7.2.3. Організаційна структура мвф

Організаційна структура МВФ подана на рис. 7.2. Вищим ке­рівним органом МВФ є Рада керуючих (Board of Governors), яка складається з представників усіх країн-членів (як правило, осіб, відповідальних за проведення валютної політики, а саме — міні­стрів або голів центрального банку із заступником). Керуючі зу­стрічаються раз на рік на сесіях. За винятком обов'язкових пов­новажень, як-от: прийом нових членів, перегляд квот, зміна валютних паритетів тощо, Рада може делегувати виконання своїх обов'язків Директорату (Виконавчій раді). При Раді працюють два комітети: Тимчасовий комітет Ради керуючих з питань світо­вої валютної системи (Interim Committee of the Board of Governors of the International Monetary System), створений у 1974 p., і Комітет з розвитку МВФ/МБРР (Об'єднаний міністерський комітет Ради керуючих Банку і Фонду з передачі реальних ресурсів країнам, що розвиваються). Тимчасовий комітет консультує Раду керуючих з питань поточного контролю за світовою валютною системою та її пристосуванням до умов,' що змінюються. Комітет з розвитку кон­сультує стосовно особливостей потреб найбідніших країн.

215

Рис. 7.2. Організаційна структура МВФ (за матеріалами річного звіту Ради керуючих за 1998 фінансовий рік)

Виконавча рада (Executive Board) відповідає за поточні спра­ви МВФ. Сім з 24 виконавчих директорів призначаються країна­ми з найбільшими квотами (Німеччина, Великобританія, Китай, Саудівська Аравія, США, Франція та Японія), інші 17 обирають­ся Радою керуючих з дотриманням принципу регіонального пред­ставництва. Засідання Виконавчої ради відбуваються два-три ра­зи на тиждень під головуванням директора-розпорядника.

Директора-розпорядника обирає Виконавча рада. Його обов'яз­ками є ведення поточних справ і призначення вищих посадових осіб МВФ. Якщо президент Світового банку традиційно американець, то директор-розпорядник МВФ за традицією — європеєць.

Географічні департаменти інформують і консультують ме­неджмент і Виконавчу раду щодо економічного розвитку і полі­тики в країнах їхнього регіону. Їх персонал також веде перегово­ри щодо угод з використання фінансових ресурсів МВФ і нагляд за їх виконанням. Спільно з відповідними функціональними де­партаментами вони забезпечують країни-члени консультаціями з питань політики, технічною допомогою і підтримкою контактів з регіональними організаціями та багатосторонніми інститутами в

своїх регіонах.

Департаменти функціональних і спеціалізованих послуг.

Сферою діяльності Департаменту з питань податків є державні фінанси в країнах-членах. Він співпрацює з географічними де­партаментами з фінансових проблем, переглядає повідомлення про фіскальний зміст політики МВФ, програми регулювання, що

підтримуються МВФ.

Юридичний департамент консультує менеджмент, Виконав­чу раду і співробітників з питань права. Він готує більшість рї-шень та інших правових інструментів, необхідних для діяльності МВФ. Він обслуговує як юридична консультація судові процеси та арбітражні випадки, забезпечує технічну допомогу в правових реформах і відповідає на запити національних урядів і міжнарод­них організацій у галузі права.

Департамент валютних і обмінних операцій забезпечує на­дання технічної допомоги в питаннях діяльності центральних банків і фінансового сектора з метою поліпшення валютного ме­неджменту і правил, що регулюють валютні операції, а також удосконалення фінансових систем держав-членів. З метою нагля­ду за використанням ресурсів МВФ співпрацює з географічними департаментами у відповідних регіонах.

Департамент з політики розвитку і нагляду відіграє цент­ральну роль у розробці й виконанні фінансових ресурсів і опера-

217

цій, у наглядовій політиці тощо. Разом з Дослідницьким депар­таментом проводить багатостороннє спостереження, політику координації і спільну підтримку діяльності. Допомагає географіч­ним департаментам мобілізувати інші фінансові ресурси для країн-членів, що використовують ресурси МВФ, включаючи ро­боту із заборгованості й програм фінансування (через Паризький клуб і міжнародні банки).

