- •Українська і зарубіжна культура XX століття г.С. Мєднікова
- •XX століття 41
- •Особливості художньої культури XX ст.
- •Нове в художній мові авангарду
- •Париж — батьківщина авангарду
- •5�401021 На мистецтво авангарду
- •Значення примітивізму для розвитку авангарду
- •Анрі Руссо — засновник примітивізму
- •Примітивізм в українському мистецтві
- •Основні принципи фовізму
- •Анрі Матісс — теоретик і відомий художник фовізму
- •Нова концепція станкового живопису в кубізмі
- •Три періоди розвитку кубізму
- •Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст.
- •Нова краса сучасного світу в мистецтві футуризму
- •Кубофутуризм в Україні й Росії
- •Особливості слов'янського футуризму
- •Витоки (передісторія) експресіонізму
- •Група "Міст" і становлення графічної мови експресіонізму
- •"Синій вершник" — мюнхенська група експресіонізму
- •Післявоєнний експресіонізм
- •Особливості експресіонізму в українському мистецтві
- •Витоки сюрреалізму
- •Ідеї та практика дадаїзму як засада сюрреалізму
- •Основні прийоми, принципи та методи сюрреалізму
- •Художня практика сюрреалізму
- •Особливості сюрреалізму в кіно
- •Живописні принципи абстракціонізму
- •В. Кандинський — засновник абстракціонізму
- •Особливості слов'янського абстракціонізму
- •Супрематизм к. Малевича
- •Геометричний абстракціонізм п. Мондріана
- •Архітектурний конструктивізм
- •Конструктивізм в образотворчому мистецтві
- •Конструктивістський театр
- •Конструктивізм у проектуванні предметів побуту, текстилю, одягу
- •Ліричність, поетичність, декоративність українського авангарду
- •З історії українського авангарду
- •М. Бойчук та його школа
- •Передумови й умови формування поп-арту
- •Естетичні принципи поп-арту
- •1 Алеаторика — принцип створення й виконання музикального твору, заснований на випадковому співвідношенні звуків, на філософському уявленні, що все в житті — випадковість.
- •Р. Раушенберг і е. Уорхол — засновники поп-арту
- •Художні напрями 60-х років
- •"Неофіційне мистецтво" срср 60-х років
- •Андеграунд 70-х років
- •Український андеграунд (мистецтво 60-х — початку 80-х років)
- •Передумови виникнення постмодернізму
- •Людина в контексті постмодерністського світобачення
- •Постмодерністська модель світобачення
- •1 Бердяев н. Новое средневековье. Размышление о судьбе России и Европы. — м.: Феникс: дс-Пресс, 1991. — с. 13.
- •Основні принципи постмодерністської естетики
- •Постмодерністська скульптура і архітектура
- •Джерела та передісторія виникнення кінетизму
- •Кінетизм як напрям сучасного мистецтва
- •Проблеми кінетичного формоутворення
- •Ідея синтезу в кінетизмі: світло, звук, рух
- •В. Комар і о. Меламід — засновники соц-арту
- •Московська школа соц-арту. Другий етап
- •Постсоц-арт
- •Історія виникнення гіперреалізму
- •Основні принципи гіперреалізму
- •Натюрморт. Річ у фотореалізмі
- •Обличчя. Камерний жанр у фотореалізмі
- •Гіперреалізм у музиці, театрі, скульптурі
- •Ппертекст — майбутнє літератури
- •Концептуалізм і соц-арт: спільне й особливе
- •Естетика концептуального мистецтва
- •Перформанс у концептуалізмі
- •Особливості радянського концептуалізму
- •Постконцептуалізм
- •Психоделічна музика
- •Психоделіка у кінематографі
- •Психоделічний живопис
- •Необароко у контексті українського менталітету
- •Особливості сучасного українського мистецтва
- •Постмодерністські риси української літератури 80—90-х років
- •Постмодернізм в українському живописі
- •Словник термінів
- •Література
- •01034, Київ-34, вул. Стрілецька, 28
- •V м. Хмельницький, вул. Подільська, 25, "Книжковий світ",
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися зател.: (044) 238-82-62, 224-80-43; факс: 238-82-68. E-mail: sales@society.Kiev.Ua http://www.Books.Com.Ua
Постмодерністська модель світобачення
Гуманізація історії припускає насичення її надчасовим, духовним. Якою ж є природа цього духовного, надприродного? Можливо, це нове повернення до принципів монізму? З одного боку, постмодернізм руйнує закостенілі форми, вже непродуктивні стереотипи культурної свідомості, й тим оновлює її, а з другого — у хаосі, постійній грі, іронізуванні, карнавалі та пародіюванні довго жити неможливо. Карнавал — це лише тимчасова, короткочасна розінтеграція ієрархізова-ного світу; вічний карнавал — уже смерть. Щоб жити, людина мусить мати мету, "світло в кінці тунелю", сенс життя, що організовує навколо себе космос цінностей з хаосу. Людина залишається особистістю тоді, коли вона відчуває постійний духовний зв'язок з вічним, інакше вона занурюється в побутове, стає заручником повсякденності.
Новий етап у розвитку людства М. Бердяєв пов'язує з духовним розвитком людства, переорієнтацією духовності особистості на ме-таісторичну суть, коли моя суть співвідноситься із суттю світу. Він пояснює, що нова Історія сприйняла свободу виключно як "індивідуалізм, як формальне право кожної людини і кожної сфери культури на самовизначення"1, не усвідомлюючи в ім'я чого і для чого було знайдено свобода.
У російській філософії початку століття всезагальне розуміється як соборне, яке пов'язує абстрактні і чуттєві, індивідуальні й соціальні начала. Від В. Соловйова до М. Бердяєва духовність розуміється як єдність одиничного морального розуму із соборним, із пріоритетом особистості над універсально-загальним, родовим, а любові над законом. За релігійно-містичною ідеєю Боголюдини у Соловйова приховується пошук нової форми духовності, ідеалів, здатних регулювати діяльність людства на принципах ненасилля й культури.
Людство в цей час переживає процес зламу традиційних світоглядних цінностей і переходу до іншого типу духовності, заснованого на возз'єднанні індивідуального й універсального, земного й космічного, історичного та надісторичного. І коли наша свідомість досягає певного рівня, більшість проблем вирішуються самі собою.
Пізнаючи світ за допомогою розуму, людина розкладає його цілісність на елементи, шукаючи схоже, повторюване або протилежне, а потім конструює з них штучну єдність. Таким чином за допомогою розуму вона пізнає світ дискретно, а отже — і неадекватно, оскільки втрачає одиничне, унікальне, неповторне. Сутність життя може бути осягнена в найнезначніших, з погляду практичного розуму, предметах та явищах, через враження та емоції, душевні поривання людини. Поняття головного і другорядного, істинного і хибного, реального і нереального, сенсу і безглуздя — умовні, відносні.