- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист Ns 14/18.2-183 від 27.02.01
- •Циганкова Тетяна Михайлівна гордєєва Тамара Федорівна міжнародні організації Навчальний посібник
- •Інституційне середовище міжнародного бізнесу
- •1.1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.2. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій
- •Динаміка створення міжнародних організацій
- •1.3. Сутність сучасної міжнародної організації
- •1.4. Типізація міжнародних організацій
- •Типізація міжнародних організацій
- •Основні типи міжнародних організацій
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Право міжнародних організацій
- •2.2. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени
- •2.3. Прийняття рішень у міжнародних організаціях
- •2.4. Міжнародні службовці
- •2.5. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міждержавні економічні організації
- •3.1. Сутність і види міждержавних організацій
- •3.2. Основні функції міждержавних організацій
- •3.3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій
- •3.4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних організацій
- •Характеристика органів міждержавної організації
- •3.5. Діяльність основних міждержавних економічних організацій
- •3.5.1. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср)
- •Зовнішня торгівля країн оеср'
- •3.5.2. Європейський Союз (єс) 3.5.2.1. Історія і цілі створення єс
- •Хронологія утворення європейського союзу — єс (european union — eu)
- •3.5.2.2. Створення економічного і валютного союзу
- •Середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі єс1
- •Зовнішня торгівля єс
- •Обсяг зовнішньої торгівлі на душу населення єс
- •3.5.2.3. Основні органи єс
- •3.5.2.4. Україна і єс
- •Технічна допомога tacis україні по секторах, %1
- •3.5.3. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •3.5.3.1. Мета та діяльність єавт
- •Зовнішня торгівля єавт
- •3.5.3.2. Організаційна структура єавт
- •3.5.4. Європейський економічний простір (єеп)
- •3.5.5. Центральноєвропейська ініціатива (цєі)
- •3.5.6. Рада держав Балтійського моря (рдбм)
- •3.5.7. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •3.5.7.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності снд
- •3.5.7.2. Організаційна структура снд
- •3.5.7.3. Міжнародні договори в рамках снд
- •3.5.8. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •3.5.8.1. Історія створення і цілі очес
- •3.5.8.2. Основні органи очес
- •3.5.9. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •Зовнішня торгівля асеан'
- •3.5Ло. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (атес)
- •3.5.11. Ліга арабських держав (лад)
- •3.5.12. Рада арабської економічної єдності (раеє)
- •3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (каріком)
- •Зовнішня торгівля каріком'
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міжнародні неурядові економічні організації
- •4.1. Сутність і види міжнародних неурядових організацій
- •4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій
- •4.3. Діяльність основних неурядових економічних організацій
- •4.3.1. Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (єсомар)
- •4.3.2. Міжнародна асоціація економічних наук
- •4.3.3. Міжнародний кооперативний альянс (мка)
- •4.3.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •4.3.5. Римський клуб
- •4.3.6. Дакарський клуб
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Оон та міжнародне економічне співробітництво
- •5.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності оон
- •5.2. Головні органи та структура оон
- •5.2.1. Генеральна Асамблея оон (га оон)
- •5.2.2. Рада Безпеки оон
- •5.2.3. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •5.2.4. Рада з Опіки оон
- •5.2.5. Міжнародний Суд
- •5.2.6. Секретаріат оон
- •5.3. Структура та діяльність генеральної асамблеї оон
- •5.4. Регіональні економічні комісії
- •5.4.1. Європейська економічна комісія (єек)
- •5.4.2. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато)
- •5.4.3. Економічна комісія для Латинської Америки і країн Карибського басейну (еклак)
- •5.4.4. Економічна комісія для Африки (ека)
- •5.4.5. Економічна і соціальна комісія оон для Західної Азії (ескза)
- •5.5. Міжурядові установи, зв'язані 3 оон
- •5.5.1. Групи міжнародних установ
- •5.5.2. Спеціалізовані установи оон
- •5.5.2.1. Міжнародна організація праці (моп)
- •5.5.2.2. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (юнщо)
- •5.5.2.3. Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (фао)
- •5.5.2.4. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (мфср)
- •5.5.2.5. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (юнеско)
- •5.5.2.6. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •5.5.2.7. Міжнародна морська організація (ммо)
- •5.5.2.8. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)
- •5.5.2.9. Всесвітній поштовий союз (впс)
- •5.5.2.10. Міжнародний союз електрозв'язку (мсе) та Міжнародний союз з телекомунікацій (мст)
