- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист Ns 14/18.2-183 від 27.02.01
- •Циганкова Тетяна Михайлівна гордєєва Тамара Федорівна міжнародні організації Навчальний посібник
- •Інституційне середовище міжнародного бізнесу
- •1.1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.2. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій
- •Динаміка створення міжнародних організацій
- •1.3. Сутність сучасної міжнародної організації
- •1.4. Типізація міжнародних організацій
- •Типізація міжнародних організацій
- •Основні типи міжнародних організацій
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Право міжнародних організацій
- •2.2. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени
- •2.3. Прийняття рішень у міжнародних організаціях
- •2.4. Міжнародні службовці
- •2.5. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міждержавні економічні організації
- •3.1. Сутність і види міждержавних організацій
- •3.2. Основні функції міждержавних організацій
- •3.3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій
- •3.4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних організацій
- •Характеристика органів міждержавної організації
- •3.5. Діяльність основних міждержавних економічних організацій
- •3.5.1. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср)
- •Зовнішня торгівля країн оеср'
- •3.5.2. Європейський Союз (єс) 3.5.2.1. Історія і цілі створення єс
- •Хронологія утворення європейського союзу — єс (european union — eu)
- •3.5.2.2. Створення економічного і валютного союзу
- •Середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі єс1
- •Зовнішня торгівля єс
- •Обсяг зовнішньої торгівлі на душу населення єс
- •3.5.2.3. Основні органи єс
- •3.5.2.4. Україна і єс
- •Технічна допомога tacis україні по секторах, %1
- •3.5.3. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •3.5.3.1. Мета та діяльність єавт
- •Зовнішня торгівля єавт
- •3.5.3.2. Організаційна структура єавт
- •3.5.4. Європейський економічний простір (єеп)
- •3.5.5. Центральноєвропейська ініціатива (цєі)
- •3.5.6. Рада держав Балтійського моря (рдбм)
- •3.5.7. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •3.5.7.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності снд
- •3.5.7.2. Організаційна структура снд
- •3.5.7.3. Міжнародні договори в рамках снд
- •3.5.8. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •3.5.8.1. Історія створення і цілі очес
- •3.5.8.2. Основні органи очес
- •3.5.9. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •Зовнішня торгівля асеан'
- •3.5Ло. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (атес)
- •3.5.11. Ліга арабських держав (лад)
- •3.5.12. Рада арабської економічної єдності (раеє)
- •3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (каріком)
- •Зовнішня торгівля каріком'
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міжнародні неурядові економічні організації
- •4.1. Сутність і види міжнародних неурядових організацій
- •4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій
- •4.3. Діяльність основних неурядових економічних організацій
- •4.3.1. Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (єсомар)
- •4.3.2. Міжнародна асоціація економічних наук
- •4.3.3. Міжнародний кооперативний альянс (мка)
- •4.3.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •4.3.5. Римський клуб
- •4.3.6. Дакарський клуб
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Оон та міжнародне економічне співробітництво
- •5.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності оон
- •5.2. Головні органи та структура оон
- •5.2.1. Генеральна Асамблея оон (га оон)
- •5.2.2. Рада Безпеки оон
- •5.2.3. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •5.2.4. Рада з Опіки оон
- •5.2.5. Міжнародний Суд
- •5.2.6. Секретаріат оон
- •5.3. Структура та діяльність генеральної асамблеї оон
- •5.4. Регіональні економічні комісії
- •5.4.1. Європейська економічна комісія (єек)
- •5.4.2. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато)
- •5.4.3. Економічна комісія для Латинської Америки і країн Карибського басейну (еклак)
- •5.4.4. Економічна комісія для Африки (ека)
- •5.4.5. Економічна і соціальна комісія оон для Західної Азії (ескза)
- •5.5. Міжурядові установи, зв'язані 3 оон
- •5.5.1. Групи міжнародних установ
- •5.5.2. Спеціалізовані установи оон
- •5.5.2.1. Міжнародна організація праці (моп)
- •5.5.2.2. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (юнщо)
- •5.5.2.3. Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (фао)
- •5.5.2.4. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (мфср)
- •5.5.2.5. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (юнеско)
- •5.5.2.6. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •5.5.2.7. Міжнародна морська організація (ммо)
