Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія і практика перекладу (німецька мова).rtf
Скачиваний:
94
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
9.51 Mб
Скачать

§ 7.1. Нарис проблематики

§ 7.1.1. Мікро- та макропереклад

У попередніх розділах вже йшлося про те, що у перекладацькій ді­яльності треба принципово розмежовувати два рівні - мікро та макро -і разом з ними два суттєво різних типи перекладу: словесний і тексто­вий. При цьому наполегливо акцентувалося, що макрорівень породжує зовсім інші перекладацькі труднощі, ніж мікрорівень, інколи майже непереборні, і тому потребує своїх шляхів їх подолання, комплекс яких можна умовно назвати "компенсаційним" (на відміну від традиційних засобів перекладу окремої лінгвальної одиниці - еквівалента, анало­га, запозичення, опису). Якщо вже і використовувати на рівні макро-перекладу вказані терміни, то лише у поширеному значенні^"тексот-еквівапенпГ (як результат концептуального перекладу, вербального переоформлення концепції оригіналу), "текст-аналог" (як наслідок інтерпретаційного перекладу, словесного пристосування перекладачем змісту оригіналу до потреб адресата), "текст-запозичення" (як виріб констатуючого перекладу, майже дослівне перенесення тексту оригі­налу у мову перекладу), "текст-опис" (витвір вільного перекладу, об­робка за сюжетом і стильовою манерою). У будь-якому випадку серед вказаних чотирьох можливостей створення тексту перекладу перекла­дач компенсує складності оригіналу власними доробками, спираючись, перш за все, на прагматику першоджерела, котра залежить не тільки від задуму адресанта, а й від жанрового типу висловлювання.

376

377

Ц і три чинники (тип висловлювання, задум автора, доробки пере­кладача) і створюють макрорівень перекладу. Про них ідеться у на­ступних підрозділах, де під "типом висловлювання" мається на увазі-функціональний стиль, під "задумом автора" - ідіолект, під "доробка­ми перекладача" - його індивідуальний стиль.

§ 7.2. Індивідуальний стиль і переклад

§ 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"

У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що лінгвости-льова категорія "ідіолект" має у галузі перекладу два значення: індиві­дуальний стиль перекладача як митця (тобто набір засобів і прийомів для створення тексту) та індивідуальний стиль перекладача як власне перекладача (тобто набір засобів і прийомів для вирішення перекла­дацьких проблем). Якщо згадати при цьому, що єдина мета перекла­ду - це збереження індивідуального стилю автора оригіналу, то стає зрозумілим, наскільки складними виступають тут індивідуально-сти­льові труднощі перекладу. Серед вказаної змістовної тріади ідіолекту у перекладознавстві (індивідуальний стиль автора - індивідуальний стиль перекладача як митця - індивідуальний стиль перекладача як перекладача) найбільш перекладацьки вагомими будуть два останніх компоненти, бо перший породжує загальні проблеми і виступає об'єк­тивним чинником, який не залежить від перекладача і тому повинен залишатись і в перекладі. Інша справа - дві іпостасі в одній особі пере­кладача: ці чинники мають суб'єктивно-об'єктивний характер: суб'єк­тивні вони через те, що, за логічною суттю перекладу як іншомовного переоформлення оригіналу, їх не повинно бути у перекладі; об'єктив­ними є тому, що не можуть не впливати на переоформлення і не за­лишати свого впадаючого в очі відбитка на перекладі. Отже, категорія "індивідуальний стиль перекладача" - це не лише неминуча, але й не­обхідна складова частина перекладу. Звичайно, що вона відчувається в любому функціонально-стильовому перекладі, але виразно унаочнити

її можна лише на значному текстовому матеріалі. Та й на ньому ак­тивніше буде діяти перекладацька іпостась перекладача, а не митця, бо, як вказувалось, рівень художності в усіх функціональних стилях, крім белетристичного, занадто низький. Тому наступні приклади взято з красного письменства.