- •5.5.2.11. Всесвітня метеорологічна організація (вмо)
- •5.5.2.12. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •5.5.2.13. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате)
- •5.5.2.14. Всесвітня організація з туризму (вот)
- •5.6. Програми 1 робочі органи оон
- •5.6.1. Програма розвитку оон (проон)
- •5.6.2. Програма добровольців оон
- •5.6.3. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •5.6.4. Програма оон з навколишнього середовища (юнеп)
- •5.6.5. Всесвітня продовольча програма (впп)
- •5.7. Україна в організації об'єднаних націй
- •5.7.1. Історичний аспект
- •5.7.2. Сучасне співробітництво
- •Участь україни в організації об'єднаних націй
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання до обговорення
- •Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
- •6.1. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі
- •6.2. Глобально-універсальні торговельні організації
- •6.2.1. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •6.2.2. Комісія оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал)
- •6.2.3. Міжнародний торговельний центр (мтц)
- •6.2.4. Всесвітня митна організація (вмо)
- •6.2.5. Бюро міжнародних виставок (бмв)
- •6.2.6. Міжнародна торговельна палата (мтп)
- •Органи мтп
- •6.2.7. Спілка міжнародних ярмарків (смя)
- •6.3. Регіональні торговельні організації
- •6.3.1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта)
- •Зовнішня торгівля нафта'
- •6.3.2. Південний спільний ринок (меркосур)
- •Зовнішня торгівля меркосур'
- •6.3.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •Зовнішня торгівля лаг
- •6.3.4. Митний та економічний союз Центральної Африки (месца)
- •6.3.5. Спільний ринок Східної і Південної Африки (срспа)
- •6.4. Галузеві торговельні організації
- •6.4.1. Багатосторонні міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків
- •6.4.2. Організація країн — експортерів нафти (опек)
- •6.4.2.1. Історія створення і цілі організації
- •Зовнішня торгівля'
- •6.4.2.2. Організаційна структура опек
- •6.4.2.3. Фонд міжнародного розвитку опек
- •6.5. Міжнародні організації із стандартизації та сертифікації
- •6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ісо)
- •Структура діяльності міжнародної організації із стандартизації (ісо)
- •6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (мек)
- •Структура діяльності міжнародної електротехнічної комісії (мек)
- •6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції
- •6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (сен)
- •6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (сенелек)
- •6.5.3.3. Європейське бюро стандартизації для ремесел, малих і середніх підприємств
- •6.5.3.4. Міжскандинавська організація із стандартизації (інста)
- •6.5.4. Міждержавна рада із стандартизації, метрології і сертифікації країн — учасниць снд (мдр)
- •6.6. Система гатт — вто (генеральна угода 3 тарифів і торгівлі — всесвітня торговельна організація)
- •6.6.1. Історія створення гатт
- •6.6.2. Структура гатт
- •Структура генеральної угоди 3 тарифів і торгівлі
- •6.6.3. Організаційна структура гатт
- •6.6.4. Принципи гатт
- •6.6.5. Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди)
- •Торговельні раунди гатт
- •6.6.6. Результати Уругвайського раунду гатт
- •6.7. Всесвітня торговельна організація (вто) (World Trade Organization — wto)
- •6.7.1. Загальна характеристика
- •6.7.2. Організаційна структура вто
- •6.7.3. Приєднання до системи гатт—вто
- •6.7.4. Україна і вто
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Міжнародні валютно-кредитні організації
- •7.1. Система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •7.2. Міжнародний валютний фонд 7.2.1. Історія виникнення
- •7.2.2. Цілі та функції мвф
- •7.2.3. Організаційна структура мвф
- •7.2.4. Вступ до мвф
- •7,2.5. Фінансова структура мвф
- •7.2.6. Напрями діяльності мвф
- •Характеристика кредитів мвф
- •Фінансова діяльність мвф в 1997—1998 фінансових роках'
- •7.2.7. Умови надання кредитів мвф
- •7.2.8. Проблеми в діяльності мвф
- •Найпоширеніші звинувачення на адресу мвф та контраргументи фонду
- •7.2.9. Україна в мвф
- •7.3. Група всесвітнього банку
- •7.3.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр)
- •7.3.1.1. Загальна характеристика і цілі створення мбрр
- •7.3.1.2. Організаційна структура мбрр
- •Постійні комітети ради директорів мбрр
- •7.3.1.3. Напрями діяльності мбрр
- •Характеристика напрямів діяльності мбрр
- •7.3.1.4. Кредити мбрр
- •Обсяги інвестиційних кредитів 1996—1999 pp.'
- •Обсяги системних кредитів мбрр в 1996—1999 фінансових роках'
- •Умови надання кредитів мбрр залежно від категорії клієнта'
- •Статутний кредитний ліміт мбрр' statuary lending limit
- •Заходи покарання боржників банку
- •7.3.1.5. Джерела фінансових ресурсів мбрр
- •Кількість акцій та голосів, що належать деяким країнам—членам мбрр (Subscription to capital stock and voting power) за станом на зо червня 1999 р.