- •5.5.2.8. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)
- •5.5.2.9. Всесвітній поштовий союз (впс)
- •5.5.2.10. Міжнародний союз електрозв'язку (мсе) та Міжнародний союз з телекомунікацій (мст)
- •5.5.2.11. Всесвітня метеорологічна організація (вмо)
- •5.5.2.12. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •5.5.2.13. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате)
- •5.5.2.14. Всесвітня організація з туризму (вот)
- •5.6. Програми 1 робочі органи оон
- •5.6.1. Програма розвитку оон (проон)
- •5.6.2. Програма добровольців оон
- •5.6.3. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •5.6.4. Програма оон з навколишнього середовища (юнеп)
- •5.6.5. Всесвітня продовольча програма (впп)
- •5.7. Україна в організації об'єднаних націй
- •5.7.1. Історичний аспект
- •5.7.2. Сучасне співробітництво
- •Участь україни в організації об'єднаних націй
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання до обговорення
- •Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
- •6.1. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі
- •6.2. Глобально-універсальні торговельні організації
- •6.2.1. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •6.2.2. Комісія оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал)
- •6.2.3. Міжнародний торговельний центр (мтц)
- •6.2.4. Всесвітня митна організація (вмо)
- •6.2.5. Бюро міжнародних виставок (бмв)
- •6.2.6. Міжнародна торговельна палата (мтп)
- •Органи мтп
- •6.2.7. Спілка міжнародних ярмарків (смя)
- •6.3. Регіональні торговельні організації
- •6.3.1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта)
- •Зовнішня торгівля нафта'
- •6.3.2. Південний спільний ринок (меркосур)
- •Зовнішня торгівля меркосур'
- •6.3.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •Зовнішня торгівля лаг
- •6.3.4. Митний та економічний союз Центральної Африки (месца)
- •6.3.5. Спільний ринок Східної і Південної Африки (срспа)
- •6.4. Галузеві торговельні організації
- •6.4.1. Багатосторонні міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків
- •6.4.2. Організація країн — експортерів нафти (опек)
- •6.4.2.1. Історія створення і цілі організації
- •Зовнішня торгівля'
- •6.4.2.2. Організаційна структура опек
- •6.4.2.3. Фонд міжнародного розвитку опек
- •6.5. Міжнародні організації із стандартизації та сертифікації
- •6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ісо)
- •Структура діяльності міжнародної організації із стандартизації (ісо)
- •6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (мек)
- •Структура діяльності міжнародної електротехнічної комісії (мек)
- •6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції
- •6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (сен)
- •6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (сенелек)
- •6.5.3.3. Європейське бюро стандартизації для ремесел, малих і середніх підприємств
- •6.5.3.4. Міжскандинавська організація із стандартизації (інста)
- •6.5.4. Міждержавна рада із стандартизації, метрології і сертифікації країн — учасниць снд (мдр)
- •6.6. Система гатт — вто (генеральна угода 3 тарифів і торгівлі — всесвітня торговельна організація)
- •6.6.1. Історія створення гатт
- •6.6.2. Структура гатт
- •Структура генеральної угоди 3 тарифів і торгівлі
- •6.6.3. Організаційна структура гатт
- •6.6.4. Принципи гатт
- •6.6.5. Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди)
- •Торговельні раунди гатт
- •6.6.6. Результати Уругвайського раунду гатт
- •6.7. Всесвітня торговельна організація (вто) (World Trade Organization — wto)
- •6.7.1. Загальна характеристика
- •6.7.2. Організаційна структура вто
- •6.7.3. Приєднання до системи гатт—вто
- •6.7.4. Україна і вто
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Міжнародні валютно-кредитні організації
- •7.1. Система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •7.2. Міжнародний валютний фонд 7.2.1. Історія виникнення
- •7.2.2. Цілі та функції мвф
- •7.2.3. Організаційна структура мвф
- •7.2.4. Вступ до мвф
- •7,2.5. Фінансова структура мвф
- •7.2.6. Напрями діяльності мвф
- •Характеристика кредитів мвф
- •Фінансова діяльність мвф в 1997—1998 фінансових роках'
- •7.2.7. Умови надання кредитів мвф
- •7.2.8. Проблеми в діяльності мвф
- •Найпоширеніші звинувачення на адресу мвф та контраргументи фонду
- •7.2.9. Україна в мвф
- •7.3. Група всесвітнього банку
- •7.3.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр)
- •7.3.1.1. Загальна характеристика і цілі створення мбрр
- •7.3.1.2. Організаційна структура мбрр
- •Постійні комітети ради директорів мбрр
- •7.3.1.3. Напрями діяльності мбрр
- •Характеристика напрямів діяльності мбрр
- •7.3.1.4. Кредити мбрр
- •Обсяги інвестиційних кредитів 1996—1999 pp.'
