.5.

Постійні комітети ЕСКАТО вивчають економічні й соціальні проблеми з метою розробки відповідних рекомендацій.

Конференції ЕСКАТО присвячуються актуальним питанням регіонального розвитку і проводяться на рівні міністрів країн-членів. На конференції в 1991 р. була прийнята регіональна Стра­тегія соціального розвитку до 2000 р. і на подальший період, спрямована на поліпшення якості життя населення регіону.

124

Рис. 5.5. Структура ЕСКАТО

В рамках ЕСКАТО налагоджене субрегіональне співробітницт­во в окремих галузях між невеликими групами країн:

1) прийнята Бангкокська угода 1976 р. про лібералізацію внут-рішньорегіональної торгівлі між сімома країнами — Бангладеш, Китаєм, Індією, Республікою Корея, Лаосом, Папуа — Новою Гві­неєю, Шрі-Ланкою;

2) створено спільний фонд співробітництва для фінансування проектів у галузі розвитку з Республікою Кореєю;

3) створено в 1957 р. міжурядовий орган — Комітет з Меконгу (Таїланд), до якого увійшли Камбоджа, Лаос, Таїланд та В'єтнам, для спільної роботи в галузі сприяння, координації, нагляду і кон­тролю за плануванням, проведенням досліджень і реалізацією про­ектів освоєння водних ресурсів басейну нижнього Меконгу;

4) розроблена спеціальна програма для країн Центральної Азії (Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменистану та Узбе­кистану) спільно з СЕК/ООН (СПЕКА) для допомоги в розвиткові інститутів ринкового господарства і підприємництва.