- •Класифікація країн—членів всесвітнього банку
- •7.3.1.6. Діяльність Всесвітнього банку в Україні
- •Програма кредитування, запропонована всесвітнім банком україні
- •7.3.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •7.3.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •7.3.4. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •7.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (мцуіс)
- •7.4. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
- •7.5. Регіональні банки розвитку
- •7.5.1. Європейський інвестиційний банк (єіб)
- •7.5.2. Європейський банк реконструкції та розвитку (єбрр)
- •7.5.2.1. Історія створення, цілі та функції Банку
- •7.5.2.2. Фінансові ресурси Банку
- •Участь країн—членів єбрр у статутному капіталі банку
- •7.5.2.3. Умови, види, об'єкти та напрями фінансування
- •7.5.2.4. Організаційна структура єбрр
- •7.5.2.5. Україна та єбрр
- •Проекти, по яких підписані угоди станом на грудень 1999 року (мли екю)
- •7.5.3. Чорноморський банк торгівлі і розвитку (чбтр)
- •Кількість акцій чбтр, що їх можуть викупити країни—члени чес
- •7.6. Організації 3 регулювання зовнішньої заборгованості
- •7.6.1. Паризький клуб
- •7.6.2. Лондонський клуб кредиторів
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Стислі відомості про міжнародні організації
7,2.5. Фінансова структура мвф
Фонд здійснює обмін грошових активів одного виду на грошові активи іншого виду. Ці операції проводяться через департамент загальних рахунків (див. рис.7.3), департамент рахунків СПЗ (Спеціальні права запозичення) і через рахунки, що управляються МВФ (див. табл.7.1). Обліковою одиницею МВФ є СПЗ, вартість яких розраховується щоденно на основі середньозважених курсів п'яти основних валют (долара США, німецької марки, японської єни, французького франка та англійського фунта стерлінгів), виражених у доларах США за ринковими обмінними курсами. Фінансовий рік МВФ триває з 1 травня до ЗО квітня.
222
Рис. 7.3. Структура департаменту загальних рахунків
Таблиця 7.1
ДЖЕРЕЛА РЕСУРСІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПО РАХУНКАХ, ЩО УПРАВЛЯЮТЬСЯ ФОНДОМ І ДЕПАРТАМЕНТОМ РАХУНКІВ СПЗ
Назви рахунків
|
Джерела
|
Використання
|
Рахунки, що управляються Фондом
|
||
Рахунок пенсійного забезпечення персоналу МВФ
|
|
|
Траст-фонд МРФСП
|
||
• Позиковий рахунок
|
Платежі відсотків і основних сум по позиках МРФСП
|
Позики членам, що мають право, виплата відсотків і основних сум по позиках МРФСП
|
• Резервний фонд
|
Перекази з РСВ, чистий дохід від інвестування коштів з позикового і резервного рахунків
|
Виплата відсотків і основних сум по позиках Трастового фонду у разі затримки платежів позичальників
|
• Рахунок субсидій
|
Прямі гранти, інвестиційний дохід по пільгових позиках, чистий дохід по пільгових інвестиціях, що управляються Фондом
|
Субсидійована частина відсоткових платежів по позиках Трастового фонду
|
• Трастовий фонд
|
Дохід від реалізації золота (закритий з ЗО квітня 1981 р)., отримання платежів по відсотках
|
Пільгові позики,перерахування на рахунок субсидій МДФ через рахунок спеціальних виплат (РСВ), перерахування платежів по відсотках
|
• Рахунок субсидій МДФ
|
Платежі відсотків і основних сум по позиках з ТФ, пожертвування, позики, інвестиційний дохід
|
Оплата субсидій (надлишки повертаються на РСВ)
|
• Інші рахунки
|
Безоплатні позики, пільгові позики,позики
|
Різне, в тому числі в механізмах зниження заборгованості, врегулювання неплатежів Фонду,перерахування на рахунок субсидій Трастового фонду МРФСП
|
Департамент рахунків СПЗ
|
Розподіл серед членів Фонду
|
Викуп валюти, збори, квоти, запупівлі валюти, винагорода, відсотки, повернення позик, гарантії, позики, свопи, форвардні угоди, пожертвування тощо
|
224
Більша частина угод здійснюється через Рахунок загальних ресурсів (РЗР). На цьому рахунку відбиваються такі найважливіші операції, як внески в Фонд згідно з встановленими квотами, а також покупка і викуп валюти державами—членами МВФ. Рахунок спеціальних виплат (РСВ) був започаткований у червні 1981 р. для отримання коштів з Трастового фонду. В 1986 р. з використанням РСВ був створений механізм фінансування структурних перетворень (МФСП) для надання допомоги по платіжному балансу членам Фонду з низькими доходами. Проміжні рахунки позичених ресурсів (ПРПР) створені для розміщення, перерахування, обміну та інвестування валютних коштів, позичених Фондом. перед їх перерахуванням на РЗР для використання і валютних коштів, отриманих Фондом під час викупів валюти, попередньо позиченої.
