§ 5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької

§ 5.15.1. Характеристика артикля

У німецькій мові спостерігається ряд явищ, які невластиві україн­ській. До них, у першу чергу, належить артикль, що характеризує кате­горію співвідносності / неспіввідносності (неспівмірності) та категорію означеності / неозначеності. Як категорія (не-)співвідносності артикль (із часів редукції закінчень у двн та свн: VIII—XII ст.) вказує на грама­тичні характеристики позначуваного іменника - його рід, число, відмі­нок чи на специфічну субстантивацію інших частин мови. На цій осно­ві виникають особливі семантико-граматичні та стилістичні вживання артикля. Вони, відбиваючись на інтонації висловлювання та навіть на порядку слів, суттєво доповнюють розуміння розрядів іменника, пока­зуючи їх співвідносність із ситуацією та контекстом. Артикль служить у такий спосіб своєрідним регулятором обсягу та змісту іменника, до­помагаючи зіставити поняття (як категорії мислення) з їх реалізацією в мові (як мовними значеннями). При неспіввідносності цих категорій артикль, як правило, відсутній, що дозволяє чіткіше простежити лише денотативні (предметні) характеристики іменника. Якщо ж спостері­гається співвідносність понятійного та семантичного змісту слова, то артикль (через категорію означеності чи неозначеності) допомагає виділити сигніфікативне значення, яке характеризує певні особливості національного буття та свідомості німців. Це означає, що артикль може проявитися трояко: як нульовий (відсутній), означений та неозначений. Коротко зупинимося на цих основних випадках вживання артикля.

§ 5.15.2. Відсутність артикля

Відсутність артикля характеризує неспіввідносність предмета або явища, які з'являються поза ситуацією чи контекстом. Що необхідно

304

305

з нати, перекладаючи з української на німецьку (зворотні випадки менш суттєві). Ця модель найбільше властива саме власним назвам (Kyjiw; Iwanenko), абстракціям (es ist schon Zeit), назвам речовин (er wдscht sich mit kaltem Wasser) та продуктам харчування (Frisches Brot schmeckt mir immer gut), які, як правило, з'являються без артикля. Крім того, від­сутній артикль не перекладають у наступних випадках:

а) вивіски та оголошення: Theater, Bдckerei, Bibliothek;

б) команди та розпорядження: Augen rechts! Hдnde hoch! Tьr zu! Gewehr ab! (але: die Augen links! Das Gewehr ьber!);

в) переліки: Schulkinder und StudentInnen,Arnbeiter, Bauern und An­ gestellte;

д) заголовки: Diktat; Aufsatz; Wцrterbuch;

є) назви професій у предикативі: er ist Arbeiter und sie ist Lehrerin;

є) якісні характеристики (якогось культурного феномена: будови,

картини, книги тощо): - Це ж тринадцяте століття] (Das ist

doch dreizehntes Jahrhundert!).

§ 5.15.3. Вживання неозначеного артикля

Вживання неозначеного артикля характеризує, як правило, появу предмета чи явища вперше. У перекладі це інколи відзначається за до-v помогою запровадження навіть лексичного компонента: ich sehe einen Mann: я бачу якогось чоловіка. Зі стилістичною метою в перекладі дещо рідше може з'являтися "один; один із": Dort ist noch ein Buch: Там є ще одна книга; Die Lebensmittelversorgung ist ein Grundproblem : Забезпе­чення продуктами — одна з основних проблем. При перекладі множини можлива поява слів "певні, деякі, відповідні, якісь": Zugestдndnisse sind notwendig: Певні поступки необхідні.

Якщо означений артикль вказує на загальне (у т. ч. й загальновідо­ме) поняття, то неозначений артикль підкреслює, що для характерис­тики цього загального поняття вибрали лише один із групи однорідних предметів. Провідною функцією артикля стає індивідуалізація (зумов­лене ситуацією вирізнення із класу подібних) поняття, яке виражаєть­ся іменником: er hat ein Buch zum Geburtstag bekommen: він отримав (якусь невизначену, одну із багатьох) книжку в подарунок на день наро­дження. Ця індивідуалізація особливо чітко простежується примето-

нШІЇ, яку доцільно компенсувати запровадженням уточнюючого слова: п hat zu Hause einen Rembrandt: він має вдома (полотно) Рембрандта. Ншпначений артикль, на противагу класифікуючому вжитку означено­го, гшконує кваліфікативну (якісну) функцію в предикативах та порів-ИМіїинх: er ist ein Philosoph він поводиться як філософ; він справжній філософ. Ужиток цієї ж форми без артикля з назвами спеціальностей Mtriye на професійне заняття: er ist Philosoph: він філософ за фахом, Шп викладає філософію. У такий спосіб перекладаються й порівняння. Підсумуємо переклади цих випадків схематично:

1. перша згадка неозначеного артикля, як правило, неперекладна: Dieses groЯe Gebдude ist ein Theater: Ця величезна будова — театр;

2. індивідуалізація неозначеним артиклем також не перекладаєть­ся: wir haben einen interessanten Vorschlag eingereicht: ми подали цікаву пропозицію;

3. кваліфікація в предикативі перекладається доволі часто за до­помогою уточнюючих слів: Das ist ein Theater!: Це справжній театр! Der Teufel ist ein Logiker (H. Heine): Диявол — справжній

:• логік; Ein Ьbersetzer ist fast immer ein Sprachkenner: Будь-який і л (всякий, кожний, справжній) перекладач - майже завжди зна­вець мови;

4. порівняння відтворюються так само за допомогою запроваджен­ня нових слів: Er spielt Geige wie ein Paganini: Він грає на скрипці мов (справжній) Паганіні; er ist ein Otello: він справжній ревни­вець/дійсно ревнує, мов Отелло;

5. присутність кількох предметів після слова "ще" відзначається словом "один, одна": Er hat noch ein Hemd: У нього є ще сорочка.