§ 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики

Для кращого розуміння суті та функцій цих сталих словосполучень дослідники намагалися охопити їх у різних класифікаціях. Як відомо, суть класифікації (лат. "розряд, клас" + "роблю") складає розподіл певного типу предметів чи явищ на взаємопов'язані класи (розряди) відповідно до тих чи інших найсуттєвіших ознак, які притаманні оди-ницям-компонентам певного класу і які водночас відрізняють їх від інших класів. Кожен клас займає в такій системі певне місце, що є по­стійним, і його одиниці кваліфікуються за однією чи кількома диферен-ційними ознаками.

У результаті багаторічних досліджень виник ряд класифікацій, які ха­рактеризують фразеологізми на основі різних ознак. До них належать:

1. семантична класифікація, в основу якої покладено принцип не­розкладності семантики: фразеологічні єдності, зрощення та сполучення (В. В. Виноградов, В. П. Жуков, М. М. Шанський: фразеологічні вирази, І. В. Абрамець, Б. О. Ларін);

2. граматична (В. Л. Архангельський, Ф. А. Краснов, О. І. Молот­ков), за якою виділяють іменні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіаль­ні та вигукові фразеологізми;

3. структурна (М. Т. Тагієв), за якою фразеологізми мають одно-, два- чи трипозиційне оточення;

4. функціональна (Л. А. Щукіна; Н. Burger): комунікативні та номі­нативні фразеологізми;

5. стилістична (О. С. Ахманова, В. В. Виноградов, С. Г. Гаврін, М. М. Шанський, Л. А. Булаховський): міжстильові, розмовно-побутові, книжкові фразеологізми; архаїзми та історизми тощо;

6. перекладознавча класифікація фразеологізмів із погляду шляхів переосмислення їх компонентів (Р. П. Зорівчак): ФО, що вини­кли через тропізацію (метафори, гіперболи, метонімію); ФО з вільних сполук; ФО через лексичне послаблення їх компонентів; ФО, породжені позамовними чинниками тощо.

Як свідчить аналіз, наведені класифікації або мають різні логічні основи, або не охоплюють усієї різноманітності, або є занадто загаль­ними, включаючи надлишкові феномени. Тому запропонуємо виро­блений нами на основі структурно-семантичної класифікації І. І.Чер-нишової авторський варіант класифікації фразеологічних одиниць, в який синтезуємо на логічній основі компоненти інших класифікацій. За цією класифікацією, фразеологічні одиниці поділяються на номіна­тивні фразеологічні єдності (що повністю семантично переосмислені), номінативні фразеологічні сполучення (з одним переосмисленим ком­понентом) та комунікативні фразеологічні висловлювання, які склада­ють завершене речення.

Сукупність їх ознак суттєво відрізняє фразеологізми від слів чи вільних словосполучень, що спонукає деяких учених говорити про фразеологічний рівень мови як мовної діяльності та про фразеологіз­ми як одиницю перекладу. Такі міркування викликають спочатку певні сумніви - на нашу думку, мовні рівні охоплюють свої одиниці за ти­пом їх поєднання та функціонування. Ці міркування підтверджують і ті обставини, що фонеми на фонетичному рівні функціонують на осно­ві їх зчеплення в перцептивному потоці, морфеми на морфологічному рівні - на основі їх поєднання у слові, слова на лексичному рівні - на основі їх поєднання в синтагмах, синтагми (словосполучення) на син­таксичному рівні - на основі їх поєднання в реченнях, речення на тек­стовому рівні - на основі їх поєднання в тексті. Проте фразеологізми, що за своєю формою складають синтагму (словосполучення) синтак­сичного рівня, виражають значення із лексичного рівня та можуть

178

179

у творювати речення текстового рівня (прислів'я, приказки), тобто вони належать щонайменше до трьох рівнів. У такий спосіб стандартні мов­ні рівні можна зобразити у вигляді горизонтальних площин, а фразео­логічний - як об'єднуючий вертикальний чи проміжний рівень. Саме це є свідченням синергетичної організації мовної системи, взаємопро­никнення елементів якої сприяє її саморозвитку.

Що стосується перекладу, то Л. С. Бархударов, не розглядаючи фразеологізми, вважав переклад можливим лише на рівні фонем (для писемної мови - графем), морфем, слів, словосполучень, речень, тек­сту, які він позначав терміном "одиниці перекладу". Якщо вільні сло­восполучення перекладаються на рівні слів (тобто лексичному рівні), то фразеологізми виступають особливими випадками перекладу на рівні слова (переклад ідіом), словосполучення та речення, тобто вони стосуються трьох основних рівнів мови, і в перекладі утворюють про­міжний рівень перекладу - фразеологічний. Вияв у перекладі цього синергетичного рівня зовсім не однозначний. Р. П. Зорівчак недарма відзначала, що "під час перекладу інколи вирішальна роль належить не формальній заміні елементів оригіналу - ФО на ФО, а відтворенню денотативного змісту, експресивно-емоційної тональності першотво­ру та інших естетичних функцій, що їх виконує фразеологізм в автор­ському задумі" (див. посилання вище). Це дозволяє стверджувати, що фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що перекладається як єдине ціле (з урахуванням актуалізованих у тексті оригіналу внутрішньої форми та змісту, емо­ційно-експресивних та конотативно-стилістичних нашарувань) неза­лежно від опори на наявні/ відсутні еквіваленти в мові перекладу.

Зважаючи на ці міркування, розглянемо основні типи та види фра­зеологізмів для визначення специфіки їх перекладу для передачі зміс­ту, образу, емоцій, функції та стилю інформації, властивих оригіналь­ному тексту.