6.2.4. Всесвітня митна організація (вмо)

Всесвітня митна організація (ВМО) створена в 1995 р. як на­ступниця Ради митного співробітництва (РМС), заснованої в 1953 р. сімнадцятьма європейськими країнами на базі відповідної Конвенції з метою гармонізації й уніфікації митних систем, поліп­шення техніки митної справи і митного законодавства. ВМО ви­рішує такі завдання:

—уніфікація номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах, яка дозволяє зіставляти рівень митного обкладання і розміри взаємних поступок, а також однаково тлумачити обме­ження і пільги щодо окремих товарів, що обертаються в міжна­родній торгівлі;

—узагальнення митного досвіду різних країн, формування єдиної нормативної бази митної оцінки, гармонізація митних процедур (Конвенція Кіото, 1973 р.);

—організація міжнародного співробітництва із запобігання, розслідування і відвернення порушень митних правил (Конвенція Найробі, 1977р.);

—технічне співробітництво і навчання (Сеульська декларація, 1984р.).

Уже в 1987 р. кількість країн-учасниць перевищувала 100, а зараз ця організація має глобальний характер. Місцезнаходження ВМО — Брюссель (Бельгія).

Найвідомішим результатом діяльності організації стало при­йняття в 1983 р. Конвенції з гармонізованої системи опису і ко­дування товарів (ГС), яка набула чинності з січня 1988 р., замі­нивши так звану Брюссельську товарну номенклатуру 1959р. (БТН). ГС, на відміну від БТН, може застосовуватися не лише для встановлення митного тарифу, а й для класифікації товарів у статистиці, а також для визначення транспортних тарифів. Україна приєдналася до ГС 1 січня 1990 р., ще будучи в складі СРСР.

Постійний технічний комітет розробив до 1990 р. понад ЗО ре­комендацій, серед яких — інструкції з налагодження співробіт­ництва між митними адміністраціями, забезпечення єдиних під­ходів відносно дозволу на безмитний імпорт, відшкодування або зменшення мита, полегшення транспортування товарів, застосу­вання окремих конвенцій, спрощення та уніфікації митної доку­ментації та ін.

У червні 1987 р. було прийнято «Декларацію Ради про її за­вдання до 2000 року» (Оттавська декларація). У пошуках вирі-

161

шення нагальних проблем Рада визначила три основні напрями своєї діяльності:

1) забезпечення гармонізації і спрощення митних процедур, а також співробітництва між митними адміністраціями з таких пи­тань, як широке застосування ГС, поширення правил митної оцінки ГАТТ, подальша розробка і розвиток стандартної митної документації;

2) забезпечення надійного митного контролю і боротьби з по­рушниками митних правил за допомогою створення міжнародної системи автоматизованого опрацювання даних, вивчення і поши­рення новітніх методів митного контролю, забезпечення більш тісного співробітництва в правоохоронній діяльності;

3) підвищення рівня фахової підготовки особового складу, ор­ганізації і управління національних митних служб завдяки прове­денню зустрічей на рівні керівників митних служб для обгово­рення стратегічних напрямів розвитку митної справи, розробки і підтримання регіональних програм та ініціатив з навчання персо­налу, розробки типових навчальних програм і надання експертної допомоги.

Вищий орган ВМО — Сесія, яка збирається двічі на рік. Сесі­ям ВМО підпорядковані й підзвітні постійний технічний комітет, комітет з питань митної оцінки, номенклатурний і фінансовий комітети. Зі складу делегатів Сесія обирає терміном на один рік Президента, віце-президентів і Генерального секретаря, який формує Генеральний секретаріат.

Україна стала членом організації в 1992 р., приєднавшись до Конвенції про створення РМС.