7,2.5. Фінансова структура мвф

Фонд здійснює обмін грошових активів одного виду на гро­шові активи іншого виду. Ці операції проводяться через депар­тамент загальних рахунків (див. рис.7.3), департамент рахунків СПЗ (Спеціальні права запозичення) і через рахунки, що управ­ляються МВФ (див. табл.7.1). Обліковою одиницею МВФ є СПЗ, вартість яких розраховується щоденно на основі середньо­зважених курсів п'яти основних валют (долара США, німецької марки, японської єни, французького франка та англійського фунта стерлінгів), виражених у доларах США за ринковими об­мінними курсами. Фінансовий рік МВФ триває з 1 травня до ЗО квітня.

222

Рис. 7.3. Структура департаменту загальних рахунків

Таблиця 7.1

ДЖЕРЕЛА РЕСУРСІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПО РАХУНКАХ, ЩО УПРАВЛЯЮТЬСЯ ФОНДОМ І ДЕПАРТАМЕНТОМ РАХУНКІВ СПЗ

Назви рахунків	Джерела	Використання
Рахунки, що управляються Фондом
Рахунок пенсій­ного забезпечення персоналу МВФ
Траст-фонд МРФСП
• Позиковий рахунок	Платежі відсотків і ос­новних сум по позиках МРФСП	Позики членам, що мають пра­во, виплата відсотків і основ­них сум по позиках МРФСП
• Резервний фонд	Перекази з РСВ, чистий дохід від інвестування коштів з позикового і ре­зервного рахунків	Виплата відсотків і основ­них сум по позиках Трасто­вого фонду у разі затримки платежів позичальників
• Рахунок субсидій	Прямі гранти, інвести­ційний дохід по пільго­вих позиках, чистий до­хід по пільгових інвес­тиціях, що управляються Фондом	Субсидійована частина від­соткових платежів по пози­ках Трастового фонду
• Трастовий фонд	Дохід від реалізації зо­лота (закритий з ЗО квіт­ня 1981 р)., отримання платежів по відсотках	Пільгові позики,перерахуван­ня на рахунок субсидій МДФ через рахунок спеціальних виплат (РСВ), перерахування платежів по відсотках
• Рахунок субсидій МДФ	Платежі відсотків і основ­них сум по позиках з ТФ, пожертвування, позики, інвестиційний дохід	Оплата субсидій (надлишки повертаються на РСВ)
• Інші рахунки	Безоплатні позики, піль­гові позики,позики	Різне, в тому числі в механіз­мах зниження заборгованос­ті, врегулювання неплатежів Фонду,перерахування на рахунок субсидій Трастово­го фонду МРФСП
Департамент рахунків СПЗ	Розподіл серед членів Фонду	Викуп валюти, збори, квоти, запупівлі валюти, винагоро­да, відсотки, повернення по­зик, гарантії, позики, свопи, форвардні угоди, пожертву­вання тощо

224

Більша частина угод здійснюється через Рахунок загальних ре­сурсів (РЗР). На цьому рахунку відбиваються такі найважливіші операції, як внески в Фонд згідно з встановленими квотами, а та­кож покупка і викуп валюти державами—членами МВФ. Рахунок спеціальних виплат (РСВ) був започаткований у червні 1981 р. для отримання коштів з Трастового фонду. В 1986 р. з викорис­танням РСВ був створений механізм фінансування структурних перетворень (МФСП) для надання допомоги по платіжному ба­лансу членам Фонду з низькими доходами. Проміжні рахунки по­зичених ресурсів (ПРПР) створені для розміщення, перерахуван­ня, обміну та інвестування валютних коштів, позичених Фондом. перед їх перерахуванням на РЗР для використання і валютних коштів, отриманих Фондом під час викупів валюти, попередньо позиченої.

У Департаменті СПЗ беруть участь усі члени Фонду, хоча во­на є добровільною. СПЗ розподіляються між членами пропорцій­но їхнім квотам у Фонді.

Основним рахунком, що управляється Фондом, є траст-фонд розширеного механізму фінансування структурної перебудови (МРФСП), заснований у грудні 1987 р. з метою надання пільго­вих кредитів відповідним країнам—членам МВФ, що проводять програми структурної перебудови.