- •Обсяги системних кредитів мбрр в 1996—1999 фінансових роках'
- •Умови надання кредитів мбрр залежно від категорії клієнта'
- •Статутний кредитний ліміт мбрр' statuary lending limit
- •Заходи покарання боржників банку
- •7.3.1.5. Джерела фінансових ресурсів мбрр
- •Кількість акцій та голосів, що належать деяким країнам—членам мбрр (Subscription to capital stock and voting power) за станом на зо червня 1999 р.
- •Класифікація країн—членів всесвітнього банку
- •7.3.1.6. Діяльність Всесвітнього банку в Україні
- •Програма кредитування, запропонована всесвітнім банком україні
- •7.3.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •7.3.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •7.3.4. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •7.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (мцуіс)
- •7.4. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
- •7.5. Регіональні банки розвитку
- •7.5.1. Європейський інвестиційний банк (єіб)
- •7.5.2. Європейський банк реконструкції та розвитку (єбрр)
- •7.5.2.1. Історія створення, цілі та функції Банку
- •7.5.2.2. Фінансові ресурси Банку
- •Участь країн—членів єбрр у статутному капіталі банку
- •7.5.2.3. Умови, види, об'єкти та напрями фінансування
- •7.5.2.4. Організаційна структура єбрр
- •7.5.2.5. Україна та єбрр
- •Проекти, по яких підписані угоди станом на грудень 1999 року (мли екю)
- •7.5.3. Чорноморський банк торгівлі і розвитку (чбтр)
- •Кількість акцій чбтр, що їх можуть викупити країни—члени чес
- •7.6. Організації 3 регулювання зовнішньої заборгованості
- •7.6.1. Паризький клуб
- •7.6.2. Лондонський клуб кредиторів
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Стислі відомості про міжнародні організації
3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (каріком)
Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — КАРІКОМ (Caribbean Community and Common Market — CARI-COM) створені в 1973 p. на основі Карибської асоціації вільної
90
торгівлі і мають на меті: сприяння економічному співробітництву на засадах механізмів спільного ринку; координацію зовнішньої політики держав-членів; створення спільних інститутів і співробітництво в таких галузях, як охорона здоров'я, освіта, культура, комунікації і промисловість.
Спільний ринок тлумачиться як складова частина Карибського співтовариства. Договір про створення КАРІКОМ був оформлений після підписання ряду декларацій держав—членів Карибського співтовариства: про структурну політику і тіснішу інтеграцію країн-членів (1984 р.), про розвиток місцевого і регіонального підприємництва в країнах-членах (1985 р.), про раціональне природокористування і охорону навколишнього середовища Карибського басейну, про подальший розвиток інтеграції (1989 p.), про розвиток країн Карибського басейну до 2000 p. і далі (1991 p.).
У КАРІКОМ об'єдналися такі країни: Антігуа і Барбуда, Ба-гамські Острови, Барбадос, Беліз, Домініка, Гренада, Гайана, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гре-надини, Сурінам, Трінідад і Тобаго, Ямайка. Асоційованими членами є: Віргінські Британські Острови і Острови Теркс і Кайкос.
Організаційно КАРІКОМ складається з таких структурних підрозділів: Конференції глав урядів. Бюро конференції, Комітету голів центральних банків; Ради Карибського співтовариства;
Секретаріату; Парламентської асамблеї.
Договір про створення КАРІКОМ передбачає економічне і політичне співробітництво країн, узгодження їхніх позицій з найважливіших міжнародних і економічних питань. Договором передбачається ліквідація мита і кількісних обмежень; встановлення загального митного режиму; проведення єдиної торговельної політики і спільної політики в сільському господарстві; координація грошової і фінансової політики; ліквідація обмежень на вільне пересування людей, капіталу; співробітництво в галузі туризму, транспорту і зв'язку. Для країн, що розвинуті менше, встановлений 10-річний строк для лібералізації торгівлі. З 1976 р. реалізується програма розвитку продовольчої бази, яка має на меті досягнення самозабезпечення молочними, м'ясними і рибопродуктами.
Інтеграційна політика організації націлена на глибоку економічну інтеграцію і функціональну кооперацію в різних сферах, а також на зовнішньополітичне співробітництво. Останнє здійснюється через посилення міжнародних контактів, особливо з латиноамериканськими країнами, а також через встановлення зв'язків з міжнародними організаціями та угрупованнями, передусім з Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА).
91
Обсяги зовнішньої торгівлі країн КАРІКОМ мають тенденцію до зростання (див. табл. 3.11). Пік зростання спостерігався в 1980р., тобто через сім років після створення цієї міжнародної організації. Імпорт суттєво перевищує експорт, і це перевищення з часом зростає.
Таблиця 3.11