У Департаменті СПЗ беруть участь усі члени Фонду, хоча вона є добровільною. СПЗ розподіляються між членами пропорційно їхнім квотам у Фонді.
Основним рахунком, що управляється Фондом, є траст-фонд розширеного механізму фінансування структурної перебудови (МРФСП), заснований у грудні 1987 р. з метою надання пільгових кредитів відповідним країнам—членам МВФ, що проводять програми структурної перебудови.
Як видно з рис. 7.3, фінансові ресурси МВФ утворюються з членських внесків країн-членів у вигляді квот по підписці — головного джерела фінансування і запозичень, що періодично використовуються як доповнення до ресурсів МВФ, утворених квотами держав-членів. Фондом визнано, що в певних конкретних випадках виникнення потреби в значному тимчасовому розширенні кредитів МВФ останнє доцільніше фінансувати за рахунок позик, а не збільшення розмірів Фонду. МВФ уповноважений визначати джерела, масштаби, умови, строки погашення і методи запозичень. Фонд може робити запозичення в різних валютах з будь-якого джерела, в тому числі у країн, що не входять у МВФ, і у приватних організацій, за умови згоди держави-члена, яка є емітентом даної валюти. До середини 70-х років МВФ отримував позики лише від розвинутих країн, майже виключно в рамках Генеральної угоди про запозичення — ГУЗ (General Agreements to Borrow — GAB), укладеної в 1962 p., згідно з якою Фонд за певних обставин має право отримувати позики на певні суми у 11 промислове розвинутих країн (США, Німеччини, Японії, Франції, Великобританії, Італії, Канади, Нідерландів, Бельгії. Швеції, Швейцарії, яка вступила в МВФ у 1992 р.) або їхніх центральних
225
банків. Для надання допомоги країнам—членам МВФ, платіжні баланси яких постраждали від підвищення цін на нафту в середині 70-х років, було розроблено механізм фінансування виключно за рахунок позичених коштів, які надавалися спочатку лише рядом країн-експортерів нафти, а потім і деякими промислове розвинутими країнами. Для додаткового фінансування допомоги країнам—членам МВФ, дефіцит платіжного балансу яких значно перевищував їхні квоти, в 1979 р. МВФ уклав серію кредитних угод з групою 14 промислове розвинутих країн і країн—експортерів нафти. Крім того, в 1981 р. Фонд уклав індивідуальні угоди про позики з Валютним агентством Саудівської Аравії, Банком міжнародних розрахунків (БМР) та рядом центральних банків. Угоди відновлюються (подовжуються) кожних п'ять років.
У МВФ з 1982 р. введені обмеження на суму позик. Вони полягають у тому, що максимальна сума всіх запозичених коштів і невикористаних кредитних ліній не повинна перевищувати 50— 60 % загальної суми квот МВФ. У 1991 р. це положення було від-кориговане таким чином: перед кожним новим запозиченням (за винятком позик по ГУЗ) Виконавча рада з урахуванням існуючих обставин визначає ліміти, які виражаються відносно загальної суми квот у МВФ, вище яких не повинна підніматися загальна сума непогашених зобов'язань Фонду і невикористаних кредитних ліній.
Дохід МВФ складається із зборів за використання ресурсів Фонду, які стягуються з його членів, відсотків на авуари Фонду в СПЗ і комісійних зборів на купівлю валюти у Фонду. На сьогоднішній день в МВФ передбачається така структура зборів: 1) комісійний збір у розмірі 0,5 % за кожну покупку ресурсів з Рахунку загальних ресурсів, що не входять до резервної частки, сплачується одноразово в момент здійснення операції; 2) збір за зобов'язання у розмірі 0,25 % на рік, який сплачується на початку кожного періоду (як правило, тривалістю один рік) по невикористаному залишку кредитів «стенд-бай» або по невибраній сумі, яка може бути використана протягом цього періоду по механізму розширеного фінансування. Члену Фонду, який згодом здійснює купівлю валюти за договором з Фондом, повертається комісія за зобов'язання на суму покупки; 3) Фонд стягує періодичні збори на свої активи в національних валютах держав-членів, коли їх розмір починає перевищувати відповідну квоту через купівлю валюти у МВФ або шляхом інших угод. Операційні витрати Фонду включають виплату винагороди по кредиторських позиціях в МВФ, виплату відсотків за позики, отримані Фондом, а та-
226
кож періодичне перерахування коштів на спеціальні надзвичайні рахунки, запроваджені для зберігання страхових резервів завдяки існуванню довгострокових зобов'язань перед МВФ. Адміністративні витрати Фонду покриваються за рахунок чистого доходу від основної діяльності, решта є чистим доходом МВФ.