Програма кредитування, запропонована всесвітнім банком україні

Тип кредитування	2000 фінансовий рік	2001 фінансовий рік
Кредитування «нижчого рівня»	• Проект енергозбереження у м. Києві • Проект із теплопостачання у м. Севастополі • Проект видобування шахтно­го метану • Проект захисту водно-боло­тистих угідь Донецький екологічний проект	• Розвиток приватного сектора (позика за гнучкою системою) • Розвиток комуналь­ного господарства • Фінансування роз­витку села
Кредитування «середнього рів­ня»	• Реформа державного управ­ління • Інституціональна позика за гнучкою системою	• Управління держав­ними ресурсами (по­зика на структурну перебудову) • Проект фінансових послуг • Проект міжбюджет-ного фінансування (позика на структур­ну перебудову)

Сьогодні ситуація в Україні відповідає другому сценарію. Для переходу до реалізації першого сценарію необхідне задоволення з боку Банку рівнем і стабільністю макроекономічних показників і прогрес у діях уряду стосовно впровадження ефективної програми реформування апарату Кабінету Міністрів, програми дерегулю-вання підприємницької діяльності зменшенням кількості офіцій­них інспекцій та аудиторських перевірок приватних підприємств, приватизація достатньої кількості великих підприємств.

У листопаді 1996 p. Рада директорів Всесвітнього банку за­твердила надання кредитної лінії для фінансування проекту роз­витку експорту, розрахованого до кінця 2001 року. Цей проект спрямований на сприяння розвиткові експортного виробництва України кредитуванням приватних та приватизованих підпри­ємств, які вже експортують або планують розвивати експортну діяльність, а також наданням технічної допомоги в розвиткові маркетингової діяльності, створенні інформаційної інфраструк­тури. Проектом передбачалось кредитування експортної діяльно­сті українських експортерів обсягом близько 60 млн дол. та на­дання технічної допомоги на суму майже 5 млн дол. США.

280

До сфери діяльності Представництва Всесвітнього банку в Україні належить також координація співпраці з іншими донора­ми у розробці і впровадженні реформ в Україні. З цією метою ор­ганізуються регулярні зустрічі галузевих груп. Штаб-квартира Банку спільно з Європейською комісією проводить періодичні конференції з питань координації допомоги донорів.

Сьогодні в кредитному портфелі Представництва Всесвітньо­го банку в Україні — приблизно 40 проектів, які перебувають у стадіях розробки та впровадження, іноді у співпраці з іншими ба­гатосторонніми агенціями та донорами.

7.3.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)

(International Development Association — IDA)

MAP була створена в 1960 p. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш «ліберальних» засадах, ніж ті, які пропонував МБРР. Формально МАР вважається незалежною від МБРР, оскільки має свій Статут і фінансову базу, однак фактично вона являє собою фонд ресур­сів, яким керує МБРР.

До складу МАР входять 160 країн, які поділяються на дві кате­горії: категорія І — більш економічно розвинуті країни (26 країн);

категорія П —менш економічно розвинуті країни (134 країни). Щоб стати членом МАР, країна має стати членом МБРР і, відпо­відно, МВФ.

Цілі МАР подібні до цілей МБРР:

—надання довгострокових кредитів найбіднішим країнам;

—сприяння економічному розвиткові, підвищенню рівня життя в найменш розвинутих країнах—членах Асоціації;

—сприяння підвищенню продуктивності праці в країнах з найнижчими річними доходами на душу населення.

У межах програми спеціальної допомоги здійснюється під­тримка країн з низькими доходами і великими боргами, розташо­ваних південніше Сахари.

Ресурси МАР відокремлені від коштів МБРР і формуються з трьох джерел: переказів з чистого прибутку МБРР, внесків дер­жав-членів та внесків найбільш розвинутих країн. Часткою ре­сурсів є повернення раніше наданих кредитів.

Один раз на три роки група країн-кредиторів (34 держави) призначає офіційних представників для проведення консультацій щодо чергового залучення коштів. Так, у 1993 р. було прийнято рішення про проведення десятого залучення коштів МАР (термін

281

дії — до кінця 1996 p.), які використовуються для здійснення економічних реформ, удосконалення менеджменту та економіч­ного середовища. Спеціальний фонд МАР для скорочення боргів (у розмірі 100 млн дол. США) надає найбіднішим країнам пільго­ві кредити для скорочення надмірного зовнішнього боргу.

Для отримання кредитів від МАР країна повинна відповідати чотирьом критеріям: річний дохід на душу населення не може пе­ревищувати 835 доларів США; достатня економічна, фінансова і політична стабільність для виправдання отримання довгостроко­вих кредитів на цілі розвитку; надзвичайно великі труднощі з пла­тіжним балансом і відсутність перспектив самостійного розв'язан­ня проблеми; реальне прагнення розвитку і відповідна економічна політика. Майже 40 країн світу нині належать до цієї категорії.

Кожен проект, що фінансується, підлягає політико-економіч-ній експертизі для визначення шляхів якнайефективнішого вико­ристання фінансової допомоги.

Майже всі «кредити» («credits») MAP, як їх називають, щоб відокремити від «позик» МБРР, надаються в національній валюті держави строком на 35—40 років без відсотків, за винятком не­великої суми для покриття адміністративних витрат (0,75 %). По­гашення основної суми починається після закінчення 10-річного пільгового періоду. Протягом наступних 10 років погашається по 1 % суми кредиту на рік і протягом решти ЗО років — по 3 % на рік. Виконавчі директори щорічно друкують норми та умови на­дання кредитів МАР.

Організаційна структура МАР складається з Ради керуючих, Ви­конавчого директорату та президента. Склад Ради керуючих і Ви­конавчого директорату такий самий, як і у МБРР. Адміністративну діяльність здійснює за сумісництвом персонал МБРР. Штат співро­бітників МАР розподілено по чотирьох функціональних секторах:

операції, фінансування, політика, планування та дослідження.

Всього за роки свого існування МАР реалізувала понад 3 ти­сячі проектів, надавши позики на суму 115,9 млрд дол. США. Тільки за 1999 фінансовий рік було надано 6,8 млрд дол. на під­тримку 145 нових проектів у 53 країнах.