6.6.5. Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди)

ГАТТ спрямовує свою діяльність проти всіх видів протекціо­нізму, крім митних тарифів. З метою зниження тарифів, які на початок діяльності ГАТТ у багатьох країнах були занадто висо­кими, створено систему тарифних переговорів. Переговори по­чинаються на конференціях і продовжуються на раундах багато­сторонніх торговельних переговорів (БТП). Документи, які опри­люднюються в процесі та по результатах раундів, мають індекс MTN (Multilateral Trade Negotiation).

Правила передбачають таку процедуру: країна, яка бажає вступити в переговори і отримати від іншої країни торговельні поступки, подає список вимог (запит), у якому зазначається:

а) позиція митного тарифу; б) опис продукту, в) існуюча ставка мита, г) необхідна ставка мита. У відповідь на ці вимоги країна, до якої спрямовано запит, надає список пропозицій, у якому по­вторює дані, викладені в п. а, б, в, г, і додає: д) пропонована

195

поступка, е) країни, яким пропонується поступка. Правилами та­кож передбачається, що жодному урядові не може бути висунута вимога щодо надання односторонньої поступки без отримання зустрічної достатньої поступки.

З початку дії Генеральної угоди проведено вісім раундів БТП (табл. 6.9). Більшість торговельних раундів стосувалися в основ­ному зниження тарифів, але на останніх раундах почався процес перегляду, реінтерпретації або розширення статей самої угоди.

Таблищ 6.9

Торговельні раунди гатт

Рік проведення	Місце проведення	Предмет переговорів	Кількість країн-учасниць
1947	Женева, Швейцарія	Тарифи	23
1949	Аннесі, Франція	Тарифи	13
1951—1952	Торкі, Англія	Тарифи	38
1956	Женева, Швейцарія	Тарифи	26
1960—1961	Женева, Швейцарія (раунд Діллона)	Тарифи та анти­демпінгові угоди	62
1973—1979	Женева, Швейцарія	Тарифи, нетарифні та рамочні угоди	102
1986—1994	Пунта-дель-Есте, Уругвай Марракеш, Марокко (Уругвайський раунд)	Тарифи, нетарифні, антидемпінгові та рамочні угоди	130

Восьмий (Уругвайський) раунд торговельних переговорів був найбільш конструктивним і багатостороннім з усіх, які мали міс­це. Він розглянув як традиційні сфери (зниження тарифів, уточ­нення правил і ліквідацію нетарифних перешкод), так і нові — торгівля послугами і торговельні аспекти, пов'язані з правами ін­телектуальної власності, а також сфери торгівлі товарами, які тривалий час не лібералізувалися (сільське господарство і легка промисловість). Усього це 45 угод і протоколів, які регулюють різні напрями торгівлі.

У рамках Уругвайського раунду для проведення багатосто­ронніх переговорів було створено складну організаційну струк­туру. До її складу увійшли: Комітет з нагляду — спеціальний ор­ган, призначений для спостереження за виконанням зобов'язань учасниками не вводити нових торговельних обмежень, що супе-

196

речать ГАТТ, та 15 переговорних робочих груп (з митних тари­фів; з нетарифних заходів; з тропічних товарів; з продукції, що виробляється на основі природних ресурсів; з текстилю та одягу;

з сільськогосподарської продукції; з субсидій та компенсаційних заходів; з торгових аспектів прав на інтелектуальну власність, включаючи торгівлю підробленими товарами; із захисних засте­режень; із функціонування системи ГАТТ; із торгових аспектів інвестиційної політики; із зміни статей ГАТТ; з угод і домовле­ностей ММТП; з врегулювання суперечок; з торгівлі послугами). Крім того, в рамках Уругвайського раунду працювали численні неофіційні робочі групи.