Як видно з рис. 7.3, фінансові ресурси МВФ утворюються з членських внесків країн-членів у вигляді квот по підписці — го­ловного джерела фінансування і запозичень, що періодично ви­користовуються як доповнення до ресурсів МВФ, утворених кво­тами держав-членів. Фондом визнано, що в певних конкретних випадках виникнення потреби в значному тимчасовому розши­ренні кредитів МВФ останнє доцільніше фінансувати за рахунок позик, а не збільшення розмірів Фонду. МВФ уповноважений ви­значати джерела, масштаби, умови, строки погашення і методи запозичень. Фонд може робити запозичення в різних валютах з будь-якого джерела, в тому числі у країн, що не входять у МВФ, і у приватних організацій, за умови згоди держави-члена, яка є емітентом даної валюти. До середини 70-х років МВФ отримував позики лише від розвинутих країн, майже виключно в рамках Ге­неральної угоди про запозичення — ГУЗ (General Agreements to Borrow — GAB), укладеної в 1962 p., згідно з якою Фонд за пев­них обставин має право отримувати позики на певні суми у 11 промислове розвинутих країн (США, Німеччини, Японії, Фран­ції, Великобританії, Італії, Канади, Нідерландів, Бельгії. Швеції, Швейцарії, яка вступила в МВФ у 1992 р.) або їхніх центральних

225

банків. Для надання допомоги країнам—членам МВФ, платіжні баланси яких постраждали від підвищення цін на нафту в сере­дині 70-х років, було розроблено механізм фінансування виклю­чно за рахунок позичених коштів, які надавалися спочатку лише рядом країн-експортерів нафти, а потім і деякими промислове розвинутими країнами. Для додаткового фінансування допомоги країнам—членам МВФ, дефіцит платіжного балансу яких значно перевищував їхні квоти, в 1979 р. МВФ уклав серію кредитних угод з групою 14 промислове розвинутих країн і країн—експор­терів нафти. Крім того, в 1981 р. Фонд уклав індивідуальні угоди про позики з Валютним агентством Саудівської Аравії, Банком міжнародних розрахунків (БМР) та рядом центральних банків. Угоди відновлюються (подовжуються) кожних п'ять років.

У МВФ з 1982 р. введені обмеження на суму позик. Вони по­лягають у тому, що максимальна сума всіх запозичених коштів і невикористаних кредитних ліній не повинна перевищувати 50— 60 % загальної суми квот МВФ. У 1991 р. це положення було від-кориговане таким чином: перед кожним новим запозиченням (за винятком позик по ГУЗ) Виконавча рада з урахуванням існуючих обставин визначає ліміти, які виражаються відносно загальної суми квот у МВФ, вище яких не повинна підніматися загальна сума непогашених зобов'язань Фонду і невикористаних кредит­них ліній.

Дохід МВФ складається із зборів за використання ресурсів Фонду, які стягуються з його членів, відсотків на авуари Фонду в СПЗ і комісійних зборів на купівлю валюти у Фонду. На сьогод­нішній день в МВФ передбачається така структура зборів: 1) ко­місійний збір у розмірі 0,5 % за кожну покупку ресурсів з Рахун­ку загальних ресурсів, що не входять до резервної частки, сплачується одноразово в момент здійснення операції; 2) збір за зобов'язання у розмірі 0,25 % на рік, який сплачується на початку кожного періоду (як правило, тривалістю один рік) по невикори­станому залишку кредитів «стенд-бай» або по невибраній сумі, яка може бути використана протягом цього періоду по механізму розширеного фінансування. Члену Фонду, який згодом здійснює купівлю валюти за договором з Фондом, повертається комісія за зобов'язання на суму покупки; 3) Фонд стягує періодичні збори на свої активи в національних валютах держав-членів, коли їх розмір починає перевищувати відповідну квоту через купівлю валюти у МВФ або шляхом інших угод. Операційні витрати Фонду включають виплату винагороди по кредиторських позиці­ях в МВФ, виплату відсотків за позики, отримані Фондом, а та-

226

кож періодичне перерахування коштів на спеціальні надзвичайні рахунки, запроваджені для зберігання страхових резервів завдяки існуванню довгострокових зобов'язань перед МВФ. Адміністра­тивні витрати Фонду покриваються за рахунок чистого доходу від основної діяльності, решта є чистим доходом МВФ.