4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій

Різні за своїми цілями та складом, формами та методами діяль­ності, функціональною спрямованістю економічні неурядові орга­нізації мають досить схожу систему керівних органів, яка складає­ться з таких основних видів: вищі, виконавчі, адміністративні.

Вищі органи, як і в міжурядових організаціях, вирішують найважливіші питання діяльності організації. Основною формою роботи цих органів, що мають представницький характер, є про­ведення сесій у терміни, визначені статутом.

97

Виконавчі органи забезпечують роботу організації у період між сесіями вищих органів, контролюють реалізацію рішень, го­тують наступні сесії. Вони формуються вищими органами неуря­дової організації і проводять свої засідання кілька разів на рік.

Адміністративні органи ведуть поточні справи організації: ви­рішують організаційні питання, представляють організацію в зов­нішніх відносинах, організують документообіг, відповідають за ді­ловодство, публікацію необхідних документів та матеріалів тощо.

Деякі міжнародні неурядові організації створюють на постійній або тимчасовій основі комітети, комісії, групи експертів або регіо­нальні філії як допоміжні органи для вирішення певних завдань.

Серед сучасних форм діяльності міжнародних неурядових ор­ганізацій можна назвати такі: прийняття постанов; організація заходів (конгресів, конференцій, семінарів, симпозіумів, засідань для обговорення актуальних проблем); проведення дослідної ро­боти; участь у заходах, що їх організують міжурядові організації;

видання інформаційних матеріалів; організація навчання та кур­сів підвищення кваліфікації.

Прийняття постанов органами неурядових організацій є одні­єю з основних форм діяльності, хоч ці рішення мають рекоменда­ційний характер. Підготовлені та прийняті постанови, проекти, хар­тії, декларації досить часто використовуються урядами або між­державними організаціями для розробки відповідних документів.

Організація заходів. Конгреси, конференції, семінари то­що — це форуми, на яких обговорюються актуальні проблеми міжнародних відносин, виявляється ставлення до них національ­них організацій та окремих учасників. Уряди також використо­вують такі зустрічі для висловлення своєї позиції з певного пи­тання у привітаннях (посланнях) глав держав і урядів.

Проведення дослідної роботи (збір інформації з економічних проблем та її опрацювання, підготовка доповідей, розробка реко­мендацій), видання і розповсюдження інформаційних бюлетенів, оглядів, інших матеріалів — реалізація інформаційної та кон­сультативної функцій деяких організацій.

Участь у заходах, що їх організують міжурядові організа­ції,— це риса сучасного розвитку неурядових організацій, свід­чення їхнього авторитету та впливу, подальшого вдосконалення інституціональної структури регулювання світогосподарських зв'язків. Неурядовим організаціям це дає можливість справляти додатковий вплив на перебіг деяких процесів у світовій економіці, впливати на рішення міжурядових організацій, отримувати від останніх додаткові фінансові кошти на реалізацію спільних проек-

98

тів. А міжурядовим організаціям таке співробітництво дає можли­вість отримувати додаткову інформацію з незалежних джерел, за­лучати до роботи над спільними проектами висококваліфікованих спеціалістів і експертів неурядових об'єднань, використовувати форми роботи організації-партнера для досягнення спільної мети.

Правовою основою механізму взаємодії неурядових та між­урядових організацій є відповідні положення статутів останніх. Так, згідно зі статутом. Економічна і Соціальна Рада ООН, маючи безпо­середні стосунки з більш ніж 600 неурядовими організаціями, надає їм консультативний статус при Раді і поділяє їх на три категорії:

1-ша категорія — організації, до компетенції яких входить біль­шість видів діяльності самої Ради; 2-га категорія — організації спе­ціальної компетенції в окремих сферах діяльності Ради; 3-тя катего­рія (реєстр) — організації, які в разі необхідності можуть сприяти діяльності Ради, її допоміжних органів або інших організацій ООН.

Схожі механізми взаємодії з неурядовими організаціями ма­ють і деякі регіональні міждержавні організації. Одержання кон­сультативного статусу залежить від міжнародного авторитету не­урядової організації, заінтересованості у співробітництві з нею і дає можливість направляти спостерігачів на засідання міждержав­них інституцій, консультуватися, брати участь у обговоренні пи­тань, виступати із заявами, пропонувати питання до порядку ден­ного, проводити спільні заходи.

Майже всі неурядові організації намагаються отримати кон­сультативний статус при відповідних міждержавних організаціях. Крім того, певні форми співробітництва і взаємодії існують і між неурядовими організаціями.

Видання інформаційно-аналітичних матеріалів — форма роботи, що, поряд з проведенням дослідної діяльності, передба­чає регулярне видання журналів, брошур, статистичних довідни­ків, газет. Так, Асоціація міжнародних досліджень видає «Що­квартальний журнал з міжнародних досліджень», Атлантичний інститут міжнародних відносин — журнал «Атлантичні допові­ді», Всесвітня асоціація з вивчення громадської думки — що­квартальний інформаційний бюлетень «Вісник» тощо.

Організація навчання та курсів підвищення кваліфікації— ця форма діяльності властива організаціям, у статутах яких зазначе­но як мету — поширення певних знань серед населення всіх країн. Наприклад, Віденський інститут розвитку і Міжнародна асоціація економічних наук здійснюють навчальні програми, а Міжнародний кооперативний альянс організовує навчальні поїздки кооператорів для ознайомлення з розвитком кооперації в інших країнах.

99