Дослідницький департамент проводить аналіз і дослідження в сферах, пов'язаних з діяльністю МВФ. Департамент відіграє про­відну роль у розробці політики МВФ щодо міжнародної валютної системи, кооперації з іншими департаментами в формуванні по­літики консультування МВФ країн-членів і нагляді за нею. Готує і друкує періодичні економічні й фінансові огляди і звіти.

Статистичний департамент підтримує базу даних фінансо­вої статистики і стану економіки по країнах, регіонах і світу. До його компетенції входять також розробка статистичної концепції платіжного балансу, державних фінансів і фінансової статистики. Департамент забезпечує технічну допомогу і навчання членів підготовці статистичної інформації для МВФ.

Департамент скарбниці формує політику і практичну дія­льність МВФ, проводить і контролює фінансові операції і справи з департаментами різних рахунків, здійснює і контро­лює витрати під адміністративний бюджет і бюджет капіталов­кладень, підтримує рахунки МВФ і фінансові звіти. Крім того, департамент відповідальний за перегляд квот, фінанси і ліквід­ність МВФ, запозичення, інвестування, дохід МВФ, операцій­ну політику СПЗ.

Інститут МВФ у Вашингтоні займається професійною під­готовкою службовців з держав-членів і країн, які, як очікуєть­ся, стануть членами Фонду, в таких галузях, як фінансова полі­тика і програмування, зовнішня політика, методологія платіж­ного балансу, національних рахунків, валютна і фінансова ста­тистика, державні фінанси. Курси і семінари проводяться в Штаб-квартирі і національних або регіональних центрах. Пред­ставники країн з перехідною економікою мають можливість навчатись у Віденському інституті МВФ у Австрії, де викла­дання ведеться англійською мовою, є російські перекладачі. В 1998 р. за підтримки Інституту МВФ започаткував свою діяль­ність новий навчальний центр — Сінгапурський регіональний інститут МВФ.

Служби інформації і зв'язку. Департамент зовнішніх зносин готує і розподіляє нестатистичні публікації МВФ, надає інфор-

218

мацію засобам масової інформації, підтримує контакти з неуря­довими організаціями і парламентами, керує WEB-сторінками МВФ. Регіональні офіси підтримують контакти з міжнародними і регіональними організаціями.

Допоміжні підрозділи. Адміністративний департамент керує набором, навчанням і кваліфікацією співробітників, слідкує за будівництвом і орендою центральних офісів, виконує різні адмі­ністративні послуги для організації, керує Об'єднаною бібліоте­кою МВФ/МБРР.

Департамент секретаря допомагає менеджменту в підго­товці й координації робочої програми для Виконавчої ради та інших керівних структур, включаючи складання порядку ден­ного і графіка проведення сесій і робочих нарад керівних орга­нів. Крім того, департамент веде архів, підтримує зв'язки і програму безпеки. Інші бюро, офіси та секретаріати відповіда­ють за обчислювальні послуги, переклади, аудит і оцінювання;

бюджетні питання, технічну допомогу, інвестування в пенсій­ний фонд тощо.

Персонал МВФ налічує майже 3000 чоловік з більш як 100 країн. Основний персонал працює в штаб-квартирі МВФ у Ва­шингтоні, незначна кількість службовців приписана до відділень у Парижі, Женеві та ООН у Нью-Йорку або є тимчасовими пред­ставниками МВФ у країнах-членах.

На відміну від виконавчих директорів, які репрезентують пев­ні країни, персонал належить до міжнародної цивільної служби.

Фонд підтримує тісні зв'язки з Всесвітнім банком, ВТО, Бан­ком міжнародних розрахунків. У 1989 р. Фонд став виконавчим агентством Програми розвитку ООН (ПРО ОН).